Враховуючи той факт, що батько чи мати витрачає вісім годин на день на роботу, після повернення додому залишається всього 3–4 години для спільного проведення часу з дитиною. Накопичені протягом дня втома, розчарування, а також домашні обов’язки призводять до того, що батьки просто відмовляються бавитись і грати з дітьми. Їм не вистачає запалу, бажання та енергії, через що навіть веселощі часто сприймаються як виконання якихось надмірних повинностей.

Попри всі перешкоди, які заважають проводити більше часу з дітьми, варто проаналізувати свій графік і знайти час для спільних розваг. Адже вони сприяють покращенню дитячої координації, фізичного розвитку та тренуванню концентрації уваги. У процесі веселощів формуються перші інтереси, а уважне спостереження, що супроводжує розвагу, дозволяє малятам краще зрозуміти світ і закони, які в ньому панують.

Ось декілька корисних переваг часу, проведеного разом із дітьми:

Емоційна прив’язаність: завдяки грі діти розуміють, що їх люблять, а це підвищує їхню впевненість у собі та створює міцну основу для довірливих стосунків у майбутньому.

Розвиток інтелекту та навичок: спільно з дорослими дитина вчиться знаходити вихід із нестандартних ситуацій, логічно мислити та концентрувати увагу.

Соціалізація: під час сюжетно-рольових ігор діти наслідують поведінку дорослих, вчаться домовлятися, ділитися та самостійно розв’язувати конфлікти.

Зняття напруження: фізичні, рухливі ігри, а також забави з піском чи водою допомагають дитині вивільнити емоції, впоратися зі стресом та відрефлексувати складні ситуації.

Виховання емоційного інтелекту: батьки можуть м’яко навчити дитину справлятися з програшами, розвиваючи стресостійкість і повагу до суперника.

Весь шарм і чарівність розваг і веселощів полягають у тому, що тут не діють жодні заздалегідь установлені правила чи сценарії. Принцип один: запорука хорошої забави – це насамперед задоволення, яке отримують від неї як діти, так і батьки.

Для забави можна використовувати найрізноманітніші ситуації, предмети та ідеї. Наприклад, нею може стати спільне приготування їжі, навчання їзди на велосипеді, ліплення з пластиліну, виготовлення чогось разом або малювання фарбами. Кожен із нас володіє певними вміннями, реалізація яких приносить задоволення, і їх легко можна перетворити на чудові розваги.

Інколи діти потребують просто присутності батьків, а не їхньої повної участі в іграх — малеча почувається у безпеці, коли поруч із ними є людина, яка може відповісти на будь-яке запитання та підтримати дружньою розмовою.

Спільні ігри — це фундамент для емоційного зв’язку між батьками та дитиною. Вони дарують малечі почуття безпеки, розвивають комунікативні навички, просторову уяву, самооцінку та стресостійкість. Це основний інструмент, через який дитина безпечно пізнає світ та вчиться взаємодіяти з оточенням.

За результатами обговорення визначено п’ять основних напрямів для подальшої реалізації місцевими службами:

Своєчасне виявлення: активізація роботи з раннього виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, із обов’язковим залученням усіх суб’єктів соціальної роботи.

Чіткий облік: забезпечення повноти, достовірності даних та суворого дотримання вимог Порядку № 585 при веденні обліку дітей категорії СЖО.

Розвиток послуг: розширення мережі соціальних послуг у територіальних громадах для забезпечення безперешкодного доступу дітей та родин до психологічної, реабілітаційної та інших видів підтримки.

Координація та нові підходи: посилення взаємодії між уповноваженими суб’єктами, впровадження у практику інструментів кейс-менеджменту, формування міжвідомчих команд та проведення супервізій.

Підтримка сімей: забезпечення належної допомоги родинам із дітьми. Особлива увага приділятиметься багатодітним сім’ям, опікунам, піклувальникам, усиновлювачам, патронатним вихователям, прийомним сім’ям, а також особам, які здійснюють тимчасове влаштування дітей.

Працюємо, аби жодна дитина у Львівському районі не залишилася сам на сам зі своїми бідами, а кожна кризова ситуація отримувала фахове та вчасне вирішення.

Заїхав привітати з Днем матері пані Вікторію, адже окрім трьох рідних повнолітніх дітей та внуків, вони з паном Анатолієм виховують ще трьох дітей, які позбавлені батьківського піклування!

Незважаючи на важкі випробування війною пані Вікторія відкрила своє материнське серце для дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах з Камʼянка-Бузької громади.

Дякую за цей сміливий і відповідальний вчинок!

Дякую, що допомагаєте державі підтримувати дітей в дуже непростий період їхнього дитинства.

Патронат – це тимчасова форма виховання. Але для дитини, яка опинилася у кризі, це справжнє рятівне коло.

Сьогодні у Львівському районі функціонує 13 патронатних сімей з них 6 – у Львові.

Це важлива цифра, за якою стоять врятовані дитячі долі, але потреба залишається значно більшою.

Тому щиро закликаю мешканців наших громад дізнаватися більше про патронат і, за можливості, відкривати свої двері для дітей.

Станом на початок квітня у нашому районі на обліку перебуває 140 дітей, які живуть у непростих умовах. Найчастіше причиною є те, що батьки через різні обставини перестають справлятися зі своїми обов’язками. Лише за перший квартал цього року ми провели 152 рейди та відвідали 350 родин, щоб вчасно побачити проблему та допомогти.

2026 рік на Львівщині оголошено роком сімейних форм виховання. Коли в біологічній родині трапляється криза, дитина не повинна потрапляти в інтернат. Вона має отримати тимчасовий догляд і затишок у патронатній сім’ї, поки її батьки долають свої проблеми.

Яка ситуація в громадах?

Зараз у районі працює 13 патронатних сімей (7 сімей в районі та 6 – в м. Львів).

У семи громадах, представники яких були на нараді, на обліку перебувають 62 дитини, але патронатні сім’ї є лише у Жовківській, Жовтанецькій та Новояричівській громадах.

Завдання чітке: до 30 червня кожна громада повинна створити щонайменше одну патронатну сім’ю.

Розуміємо, що це велика відповідальність. Тому громадам запропоновано розробити програми матеріальної підтримки для таких вихователів, щоб вони мали ресурс допомагати дітям.

Дякуємо всім, хто не залишається байдужим. Наша спільна мета зробити так, щоб кожна дитина відчувала безпеку та підтримку, не виїжджаючи за межі своєї громади.

Принагідно пропонуємо – якщо ви відчуваєте в собі сили стати такою опорою для дитини – звертайтеся до служби у справах дітей у вашій громаді.

Довідка: Патронат – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї вихователя на період подолання її батьками складних обставин.

Основні типи порушень, які можна зауважити у дітей до року.
 Рухові (моторного розвитку) – це може бути гіпо- або гіпертонус м’язів, затримки моторного розвитку, рухова асиметрія, відсутність обов’язкових рефлексів новонародженого.
 Психоемоційні: відсутній адекватний емоційний контакт (немає цікавості до навколишнього світу, малюк не усміхається знайомим дорослим), млявість чи гіперактивність, відсутність гуляння й лепету.
 У сенсорному розвитку – це зір, слух, дотик (малюк не стежить за предметами, не може фіксувати погляд; немає адекватної реакції на голос матері, тата, гучні звуки).
 Харчові: відсутній рефлекс смоктання, спостерігаються надчасті зригування, блювота після їжі, малюк не набирає вагу.

Етапи діагностики

Однією з безпечних та безболісних  процедур, що показує стан функціонування головного мозку та дає лікарю повну клінічну картину є нейросонографія (узд мозку) зазвичай проводиться у віці 1-2 місяці. Метод немає радіаційного випромінення та показує стан структур мозку, вроджені
аномалії, наявні крововиливи, кісти та інші патології. Також паралельно рекомендовано робити узд тіла дитини у разі насторожуючих ознак:
 У віці 1 місяць нема рефлексів смоктання, хапання, малюк не лякається гучних звуків. Відсутня реакція на обличчя, голос головних дорослих, спостерігається млявість або сильний тонус.
 В 3 місяці дитина не може тримати голівку, коли знаходиться в положенні на животі; не фіксує погляд на предметах, не слідкує за іграшками при їх переміщеннях; відсутні посмішка, реакція на звуки.
 У віці пів року малюк не прагне тягнутись до іграшок, інших предметів, не навчився перевертатись, відсутня реакція на ім’я. Ніжки та ручки рухаються асиметрично.
 У 9 місяці дитина ще не може сидіти без підтримки дорослого, не показує цікавості до людей, іграшок.
У віці 1 рік малюк в нормі має вміти ходити з підтримкою чи сам, стояти, робити прості жести – по типу дай мені, прощавай, розуміти прості слова.

Рекомендації батькам

Помітивши відхилення згідно з нормами розвитку, вказані вище, зверніться до фахівця. Спочатку це має бути педіатр – він проведе огляд, зробить висновки щодо загального стану дитини, якщо є підозра на порушення моторного та психоемоційного розвитку, рекомендована консультація
невролога. При спадкових порушеннях (синдром Дауна, ДЦП, мікроцефалія, фенілкетонурія, які можуть бути причиною вроджених серйозних порушень у роботі травного тракту, нирок, серця) необхідна консультація генетика. Слух та зір перевіряють отоларинголог, офтальмолог. Нейросонографія або УЗД головного мозку виконується для виявлення уражень ЦНС. Якщо є підозра на серйозні відхилення неврологічного характеру, варто зробити КТ чи МРТ.
Біохімічні аналізи крові показують загальний стан здоров’я, метаболічні порушення.
Розвиток дитини до року – досить складний і важливий процес, який визначає здоров’я в цілому. Більшість проблем сьогодні успішно коригується, але за умови своєчасної діагностики. Батьки мають уважно стежити за розвитком та самопочуттям малюка.

Головні пріоритети та рішення:

– дитина – у сім’ї, а не в закладі. Наше спільне завдання – зробити все можливе, щоб діти не потрапляли до інституційних закладів (інтернатів). Найкраще середовище для розвитку дитини – це родина або умови, максимально наближені до сімейних;

– своєчасна допомога. Служби у справах дітей мають діяти на випередження: вчасно виявляти сім’ї у кризі, вести їх облік та надавати реальну соціальну підтримку, щоб зберегти біологічну сім’ю для дитини;

– розвиток патронату. Ми наголошуємо на важливості створення послуги патронату над дитиною у кожній громаді. Патронатна сім’я – це професійна підтримка та тимчасовий прихисток для дитини, поки її рідні батьки долають життєві труднощі.

Синергія служб та громад.

Питання безпеки та захисту інтересів дітей потребує тісної взаємодії поліції, прокуратури та місцевого самоврядування. Тільки через спільну координацію зможемо забезпечити надійний правовий та соціальний захист для кожної дитини в районі.

«Захист дітей, які опинилися в складних обставинах – це не лише обов’язок служб, а й тест на людяність для всієї громади. Наша мета – створити систему, де кожна дитина відчуватиме себе захищеною саме вдома», – зазначив Ігор Гуменюк.

Львівська РДА закликає громади активно розвивати сімейні форми виховання.

Нагадуємо, за більш детальною інформацією щодо патронату просимо звертатися до служби у справах дітей Львівської райдержадміністрації (контактна особа Дяківнич Іванна Михайлівна тел. 0979128129) та служби у справах дітей територіальної громади, в якій Ви проживаєте.

Той із батьків, хто живе окремо, має право брати участь у вихованні та спілкуватися з дитиною, а інший не має права цьому перешкоджати, якщо це не шкодить дитині.

Як вирішуються спірні питання щодо виховання дитини.

Договір між батьками. Батьки можуть домовитися про участь у вихованні дитини. Це можна зробити усно або зафіксувати умови у письмовому договорі. Договір має бути посвідчений у нотаріуса. У договорі можна визначити: графік спілкування з дитиною; фінансові зобов`язання; обов`язки кожного з батьків. У разі невиконання договору – винна сторона відшкодовує матеріальну та моральну шкоду.

Медіація. Якщо батькам складно домовитися самостійно, вони можуть скористатися медіацією. Медіація – це позасудова процедура врегулювання питання, під час якої сторони за допомогою одного чи декількох медіаторів намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів. За її результатами сторони можуть зафіксувати досягнуті домовленості у письмовій угоді.

Якщо домовитися не вдається. Спір між батьками щодо виховання чи спілкування з дитиною може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. У кожному випадку враховуються найкращі інтереси дитини.

Як діє орган опіки та піклування. За заявою одного з батьків: вивчає умови проживання обох батьків; оцінює ставлення до дитини; враховує інші важливі обставини. Визначає графік спілкування і способи участі у вихованні для того з батьків, хто проживає окремо. Рішення є обов`язковим для виконання. За ухилення – відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Коли звертатися до суду. Якщо один з батьків перешкоджає спілкуванню з дитиною, зокрема не виконує рішення органу опіки та піклування, суд може визначити: графік і форму спілкування з дитиною, місце та час зустрічей, можливість спільного відпочинку тощо. Враховують інтереси дитини, її вік та здоров`я, прихильність до батьків, ставлення батьків до своїх обов`язків, наявність у них шкідливих звичок, психічний стан тощо. У разі ухилення від виконання рішення суду- можливе стягнення шкоди або зміна місця проживання дитини.

У цьому домі не ділять дітей на «своїх» і «вихованців». Тут є просто діти – зі своїми характерами, мріями про майбутнє та спільними планами на свята. В родині підростає ціле покоління – від студентів до маленької Марійки. Всі різні, але разом – одна міцна сім’я, де старші допомагають молодшим, а батьки є справжньою опорою.

Говорили про те, як важливо, щоб у кожної дитини був дорослий, якому можна довіряти, і дім, куди хочеться повертатися. Для Євгена та Лілії це не просто державна форма виховання, а особистий вибір – присвятити себе тому, щоб змінити долі дітей.

Саме в таких родинах розумієш, що великі зміни починаються з простої щоденної турботи й впевненості дитини у тому, що вона не одна.

Дякуємо пану Євгену та пані Лілії за їхню мудрість і велике серце. Миру і затишку вашій оселі.

Розповідаємо, які документи зібрати, куди звернутися та скільки це коштує. Детальну інструкцію читайте на сайті Державної служби України у справах дітей.

Сьогодні хочемо подякувати Комарнівській громаді, яка показує, як громада може стати надійною опорою для тих, хто бере на себе місію виховувати дітей у складні часи. Прийнято програму фінансової винагороди, щоб стимулювати розвиток патронатних родин на своїй території.

У чому суть ініціативи?

Мешканці громади, які створять патронатну сім’ю, отримають одноразову безповоротну допомогу з місцевого бюджету у розмірі 30 000 гривень. Це реальний ресурс, який допоможе підготувати оселю, облаштувати дитячий простір та забезпечити малечу всім необхідним на перших етапах.

Чому це важливо для кожного з нас?

Для дитини: це можливість уникнути інтернатного закладу і перебувати в домашньому теплі.

Для громади: це турбота про своїх найменших мешканців.

Для людей: патронат – це офіційна робота (вихователь отримує грошове забезпечення, страховий стаж, чоловіки – відстрочку від мобілізації), але з великим соціальним сенсом.

Закликаємо інші громади Львівського району переймати цей досвід. Подібні програми – це не просто цифри в бюджеті, а реальний шанс змінити життя дитини, яка опинилася в біді.

А мешканців Комарнівської громади просимо задуматися: можливо, саме ваше серце і ваш дім стануть тим безпечним місцем, якого так потребує малеча?

Дізнатися більше про те, як стати патронатним вихователем, можна у службі у справах дітей вашої громади.

і сім’єю насолоджуючись живим спілкуванням. Ігри також стали потужним інструментом в освітній галузі, дозволяючи вивчати нове під час цікавої гри. Завдяки їм, діти мають змогу легше засвоїти нові знання та розвинути критичне мислення. Користь настільних ігор доведена як вчителями, так і батьками.

Наводимо декілька переваг від користі настільних ігор у житті дитини, а саме:

1) Ігри передбачають активне залучення дітей у процес в ігровій формі через взаємодію з іншими, спільне виконання завдань та обговорення. Вони стимулюють мислення та заохочують до спілкування. У таких іграх діти мають змогу активно вирішувати задачі, аналізувати ситуації, вчитись слухати інших та відстоювати свою думку. Не менш корисними є, наприклад, рольові ігри для дівчаток з навчанням, які

включають в себе рольові завдання з різними діями.

2) Навчальні настільні ігри мають потужний вплив на розвиток когнітивних здібностей та сприяють формуванню логічного та стратегічного мислення, оскільки багато завдань потребують чітких розрахунків. Крім того, ігри впливають на здатність самостійно вирішувати проблеми. В процесі гри діти можуть зіткнутися з нестандартними ситуаціями, які вимагають креативного підходу.

3) Ігри є ефективним засобом для розвитку соціальних навичок. Під час гри, діти можуть навчитись взаємодіяти, домовлятись, дотримуватись правил та черговості, що формує повагу до інших людей. Розвиваючі ігри для школярів стимулюють командну роботу, вчать слухати, висловлювати власні думки та конструктивно вирішувати конфлікти. Усе це сприяє зміцненню емоційного інтеллекту, що в майбутньому позитивно впливає на життя.

4) Якісний розвиток завжди буде актуальним, а настільні розвиваючі ігри стають незамінним помічником в освіті. Ці розвиваючі та навчальні ігри впливають на покращення пам’яті, уваги та мислення дітей. Вони поєднують приємне з корисним: ігри та освіту.

5) Настільні розвивальні ігри – це ефективний інструмент для навчання дітей, які допомагають дітям краще засвоїти нову інформацію, це особливо важливо для школярів.

Отже підводимо підсумок, що настільні розвивальні ігри – це не просто розвага, а потужний інструмент для навчання, розвитку пам’яті, уважності, критичного мислення та соціальних навичок. Вони також допомагають дітям краще запам’ятати нову інформацію, завдяки чому вони зможуть краще здобувати нові знання.

Поєднання гри та навчального процесу створює ідеальне середовище для розвитку дитини, тому варто використовувати настільні ігри як частину освітнього підходу.

Дитяча тривога часто не має голосу – вона проявляється у змінах поведінки, настрою або звичок.

Вчасна підтримка – це найкращий прояв вашої любові.

Патронатні сім’ї якраз і стають тимчасовими родинами для дітей, батьки яких, через різні обставини, не можуть, або не вміють дбати про своїх дітей.

Патронат – це як «швидка допомога» для дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах. Якщо у сім’ї виникають труднощі і дитина не може там жити, то служба у справах дітей «кличе на допомогу» патронатного вихователя.

Патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в професійній сім’ї.

Патронатне виховання може знадобитися, якщо: діти не можуть перебувати у власній сім’ї або їхні батьки чи особи, які їх замінюють, не можуть піклуватися про них; батьки або особи, які їх замінюють, померли чи пропали безвісти; батьки потребують термінового лікування; від новонародженої дитини відмовились батьки; батьки залишили дітей без догляду; у сім’ї існує загроза їхньому життю та здоров’ю.

Патронатним вихователем може стати громадянин України, який:

– має позитивний досвід виховання дітей старше 4-х років;

– має добровільного помічника з числа повнолітніх членів своєї сім’ї, з яким готовий пройти навчання як в патронаті допомогти дитині, сім’я якої опинилася в складних життєвих обставинах.

А також обоє:

– мають стан здоров’я, який дозволяє дбати про тимчасово влаштованих дітей;

– не були засудженими або позбавленими батьківських прав.

Хто зацікавився патронатом і готовий таким чином допомогти дитині – звертайтеся до місцевої служби у справах дітей. Там і допоможуть, і розкажуть більше.

Діти – це окрема частина суспільства, якій притаманні особлива поведінка, своєрідні життєві стереотипи, що забезпечують її розвиток і становлення та перетворення в дорослу частину суспільства.

Нині суспільство вкрай стурбоване станом травмування й загибелі дітей. Нещасні випадки трапляються саме тоді, коли діти залишаються без нагляду дорослих, коли небезпека чатує на кожному кроці: вдома, на вулиці в умовах стрімкого потоку транспорту;,під час відпочинку у лісі,в горах, біля водойм.

Однією з основних причин стає недбале ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків. До «групи ризику» переважно потрапляють так звані неблагополучні сім’ї, де зловживають алкоголем, наркотичними засобами і не цікавляться вихованням своїх дітей.

Не залишайте своїх дітей без нагляду та не будьте байдужими до інших дітей. Чужих дітей не буває! Захистити дитину можна тільки у співпраці громадян зі службами у справах дітей, центрами надання соціальних послуг територіальних громад, органами освіти, охорони здоров’я, правоохоронними органами.

У малечі повинно бути щасливе дитинство, і за це відповідаєте ви, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав має стати одним із основних ваших обов’язків.

Кількість таких звернень до Офісу Омбудсмана України з проханням поновити право дитини зростає два роки поспіль.

Якими не були б виклики, що спонукають батьків уникнути відповідальності за дитину, законодавство України чітко визначає абсолютні обов’язки батька й матері піклуватися про неї та утримувати до повноліття.

Водночас задля захисту прав та законних інтересів дітей у законодавстві України передбачений механізм призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або місце проживання чи перебування їх невідоме, або вони не мають можливості утримувати дитину.

Тимчасова допомога призначається за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, органом соціального захисту населення. Механізм передбачає виплати такої допомоги кожні шість місяців, починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами.

Для призначення тимчасової допомоги необхідно подати такі документи:

– заяву за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики;

– копію свідоцтва про народження дитини;

– декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

Для призначення й розрахунку допомоги до уваги береться не лише матеріальний стан сім’ї, в якій виховується дитина, а й наступні підстави:

– відомості про одного з батьків (платника аліментів) внесені до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів

– стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі

– місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний у триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.

Заборона виїзду за межі країни;

Заборона керувати транспортними засобами;

Загроза адміністративної та кримінальної відповідальності.

Тож не забувайте вчасно сплачувати кошти на життя та розвиток дитини.

Майте на увазі, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки ЗОБОВʼЯЗАНІ утримувати їх до досягнення 23- х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Способи сплати аліментів у добровільному порядку:

Батьки укладають між собою договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначають розмір та строки виплати. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включати умови про індексацію, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. Такий договір укладається письмово та нотаріально посвідчується.

Один із батьків подає за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Якщо домовитися не вдалося – необхідно звертатися до суду.

Право звернення до суду із заявою про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання, має той з батьків, з ким проживає дитина, або безпосередньо сама дитина, яка навчається.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Розлади аутистичного спектру (РАС) – це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок певних порушень розвитку головного мозку. Важливо розуміти, що аутизм неможливо вилікувати, але можна адаптувати людину до життя в соціумі.

Понад 20 тисяч дітей у нашій країні мають діагноз РАС, і ця кількість щороку зростає. Але в суспільстві досі існують певні хибні думки та міфи щодо аутизму!

Міф 1: Аутизм – це хвороба. Факт: Аутизм – це стан, що характеризується дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.

Міф 2: Аутизм пов’язаний з вакцинацією. Факт: Немає наукових доказів, що вакцинація викликає аутизм.

Міф 3: Люди з аутизмом мають порушення інтелекту чи є геніями. Факт: Люди з аутизмом – різні, як і всі інші.

Міф 4: Люди з аутизмом не хочуть спілкуватися і їм ніхто не потрібен. Факт: Спілкування є важливим для людей з аутизмом, та вони потребують індивідуального підходу.

У дитини є дві базові потреби – в самоті та комунікації, тобто потреба спілкуватись з іншими людьми і потреба спілкуватися з самим собою. Щоб дитина почувала себе благополучно, ці потреби мусять бути гармонізовані.

До особистого простору відноситься увага людини, її внутрішній світ і устрій цього світу, а саме-почуття, погляди, інтереси, ресурси – увесь наш внутрішній світ зі своїми емоціями, думками, діями, а також матеріальними речами та взаємини з іншими людьми, коли особа сама вирішує кого пускати в особистий простір, а кого ні.

Від наявності особистого простору у дитини залежить її душевне здоров`я, психологічний стан і комфорт.

Для побудови довірливих відносин дитини з батьками та оточуючими, потрібно з самого дитинства закладати фундамент особистого простору, щоб у підлітлітковому віці дитина сама визначала особисті кордони.

Якщо ви твердо вирішили усиновити дитину, зверніться в службу у справах дітей за місцем Вашого проживання для отримання інформації про необхідний пакет документів.

Прийомна сім’я (далі – ПС) – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У разі утворення ПС прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

Дитячий будинок сімейного типу (далі – ДБСТ) – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у ДБСТ не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. До ДБСТ в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках.

Метою створення прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей, які не мають піклування батьків.

Усі заслуговують на те, щоб зростати у люблячій і повній родині.

На жаль, через різні обставини діти часом залишаються самі, і тоді держава та кожен із нас може допомогти їм, влаштувавши у сімʼю.

Сьогодні на засіданні комісії з питань захисту прав дитини йшлося про призначення тимчасової опіки над дітьми, які позбавлені батьківського піклування.

Зараз вони перебувають у Польщі, та незабаром їх усиновить родина із Давидівської громади, що у Львівському районі.

Зичимо батькам та дітям щасливого життя у мирі, злагоді та любові!