Зокрема, говорили детальніше про:

Створення нових сімей для дітей. Обговорили, як активніше залучати людей до створення патронатних сімей та дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ).

Підтримка дітей-сиріт. Діти, які з різних причин залишилися без батьківського піклування, потребують системної підтримки з боку громад – від забезпечення базових потреб до психологічної допомоги.

Кадрове питання. Щоб вчасно захищати права дітей та швидко реагувати на виклики, службам у справах дітей (СУСД) потрібні фахівці. На зустрічі наголосили на важливості якнайшвидшого заповнення вакантних посад у громадах. Від цього безпосередньо залежить безпека та добробут дітей.

Працюємо над тим, щоб кожна дитина в районі відчувала турботу та мала свій дім.

До основних причин, що зумовлюють дитячу безпритульність і бездоглядність, слід віднести такі:

– жорстокі форми виховання дітей в сім’ях;

– психологічна криза стосунків батьків та дітей;

– неспроможність або небажання сім’ї виконувати виховні функції;

– перебування дітей під опікою матеріально неспроможних родичів;

– експлуатація батьками праці дітей, що призводить до послаблення будь-якої мотивації до продовження навчання;

– нездатність державної інтернатної системи забезпечити соціалізацію вихованців з урахуванням їх потреб та умов розвитку суспільства;

Головним завданням у подоланні дитячої безпритульності і бездоглядності, запобіганні сирітству, створенні умов для всебічного розвитку та виховання дітей, а саме:

– розроблення та запровадження ефективних форм роботи з профілактики дитячої безпритульності і бездоглядності,

– виявлення на ранній стадії сімей, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції та забезпечення захисту прав дітей, які виховуються в таких сім’ях;

– застосування ефективних форм соціальної підтримки та запровадження методів роботи з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах;

– забезпечення підготовки та перепідготовки фахівців закладів соціального захисту дітей.

Зрозуміло, випадки домашнього насильства над дітьми – це несправедливо, але визнати дитину жертвою ніяк не допоможе їй упоратися з проблемою. Жалість – не найкращий помічник для руху людини вперед.

Дитячі емоційні травми пояснюють чому ви бачите світ, думаєте, відчуваєте й поводитеся так чи інакше. Якщо дитину виховують неправильно, навколишній світ може її лякати. Коли така дитина виростає, вона повинна поміняти свою картину світу або перейняти її в когось іншого.

Однак здебільшого нам треба пам’ятати, що в дитинстві ми нічого не знали про емоційний досвід наших батьків. Якщо ви стали свідком негармонійних стосунків між матір’ю й батьком, найімовірніше, такі батьки в дитинстві теж піддавалися емоційному насильству, їхніми почуттями нехтували тощо.

У дитинстві ми вразливі, залежні від батьків, не знаємо практично нічого про почуття й емоції. У школі ми вчимо не тільки математику і фізику, а й отримуємо соціальні навички, вчимося долати розчарування, терпіти життєві труднощі, думати про наслідки своїх вчинків і вирішувати конфлікти. Усе це має велику роль для розвитку нашої психіки. Звичайно, неблагополучні взаємини з батьками уповільнюють процес такого розвитку. Але, водночас, школа – це наш другий дім, де можна багато чого навчитися.

Корисні поради про те, як подбати про себе.

Полюбіть свої кордони. Це означає, що вам слід визначити, що для вас добре, а що – погано, і прийняти це.

Піклуйтеся про себе. Стрес вимотує вас фізично, тому вам слід стежити за тим, що ви приймаєте у власні серце, тіло й розум.

Практикуйте усвідомленість. Це допоможе вам бути тут і зараз. Приймайте все, що трапилося з вами впродовж дня. Це не означає, що ви маєте з усім погоджуватися. Суть у тому, щоб розуміти свої почуття саме в цей момент, не давати вашому минулому і майбутньому впливати на вас.

Плануйте відпочинок упродовж робочого дня. Ваша нервова система віддячить вам.

Дозвольте собі відчувати вразливість, залежність та інші складні емоційні стани.

Контролюйте свою поведінку. Не вихлюпуйте свої негативні емоції на інших. Аналізуйте свої думки, постарайтеся зрозуміти, як ваші думки, почуття й невирішені проблеми впливають на вашу поведінку.

Спіть достатню кількість часу, займайтеся йогою, пийте багато води, вживайте здорову їжу й шоколад.

Учіться заспокоювати себе. Практикуйте глибоке дихання, розслаблення й усвідомленість, щоб долати тривогу.

Спробуйте подивитися на світ як безпечне місце, де більшість людей бажає вам добра. Це навчить вас довіряти світові й собі. Це дуже важлива навичка, тому що віра у свою здатність давати раду проблемам зробить вас щасливішими. Навіть якщо батьки ніколи вас цього не вчили…

Для роботи патронатними вихователями шукаємо сім’ї, які готові в своїх домівках доглядати за дітьми, що потребують захисту.

Патронат над дитиною – це професійна комплексна послуга, що передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, потребує захисту у сім’ї патронатного вихователя, та одночасне надання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг сім’ї дитини для відновлення її здорового функціонування.

Вимоги до патронатного вихователя:

• бути повнолітнім громадянином України.

• Мати повнолітнього члена своєї сім’ї (чоловіка, дружину, сина чи доньку, іншого члена сім’ї) чи повнолітню особу, яка готова бути помічником патронатного вихователя та разом пройти навчання.

• Мати відповідні житлові умови для проживання дитини.

• Готовим співпрацювати з соціальними службами та іншими фахівцями.

Переваги роботи патронатного вихователя:

• можливість допомогти дитині, яка опинилась у важкій ситуації.

• Отримати новий досвід та знання у сфері дитячої психології та виховання.

• Відчути значущість та корисність для суспільства.

• Отримати матеріальну підтримку від держави (офіційне працевлаштування).

Для патронатного вихователя передбачені виплати:

• виплата винагороди патронатного вихователя за його роботу на місяць становить 25941,0 грн (три мінімальні зарплати на місяць), помічнику – 1 мінімальна заробітна плата – 8647,0 грн.

• Виплати на утримання дитини (соціальна допомога на утримання та виховання на кожну влаштовану дитину на місяць):

Діти від 0 до 6 років:

• 2817 грн * 2,5 прожиткових мінімуми = 7042,5 грн.

У разі влаштування дитини з інвалідністю:

• 2817 грн * 3,5 прожиткових мінімуми = 9859,5 грн.

Діти від 6 до 18 років:

• 3512 грн * 2,5 прожиткових мінімуми = 8780 грн.

У разі влаштування дитини з інвалідністю:

• 33512 грн * 3,5 прожиткових мінімуми = 12292 грн.

За більш детальною інформацією просимо звертатися до служби у справах дітей Львівської райдержадміністрації (контактна особа Дяківнич Іванна Михайлівна тел. 0979128129) та служби у справах дітей територіальної громади, в якій Ви проживаєте.

Станьте патронатним вихователем – дайте дитині можливість зростати у сприятливому сімейному середовищі!

Повага до інтересів та цінностей дитини. Визнання особистості дитини веде за собою визнання наявності у нього власних цінностей, навіть якщо вони йдуть врозріз з вашими власними цінностями. Такий підхід дозволяє дитині активно формувати свою систему цінностей, вчитися знаходити і виправляти свої помилки, виховує аналітичне мислення і вчить самостійному здійсненню вибору.

Для того щоб зробити виховання без покарань дійсно ефективним, батьки повинні навчитися бачити свої помилки і визнавати свою недосконалість.

Безумовна любов – одне з найважливіших і необхідних вимог, що робить можливим здійснення виховання без покарань. Дитина має рости в атмосфері любові і поваги, вона повинна знати і відчувати, що в родині її люблять.

Сімейні правила. Встановіть і донесіть до відома вашої дитини певний перелік правил (він не повинен бути занадто довгим), які обов’язкові для дотримання всіма членами сім’ї.

Подавайте приклад. З народження і як мінімум до підліткового віку батьки є авторитетом для своїх дітей і повинні скористатися цією чудовою нагодою подати їм приклад бажаної поведінки.

Відмова від виховання, заснованого на тиск авторитету і сили. Будьте послідовні. Виховання без покарань починається з виховання вихователів, тобто самих батьків. Батьки повинні мати чітку систему цінностей, вміти керувати своїми емоціями, особисто зростати разом зі своєю дитиною.

Для того щоб виховання було дійсно ефективним, а його результати довгостроковими, потрібна чимала робота над собою і щоденна праця для побудови довірливих взаємин з дитиною.

Припустимо, що у вашій родині ростуть двоє або більше дітей різного віку, і головна мета – зменшити кількість суперечок та навчити їх взаємоповазі.

Взаємодія та мир у домі.

• Ділимося або граємо по черзі. Якщо річ спільна – встановлюємо таймер на 10-15 хвилин для кожного.

• Повага до чужої власності. Особисті речі (улюблена іграшка брата чи телефон сестри) беремо лише з дозволу власника.

• Руки для обіймів. Ми не б’ємося, не штовхаємося і не псуємо чужі малюнки чи споруди з LEGO.

• Слова замість крику. Якщо виникла суперечка – пояснюємо проблему словами. Не допомагає – кличемо на допомогу батьків.

Спільний порядок.

• Прибираєш те, чим грався. Кожен відповідає за свій безлад. Якщо будували фортецю разом – прибирають усі.

• Чистота на столі. Кожен самостійно відносить свій посуд до мийки або ставить у посудомийку після їжі.

• Речі на своїх місцях. Верхній одяг, рюкзаки та взуття не повинні лежати на підлозі посеред коридору.

Простір та відпочинок.

• Час тиші. Зранку (поки батьки сплять) та ввечері (перед сном) ми граємо в тихі ігри і не галасуємо.

• Таємниця зачинених дверей. Якщо двері в чиюсь кімнату зачинені – обов’язково стукаємо і чекаємо на відповідь.

• Гаджети за столом – табу. Під час сімейного сніданку, обіду чи вечері всі телефони та планшети відпочивають в іншій кімнаті.

Порада для батьків. Маленькі діти часто копіюють старших. Якщо старші діти (і самі батьки) чітко виконують ці правила, малюки підлаштуються під цей ритм набагато швидше і без зайвих капризів.

Наприклад, на дитячому майданчику дитина може побачити однолітка, який користується кріслом колісним, і спершу здивуватися. У такій ситуації дорослому достатньо спокійно пояснити: «Цей хлопчик так само любить гратися, як і ти, однак йому зручніше рухатися по-іншому».

Варто допомогти дитині зрозуміти: усі люди різні, але кожен заслуговує на повагу, дружбу та рівне ставлення.

Безбар’єрність починається саме з таких простих речей – з уміння бачити в кожній людині насамперед особистість.

Цей день зафіксований у календарі Постановою Верховної Ради України № 1490-IX, але вкарбований у наші душі невимовним болем.

Сьогодні ми не просто згадуємо статистику – ми згадуємо перервані дитячі мрії, недописані казки та незіграні ігри.

Війна забирає найдорожче – майбутнє нашої країни. Кожне втрачене дитяче життя – це незагоєна рана в серці кожного українця та злочин, якому немає виправдання.

Враховуючи той факт, що батько чи мати витрачає вісім годин на день на роботу, після повернення додому залишається всього 3–4 години для спільного проведення часу з дитиною. Накопичені протягом дня втома, розчарування, а також домашні обов’язки призводять до того, що батьки просто відмовляються бавитись і грати з дітьми. Їм не вистачає запалу, бажання та енергії, через що навіть веселощі часто сприймаються як виконання якихось надмірних повинностей.

Попри всі перешкоди, які заважають проводити більше часу з дітьми, варто проаналізувати свій графік і знайти час для спільних розваг. Адже вони сприяють покращенню дитячої координації, фізичного розвитку та тренуванню концентрації уваги. У процесі веселощів формуються перші інтереси, а уважне спостереження, що супроводжує розвагу, дозволяє малятам краще зрозуміти світ і закони, які в ньому панують.

Ось декілька корисних переваг часу, проведеного разом із дітьми:

Емоційна прив’язаність: завдяки грі діти розуміють, що їх люблять, а це підвищує їхню впевненість у собі та створює міцну основу для довірливих стосунків у майбутньому.

Розвиток інтелекту та навичок: спільно з дорослими дитина вчиться знаходити вихід із нестандартних ситуацій, логічно мислити та концентрувати увагу.

Соціалізація: під час сюжетно-рольових ігор діти наслідують поведінку дорослих, вчаться домовлятися, ділитися та самостійно розв’язувати конфлікти.

Зняття напруження: фізичні, рухливі ігри, а також забави з піском чи водою допомагають дитині вивільнити емоції, впоратися зі стресом та відрефлексувати складні ситуації.

Виховання емоційного інтелекту: батьки можуть м’яко навчити дитину справлятися з програшами, розвиваючи стресостійкість і повагу до суперника.

Весь шарм і чарівність розваг і веселощів полягають у тому, що тут не діють жодні заздалегідь установлені правила чи сценарії. Принцип один: запорука хорошої забави – це насамперед задоволення, яке отримують від неї як діти, так і батьки.

Для забави можна використовувати найрізноманітніші ситуації, предмети та ідеї. Наприклад, нею може стати спільне приготування їжі, навчання їзди на велосипеді, ліплення з пластиліну, виготовлення чогось разом або малювання фарбами. Кожен із нас володіє певними вміннями, реалізація яких приносить задоволення, і їх легко можна перетворити на чудові розваги.

Інколи діти потребують просто присутності батьків, а не їхньої повної участі в іграх — малеча почувається у безпеці, коли поруч із ними є людина, яка може відповісти на будь-яке запитання та підтримати дружньою розмовою.

Спільні ігри — це фундамент для емоційного зв’язку між батьками та дитиною. Вони дарують малечі почуття безпеки, розвивають комунікативні навички, просторову уяву, самооцінку та стресостійкість. Це основний інструмент, через який дитина безпечно пізнає світ та вчиться взаємодіяти з оточенням.

За результатами обговорення визначено п’ять основних напрямів для подальшої реалізації місцевими службами:

Своєчасне виявлення: активізація роботи з раннього виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, із обов’язковим залученням усіх суб’єктів соціальної роботи.

Чіткий облік: забезпечення повноти, достовірності даних та суворого дотримання вимог Порядку № 585 при веденні обліку дітей категорії СЖО.

Розвиток послуг: розширення мережі соціальних послуг у територіальних громадах для забезпечення безперешкодного доступу дітей та родин до психологічної, реабілітаційної та інших видів підтримки.

Координація та нові підходи: посилення взаємодії між уповноваженими суб’єктами, впровадження у практику інструментів кейс-менеджменту, формування міжвідомчих команд та проведення супервізій.

Підтримка сімей: забезпечення належної допомоги родинам із дітьми. Особлива увага приділятиметься багатодітним сім’ям, опікунам, піклувальникам, усиновлювачам, патронатним вихователям, прийомним сім’ям, а також особам, які здійснюють тимчасове влаштування дітей.

Працюємо, аби жодна дитина у Львівському районі не залишилася сам на сам зі своїми бідами, а кожна кризова ситуація отримувала фахове та вчасне вирішення.

Заїхав привітати з Днем матері пані Вікторію, адже окрім трьох рідних повнолітніх дітей та внуків, вони з паном Анатолієм виховують ще трьох дітей, які позбавлені батьківського піклування!

Незважаючи на важкі випробування війною пані Вікторія відкрила своє материнське серце для дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах з Камʼянка-Бузької громади.

Дякую за цей сміливий і відповідальний вчинок!

Дякую, що допомагаєте державі підтримувати дітей в дуже непростий період їхнього дитинства.

Патронат – це тимчасова форма виховання. Але для дитини, яка опинилася у кризі, це справжнє рятівне коло.

Сьогодні у Львівському районі функціонує 13 патронатних сімей з них 6 – у Львові.

Це важлива цифра, за якою стоять врятовані дитячі долі, але потреба залишається значно більшою.

Тому щиро закликаю мешканців наших громад дізнаватися більше про патронат і, за можливості, відкривати свої двері для дітей.

Станом на початок квітня у нашому районі на обліку перебуває 140 дітей, які живуть у непростих умовах. Найчастіше причиною є те, що батьки через різні обставини перестають справлятися зі своїми обов’язками. Лише за перший квартал цього року ми провели 152 рейди та відвідали 350 родин, щоб вчасно побачити проблему та допомогти.

2026 рік на Львівщині оголошено роком сімейних форм виховання. Коли в біологічній родині трапляється криза, дитина не повинна потрапляти в інтернат. Вона має отримати тимчасовий догляд і затишок у патронатній сім’ї, поки її батьки долають свої проблеми.

Яка ситуація в громадах?

Зараз у районі працює 13 патронатних сімей (7 сімей в районі та 6 – в м. Львів).

У семи громадах, представники яких були на нараді, на обліку перебувають 62 дитини, але патронатні сім’ї є лише у Жовківській, Жовтанецькій та Новояричівській громадах.

Завдання чітке: до 30 червня кожна громада повинна створити щонайменше одну патронатну сім’ю.

Розуміємо, що це велика відповідальність. Тому громадам запропоновано розробити програми матеріальної підтримки для таких вихователів, щоб вони мали ресурс допомагати дітям.

Дякуємо всім, хто не залишається байдужим. Наша спільна мета зробити так, щоб кожна дитина відчувала безпеку та підтримку, не виїжджаючи за межі своєї громади.

Принагідно пропонуємо – якщо ви відчуваєте в собі сили стати такою опорою для дитини – звертайтеся до служби у справах дітей у вашій громаді.

Довідка: Патронат – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї вихователя на період подолання її батьками складних обставин.

Основні типи порушень, які можна зауважити у дітей до року.
 Рухові (моторного розвитку) – це може бути гіпо- або гіпертонус м’язів, затримки моторного розвитку, рухова асиметрія, відсутність обов’язкових рефлексів новонародженого.
 Психоемоційні: відсутній адекватний емоційний контакт (немає цікавості до навколишнього світу, малюк не усміхається знайомим дорослим), млявість чи гіперактивність, відсутність гуляння й лепету.
 У сенсорному розвитку – це зір, слух, дотик (малюк не стежить за предметами, не може фіксувати погляд; немає адекватної реакції на голос матері, тата, гучні звуки).
 Харчові: відсутній рефлекс смоктання, спостерігаються надчасті зригування, блювота після їжі, малюк не набирає вагу.

Етапи діагностики

Однією з безпечних та безболісних  процедур, що показує стан функціонування головного мозку та дає лікарю повну клінічну картину є нейросонографія (узд мозку) зазвичай проводиться у віці 1-2 місяці. Метод немає радіаційного випромінення та показує стан структур мозку, вроджені
аномалії, наявні крововиливи, кісти та інші патології. Також паралельно рекомендовано робити узд тіла дитини у разі насторожуючих ознак:
 У віці 1 місяць нема рефлексів смоктання, хапання, малюк не лякається гучних звуків. Відсутня реакція на обличчя, голос головних дорослих, спостерігається млявість або сильний тонус.
 В 3 місяці дитина не може тримати голівку, коли знаходиться в положенні на животі; не фіксує погляд на предметах, не слідкує за іграшками при їх переміщеннях; відсутні посмішка, реакція на звуки.
 У віці пів року малюк не прагне тягнутись до іграшок, інших предметів, не навчився перевертатись, відсутня реакція на ім’я. Ніжки та ручки рухаються асиметрично.
 У 9 місяці дитина ще не може сидіти без підтримки дорослого, не показує цікавості до людей, іграшок.
У віці 1 рік малюк в нормі має вміти ходити з підтримкою чи сам, стояти, робити прості жести – по типу дай мені, прощавай, розуміти прості слова.

Рекомендації батькам

Помітивши відхилення згідно з нормами розвитку, вказані вище, зверніться до фахівця. Спочатку це має бути педіатр – він проведе огляд, зробить висновки щодо загального стану дитини, якщо є підозра на порушення моторного та психоемоційного розвитку, рекомендована консультація
невролога. При спадкових порушеннях (синдром Дауна, ДЦП, мікроцефалія, фенілкетонурія, які можуть бути причиною вроджених серйозних порушень у роботі травного тракту, нирок, серця) необхідна консультація генетика. Слух та зір перевіряють отоларинголог, офтальмолог. Нейросонографія або УЗД головного мозку виконується для виявлення уражень ЦНС. Якщо є підозра на серйозні відхилення неврологічного характеру, варто зробити КТ чи МРТ.
Біохімічні аналізи крові показують загальний стан здоров’я, метаболічні порушення.
Розвиток дитини до року – досить складний і важливий процес, який визначає здоров’я в цілому. Більшість проблем сьогодні успішно коригується, але за умови своєчасної діагностики. Батьки мають уважно стежити за розвитком та самопочуттям малюка.

Головні пріоритети та рішення:

– дитина – у сім’ї, а не в закладі. Наше спільне завдання – зробити все можливе, щоб діти не потрапляли до інституційних закладів (інтернатів). Найкраще середовище для розвитку дитини – це родина або умови, максимально наближені до сімейних;

– своєчасна допомога. Служби у справах дітей мають діяти на випередження: вчасно виявляти сім’ї у кризі, вести їх облік та надавати реальну соціальну підтримку, щоб зберегти біологічну сім’ю для дитини;

– розвиток патронату. Ми наголошуємо на важливості створення послуги патронату над дитиною у кожній громаді. Патронатна сім’я – це професійна підтримка та тимчасовий прихисток для дитини, поки її рідні батьки долають життєві труднощі.

Синергія служб та громад.

Питання безпеки та захисту інтересів дітей потребує тісної взаємодії поліції, прокуратури та місцевого самоврядування. Тільки через спільну координацію зможемо забезпечити надійний правовий та соціальний захист для кожної дитини в районі.

«Захист дітей, які опинилися в складних обставинах – це не лише обов’язок служб, а й тест на людяність для всієї громади. Наша мета – створити систему, де кожна дитина відчуватиме себе захищеною саме вдома», – зазначив Ігор Гуменюк.

Львівська РДА закликає громади активно розвивати сімейні форми виховання.

Нагадуємо, за більш детальною інформацією щодо патронату просимо звертатися до служби у справах дітей Львівської райдержадміністрації (контактна особа Дяківнич Іванна Михайлівна тел. 0979128129) та служби у справах дітей територіальної громади, в якій Ви проживаєте.

Той із батьків, хто живе окремо, має право брати участь у вихованні та спілкуватися з дитиною, а інший не має права цьому перешкоджати, якщо це не шкодить дитині.

Як вирішуються спірні питання щодо виховання дитини.

Договір між батьками. Батьки можуть домовитися про участь у вихованні дитини. Це можна зробити усно або зафіксувати умови у письмовому договорі. Договір має бути посвідчений у нотаріуса. У договорі можна визначити: графік спілкування з дитиною; фінансові зобов`язання; обов`язки кожного з батьків. У разі невиконання договору – винна сторона відшкодовує матеріальну та моральну шкоду.

Медіація. Якщо батькам складно домовитися самостійно, вони можуть скористатися медіацією. Медіація – це позасудова процедура врегулювання питання, під час якої сторони за допомогою одного чи декількох медіаторів намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів. За її результатами сторони можуть зафіксувати досягнуті домовленості у письмовій угоді.

Якщо домовитися не вдається. Спір між батьками щодо виховання чи спілкування з дитиною може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. У кожному випадку враховуються найкращі інтереси дитини.

Як діє орган опіки та піклування. За заявою одного з батьків: вивчає умови проживання обох батьків; оцінює ставлення до дитини; враховує інші важливі обставини. Визначає графік спілкування і способи участі у вихованні для того з батьків, хто проживає окремо. Рішення є обов`язковим для виконання. За ухилення – відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Коли звертатися до суду. Якщо один з батьків перешкоджає спілкуванню з дитиною, зокрема не виконує рішення органу опіки та піклування, суд може визначити: графік і форму спілкування з дитиною, місце та час зустрічей, можливість спільного відпочинку тощо. Враховують інтереси дитини, її вік та здоров`я, прихильність до батьків, ставлення батьків до своїх обов`язків, наявність у них шкідливих звичок, психічний стан тощо. У разі ухилення від виконання рішення суду- можливе стягнення шкоди або зміна місця проживання дитини.

У цьому домі не ділять дітей на «своїх» і «вихованців». Тут є просто діти – зі своїми характерами, мріями про майбутнє та спільними планами на свята. В родині підростає ціле покоління – від студентів до маленької Марійки. Всі різні, але разом – одна міцна сім’я, де старші допомагають молодшим, а батьки є справжньою опорою.

Говорили про те, як важливо, щоб у кожної дитини був дорослий, якому можна довіряти, і дім, куди хочеться повертатися. Для Євгена та Лілії це не просто державна форма виховання, а особистий вибір – присвятити себе тому, щоб змінити долі дітей.

Саме в таких родинах розумієш, що великі зміни починаються з простої щоденної турботи й впевненості дитини у тому, що вона не одна.

Дякуємо пану Євгену та пані Лілії за їхню мудрість і велике серце. Миру і затишку вашій оселі.

Розповідаємо, які документи зібрати, куди звернутися та скільки це коштує. Детальну інструкцію читайте на сайті Державної служби України у справах дітей.

Сьогодні хочемо подякувати Комарнівській громаді, яка показує, як громада може стати надійною опорою для тих, хто бере на себе місію виховувати дітей у складні часи. Прийнято програму фінансової винагороди, щоб стимулювати розвиток патронатних родин на своїй території.

У чому суть ініціативи?

Мешканці громади, які створять патронатну сім’ю, отримають одноразову безповоротну допомогу з місцевого бюджету у розмірі 30 000 гривень. Це реальний ресурс, який допоможе підготувати оселю, облаштувати дитячий простір та забезпечити малечу всім необхідним на перших етапах.

Чому це важливо для кожного з нас?

Для дитини: це можливість уникнути інтернатного закладу і перебувати в домашньому теплі.

Для громади: це турбота про своїх найменших мешканців.

Для людей: патронат – це офіційна робота (вихователь отримує грошове забезпечення, страховий стаж, чоловіки – відстрочку від мобілізації), але з великим соціальним сенсом.

Закликаємо інші громади Львівського району переймати цей досвід. Подібні програми – це не просто цифри в бюджеті, а реальний шанс змінити життя дитини, яка опинилася в біді.

А мешканців Комарнівської громади просимо задуматися: можливо, саме ваше серце і ваш дім стануть тим безпечним місцем, якого так потребує малеча?

Дізнатися більше про те, як стати патронатним вихователем, можна у службі у справах дітей вашої громади.

і сім’єю насолоджуючись живим спілкуванням. Ігри також стали потужним інструментом в освітній галузі, дозволяючи вивчати нове під час цікавої гри. Завдяки їм, діти мають змогу легше засвоїти нові знання та розвинути критичне мислення. Користь настільних ігор доведена як вчителями, так і батьками.

Наводимо декілька переваг від користі настільних ігор у житті дитини, а саме:

1) Ігри передбачають активне залучення дітей у процес в ігровій формі через взаємодію з іншими, спільне виконання завдань та обговорення. Вони стимулюють мислення та заохочують до спілкування. У таких іграх діти мають змогу активно вирішувати задачі, аналізувати ситуації, вчитись слухати інших та відстоювати свою думку. Не менш корисними є, наприклад, рольові ігри для дівчаток з навчанням, які

включають в себе рольові завдання з різними діями.

2) Навчальні настільні ігри мають потужний вплив на розвиток когнітивних здібностей та сприяють формуванню логічного та стратегічного мислення, оскільки багато завдань потребують чітких розрахунків. Крім того, ігри впливають на здатність самостійно вирішувати проблеми. В процесі гри діти можуть зіткнутися з нестандартними ситуаціями, які вимагають креативного підходу.

3) Ігри є ефективним засобом для розвитку соціальних навичок. Під час гри, діти можуть навчитись взаємодіяти, домовлятись, дотримуватись правил та черговості, що формує повагу до інших людей. Розвиваючі ігри для школярів стимулюють командну роботу, вчать слухати, висловлювати власні думки та конструктивно вирішувати конфлікти. Усе це сприяє зміцненню емоційного інтеллекту, що в майбутньому позитивно впливає на життя.

4) Якісний розвиток завжди буде актуальним, а настільні розвиваючі ігри стають незамінним помічником в освіті. Ці розвиваючі та навчальні ігри впливають на покращення пам’яті, уваги та мислення дітей. Вони поєднують приємне з корисним: ігри та освіту.

5) Настільні розвивальні ігри – це ефективний інструмент для навчання дітей, які допомагають дітям краще засвоїти нову інформацію, це особливо важливо для школярів.

Отже підводимо підсумок, що настільні розвивальні ігри – це не просто розвага, а потужний інструмент для навчання, розвитку пам’яті, уважності, критичного мислення та соціальних навичок. Вони також допомагають дітям краще запам’ятати нову інформацію, завдяки чому вони зможуть краще здобувати нові знання.

Поєднання гри та навчального процесу створює ідеальне середовище для розвитку дитини, тому варто використовувати настільні ігри як частину освітнього підходу.

Дитяча тривога часто не має голосу – вона проявляється у змінах поведінки, настрою або звичок.

Вчасна підтримка – це найкращий прояв вашої любові.