За інформацією відділу, отримано  111 відомостей періодичного поновлення згідно яких,  відбулися зміни в 485 виборців.

Відповідно до даних органів реєстрації територіальних громад 325 громадян  України набувають виборчого права у травні місяці. Протягом квітня 237 виборців зареєстрували своє місце проживання на території Львівського району (окрім м. Львів) 

У ході зустрічі надано консультативно-методичну допомогу з питання термінів  подання та правильності заповнення відомостей про виборців (осіб) за формами згідно вимог нормативно-правових документів ЦВК.

Так, з початку року згідно подань органів ДМС до Державного реєстру виборців буде включено 1295 осіб, яким з початку 2023 року виповниться 18 років і оформлено паспорт громадянина України, зокрема 337 осіб у квітні.

Заступник Голови Центральної виборчої комісії Віталій Плукар та член Комісії Віталій Грень 21 лютого взяли участь у заході, під час якого обговорювалися перспективи вдосконалення виборчого законодавства в частині інформаційного забезпечення виборів та передвиборної агітації. А саме: проєкт Закону про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації (реєстр. № 8310). Цей законопроєкт, окрім іншого, містить і положення, що не увійшли до Закону України “Про медіа”.

До обговорення також долучилися представники Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Всеукраїнської громадської організації “Громадянська мережа “ОПОРА”, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні та інші зацікавлені особи.

“Після перемоги наша країна стикнеться з тим, що необхідно буде організувати досить значну кількість виборчих процесів. Тож дуже важливо, що ми вже зараз розпочали широке фахове обговорення таких речей, як інформаційне забезпечення виборів і передвиборна агітація. Щоб уже нові вибори проводилися із вдосконаленим законодавством, новаціями, усуненими прогалинами, які на сьогодні ще, на жаль, існують”, – зазначив у вітальному слові Віталій Плукар.

Водночас ЦВК схвально оцінює активне залучення до обговорення законодавчих пропозицій представників громадянського суспільства і міжнародних партнерів. А також відзначає, що ця співпраця, зокрема, в таких секторальних питаннях, за сучасних реалій свідчить про подальший розвиток демократії в нашій країні.

“Як показує практика, така кооперація приводила до досить позитивних результатів, і завдяки цій співпраці ми сьогодні вже маємо чим пишатися. Сподіваюся, що і в подальшому вона триватиме та буде такою ж результативною”, – наголосив заступник Голови Комісії.

Під час панельних дискусій їх учасники обговорили актуальні питання необхідності змін щодо регулювання інформаційного забезпечення виборів та передвиборної агітації, як невід’ємної частини медійної реформи. Окрім того, акцентувалась увага на міжнародних стандартах та практиках в цьому напрямі. Також було розглянуто зміст ключових положень і новел, що пропонуються зазначеним законопроєктом та експертні висновки до нього.

ЦВК вже надала свої пропозиції, застереження і зауваження відповідному Комітету Верховної Ради України, які можуть стати певним підґрунтям для подальшої дискусії щодо вдосконалення виборчого законодавства у сфері інформаційного забезпечення виборів та передвиборної агітації.

Тож член Комісії Віталій Грень представив напрацьовані Комісією за результатом аналізу цього проєкту Закону в межах її компетенції основні позиції, що стосуються, зокрема, можливості його практичного застосування з точки зору органу адміністрування виборів.

Так, він звернув увагу учасників заходу на питання щодо впровадження норми про оголошення попередження, як способу правого впливу на порушення вимог стосовно передвиборної агітації. Окрім того, член ЦВК закцентував на загальному інформаційному забезпеченні виборчого процесу, яке покладається на виборчі комісії різних рівнів. Також окремо зупинився на питаннях встановлення Комісією переліку друкованих матеріалів передвиборної агітації та притягнення винних у порушенні вимог щодо проведення передвиборної агітації до адміністративної відповідальності.

“Центральна виборча комісія готова долучитися до подальшої роботи над законопроєктом та надати в межах своєї компетенції необхідну та ефективну допомогу”,  – підсумував Віталій Грень.

Незважаючи на тривалу повномасштабну війну, розпочату російською федерацією, та труднощі й проблеми, що виникли через це, в Україні продовжується процес впровадження реформ. Зокрема, і щодо виборчого законодавства. Вже сьогодні всі відповідальні сторони покроково готуються, щоб якісно, дотримуючись всіх демократичних принципів, забезпечити організацію і проведення майбутніх виборів після припинення чи скасування воєнного стану, відповідно до міжнародних стандартів.

За матеріалами ЦВК

“Після війни перед нами постануть великі виклики щодо забезпечення виборчих прав громадян, які тимчасово перебувають за кордоном. Проблем дуже багато, проте зараз у експертного середовища є чітке їх розуміння. Це відновлення реєстру виборців, інфраструктури, функціонування закордонного виборчого округу та інші”, – наголосив Сергій Постівий.

Під час спілкування його учасники обговорили проблеми доступу до виборчих дільниць за кордоном та їх кількості, відсутність у повному обсязі інформації щодо можливостей голосування, перспективи  альтернативних форм голосування (електронне або поштове), забезпечення спостереження на дільницях, питання агітації тощо.

Чимало уваги було привернуто до питання електронного голосування. 

“Я розумію, що багатьом виборцям подобається ідея голосування у “Дії”, не виходячи з дому. Але ми повинні бути впевнені, що таке голосування матиме необхідний рівень довіри у суспільства. Будь-який сумнів у легітимності такого голосування може призвести до соціальної напруги та непрогнозованих наслідків в умовах післявоєнної країни, коли у громадян залишиться певна кількість зброї та існуватиме великий запит на справедливість. Тому давайте поставимо собі питання: післявоєнні вибори – чи це найкращий час для сміливих експериментів?” – зауважив член ЦВК.

Експерти також обговорили питання додаткових виборчих дільниць за кордоном.

За словами Сергія Постівого, за дуже приблизними підрахунками, які враховують середню явку виборців за кордоном у 15%, нинішній кількості переміщених українців, наприклад, у Польші та бажанні 85% відсотків з них повернутись, для проведення виборів у цій країні, як закордонному окрузі, необхідно близько 30 дільниць. Наразі їх утворено всього чотири.

До речі, відповідне дослідження засвідчило високу готовність вимушених переселенців взяти участь у виборах. Про це повідомили 82% опитаних. Серед усіх опитаних 71% цілком або швидше довіряють електронній формі взаємодії з органами влади, 22% – швидше або зовсім не довіряють. Не змогли визначитись із відповіддю 7% респондентів.

Порівняно з активністю на останніх загальнонаціональних виборах в Україні (позачергові парламентські вибори в липні 2019 року) нині респонденти більше прагнуть брати участь у виборах.

Дослідження також відслідкувало процес отримання вимушеними переселенцями інформації в країні перебування. Відповідно до результатів дослідження, соціальні мережі були основним джерелом новин за останній місяць для абсолютної більшості опитаних – 95%. Вдвічі рідше респонденти зверталися до сайтів новин – 44%. Далі йдуть друзі та сім’я –37%, телебачення – 33%, радіо – 12% і друковані видання – 4%.

Нагадаємо, раніше Комісія схвалила пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, спрямовані на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні і надіслала їх Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування для розгляду та врахування під час підготовки відповідних законопроєктів.

За матеріалами пресслужби ЦВК

Що пропонує змінити Центральна виборча комісія, аби покращити проведення виборів у післявоєнній Україні, розповіла Українська правда https://www.pravda.com.ua/columns/2023/01/14/7384568/

Витяг про місце проживання доступний для дорослих та дітей. Тож можете одружуватися, відкривати банківські рахунки, влаштовувати малечу в садок тощо без паперів.

Як згенерувати документ про місце проживання в застосунку?

1. Зайдіть в оновлену Дію та натисніть Послуги.

2. Виберіть Довідки та витяги → Витяг про місце проживання.

3. Клікніть Замовити витяг.

От і все, витяг буде сформовано протягом кількох хвилин. Також його можна завантажити в PDF-форматі на свій девайс.

Сьогодні ми завершуємо публікацію матеріалів, присвячених 25-річчю Центральної виборчої комісії.

З початком широкомасштабної збройної агресії рф проти України Центральна виборча комісія продовжила свою роботу в умовах воєнного стану. У перший день неоголошеної війни проти нашої держави Комісія провела термінове засідання та постановила припинити виборчі процеси всіх виборів та процеси  ініціювання всеукраїнського референдуму, які тривали на той час, бо під час воєнного стану проведення виборів та референдумів заборонено.

Адже на той момент тривали виборчі процеси проміжних виборів народного депутата України 27 березня 2022 року в ОВО № 206, позачергових, проміжних та повторних місцевих виборів. Окрім того, у повоєнному майбутньому Комісія має ухвалити рішення щодо призначення проміжних виборів народних депутатів України в ОВО № 57, 60 та 176.

Також на час дії воєнного стану ЦВК зупинила  функціонування АІКС  “Державний реєстр виборців” для захисту цілісності бази даних ДРВ, забезпечення захисту персональних даних, що зберігаються у цій базі, захисту Реєстру від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення його даних та забезпечення кіберзахисту.

На цей період припиняється і ведення Реєстру органами ДРВ. Служба розпорядника організувала роботу щодо захисту цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення.

У квітні 2022 року  Комісія отримувала численні звернення від територіальних виборчих комісій, які опинилися в окупації. ЦВК розглянула їх та ухвалила ще одне важливе рішення. На окремих територіях України, де перебувають збройні сили рф, Центральна виборча комісія зупинила виконання повноважень та діяльність ТВК і їх членів у зв’язку з наявністю загрози життю і здоров’ю членів таких виборчих комісій, громадській безпеці і порядку, а також загрози організації, підготовки та проведення російською федерацією незаконного референдуму чи виборів.

З початком інформаційних пропагандистських кампаній представників країни-агресора та колаборантів щодо організації псевдореферендумів на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей стосовно їх приєднання до рф Комісія дала чітку оцінку цьому дійству, яке не має нічого спільного з демократичними референдумами, є незаконним з позиції Конституції України та міжнародного права, а тому не має жодної юридичної сили. Результати цих псевдореферендумів – порожні та нікчемні. 

На підтвердження такої позиції ЦВК ухвалила три постанови. Зокрема, Комісія закликала світ не визнавати жодних результатів таких “народних волевиявлень”, а також застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) щодо громадян рф, причетних до організації підготовки та проведення псевдореферендумів.  ЦВК запропонувала посилити політико-дипломатичний тиск на рф та подати їй чіткі сигнали щодо невідворотних негативних наслідків для країни-агресора за чергову спробу протиправної зміни міжнародно визнаних кордонів України.

Після проведення на окупованих територіях незаконного “голосування” Центральна виборча комісія вчергове звернулася до іноземних держав та міжнародних організацій із закликом засудити дії рф та її окупаційних адміністрацій, не визнавати жодних результатів таких псевдореферендумів, а також сприяти якнайшвидшому припиненню росією окупації українських територій.

Водночас Комісія закликала органи адміністрування виборів демократичних держав, профільні міжнародні організації припинити будь-яку співпрацю з державою-агресором та її органами, припинити членство росії у міжнародних інституціях та не допускати участі громадян рф у спостереженні за виборами як міжнародних спостерігачів.

Окрім того, ЦВК з метою прогнозування можливих проблемних питань, що постануть під час проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, перегляду в цьому контексті виборчого законодавства України та внесення до нього  системних змін протягом кількох місяців напрацьовувала відповідні законодавчі пропозиції. До цієї важливої роботи активно та продуктивно долучалися міжнародні партнери і представники громадянського суспільства, зокрема, Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) та Громадянська мережа “ОПОРА”.

27 вересня 2022 року Комісія ухвалила пропозиції щодо проведення виборів після нашої перемоги. Їх надіслали Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування для розгляду та врахування під час підготовки відповідних законопроєктів.

“25-річчя Комісії випало на очевидно найважчий період за весь час існування ЦВК. Проте повномасштабне вторгнення не зупинило роботу державних інституцій, навпаки, це активізувало українців ще більше, ще наполегливіше, ще якісніше працювати на благо свого суспільства. Тому що після Перемоги на нас чекає багато викликів, що стосуються побудови нової України, яка ґрунтується на незмінних світових демократичних цінностях, опирається на них та твердо сповідує їх”, – переконаний Голова Комісії Олег Діденко.

За матеріалами ЦВК

Сьогодні ми розпочинаємо серію публікацій, присвячених 25-річчю Центральної виборчої комісії.

У Радянській Україні вибори народних депутатів призначала Верховна Рада Української РСР. Комісія створювалась не пізніш як за чотири місяці до виборів, складалася з голови, двох заступників голови, секретаря і 27 членів комісії.

Для проведення в 1990 році виборів народних депутатів 12-го скликання Верховна Рада УРСР утворила Центральну виборчу комісію по виборах народних депутатів Української РСР. Це були останні вибори до Верховної Ради в умовах існування Радянського Союзу.

Після ухвалення Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Верховну Раду УРСР 12-го скликання перейменували на Верховну Раду України 1-го скликання. Тепер вже Верховна Рада України поклала на Центральну виборчу комісію по виборах народних депутатів Української РСР повноваження провести 1 грудня 1991 року вибори Президента України та референдум. Саме той референдум, за результатами якого й було затверджено Акт проголошення незалежності України.

У листопаді 1997 року для розвитку положень Конституції України утворили нову державну інституцію – Центральну виборчу комісію та в грудні  прийняли Закон України “Про Центральну виборчу комісію”, в якому визначено, що Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який відповідно до Конституції України, законів України забезпечує організацію підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнських референдумів. (У червні 2004 року Верховна Рада України ухвалила нову редакцію Закону України “Про Центральну виборчу комісію”).

“Як засвідчив час, до роботи в Комісії прийшли справжні професіонали, люди, які змогли усвідомити всю складність і відповідальність своєї роботи. І що найголовніше – з честю виправдовують виявлену їм високу довіру”, – розповідав у 1998 році перший Голова ЦВК Михайло Рябець.

За 25 років ЦВК організувала підготовку та проведення 7 виборчих кампаній з виборів народних депутатів України, 5 – з виборів Президента України та всеукраїнського референдуму 2000 року. Окрім того, адміністровано 15 повторних та 33 проміжних виборів народних депутатів України.

Також Комісія здійснювала консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій під час проведення місцевих виборів 1998, 2002, 2006 років та організовувала підготовку виборчих кампаній з проведення місцевих виборів у 2010, 2015 та 2020 роках. Упродовж 2015 – 2019 років ЦВК призначила 988 перших виборів у новоутворених обʼєднаних територіальних громадах.

Основною формою роботи Комісії є засідання, під час яких і ухвалюються всі рішення: оголошення виборчого процесу, утворення окружних та територіальних виборчих комісій, внесення змін до їх складу, реєстрація кандидатів, довірених осіб, офіційних спостерігачів, щодо законодавчих ініціатив, розгляду скарг тощо. Протягом 25 років у Центральній виборчій комісії відбулося 2 тис. 210 засідань. За їх підсумками прийнято 16 тис. 997 постанов та ухвалено 154 протокольних рішення.

Найбільшим викликом у роботі Комісії завжди була робота в умовах зміни законодавства. Майже всі виборчі кампанії ЦВК проводила у періоди, коли зміни виборчого законодавства відбувалися практично напередодні виборчих процесів, а інколи – й після їх початку.

Так, вибори народних депутатів України 1998 року, які стали першими для новоствореної Комісії як незалежного колегіального державного органу, вперше проводилися за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. ЦВК мусила оперативно приймати нормативні акти, щоб роз’яснити суб’єктам виборчого процесу положення нового законодавства.

Ті вибори Комісії вдалося провести на досить високому рівні. Після них, враховуючи всі проблеми та недоліки, ЦВК напрацювала пропозиції щодо вдосконалення  різних виборчих процедур.

Парламентські вибори 2006 року та позачергові вибори народних депутатів України 2007 року стали новими сторінками в історії Комісії. Вони відбувалися виключно за пропорційною системою. Тож ЦВК у ті роки доклала чимало зусиль як в нормативно-технічному напрямі, врегульовуючи численні механізми щодо організації виборів, так і для консультативно-методичної допомоги окружним виборчим комісіям, організовуючи практичні семінари, заняття, селекторні наради з головами ОВК.

“Центральна виборча комісія, здійснюючи організацію і проведення цих виборів, забезпечила дотримання принципів верховенства права, законності, незалежності, об’єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості та публічності. Було виконано весь без винятку комплекс правових, організаційних, фінансових та матеріально-технічних заходів щодо забезпечення вільного волевиявлення громадян”, – зазначав у 2006 році тодішній Голова ЦВК Ярослав Давидович.

Більше того, дата голосування на виборах 2007 року через тогочасну політичну кризу та пов᾿язані з нею баталії щодо розпуску Верховної Ради України кілька разів перепризначалася. Тож і Центральній виборчій комісії довелося працювати в умовах повного цейтноту, тричі розпочинаючи виборчий процес.

“Чесність, відкритість і демократичність цих виборів (позачергові вибори народних депутатів України 2007 року. – Авт.) констатували всі міжнародні спостерігачі. Безумовно, Центральна виборча комісія зацікавлена в тому, щоб її робота була абсолютно прозорою і відкритою: всім міжнародним інституціям за їх бажанням надавалася якнайповніша інформація щодо діяльності Комісії під час цієї виборчої кампанії”, – наголошував Голова Комісії на той час Володимир Шаповал.

Парламентські вибори 2012 року стали для ЦВК ще одним викликом. Через численні порушення на виборчих дільницях та можливі фальсифікації Комісія була змушена визнати неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів у 5 одномандатних виборчих округах. Це спричинило необхідність прийняття окремого Закону України для реалізації виборчих прав виборців, низку практичних пропозицій до якого підготувала й ЦВК. Відтак, у грудні 2013 року у цих п᾿яти ОВО відбулися повторні вибори народних депутатів.

З часом додалися труднощі, пов’язані з анексією Автономної Республіки Крим, окупацією частини територій Донецької й Луганської областей та бойовими діями на сході України. Це значно ускладнювало організацію голосування на позачергових виборах Президента та народних депутатів України 2014 року не лише в непідконтрольних українській владі виборчих округах, а й у районах поблизу збройного зіткнення з ворогом.

Щоб забезпечити легітимність цих виборів, а також безпеку всіх суб᾿єктів виборчого процесу ЦВК оперативно підготувала та внесла до Верховної Ради України відповідні законодавчі пропозиції, які були відображені насамперед у змінах до Закону України “Про вибори Президента України”.

“Є всі підстави стверджувати, що сотні тисяч людей, які організовували підготовку цих виборів (позачергові вибори Президента України 2014 року. – Авт.) у дільничних і окружних виборчих комісіях, органах ведення Державного реєстру виборців, а також і сама Центральна виборча комісія зробили все можливе для того, щоб в Україні відбулися по-справжньому вільні, чесні та справедливі вибори. Навіть ті обставини, які декому здавалися нездоланними перешкодами для проведення виборів, особливо в останні тижні перед днем голосування, не завадили організувати народне волевиявлення”, – розповідав тодішній Голова Комісії Михайло Охендовський.

Наступного року під час проведення місцевих виборів у містах Маріуполь та Красноармійськ (нині – Покровськ) у Донецькій області територіальні виборчі комісії не змогли організувати та провести вибори депутатів міських рад та міських голів.

 Верховна Рада України, врахувавши певні пропозиції ЦВК, ухвалила окремий закон, щоб зазначені вибори відбулися. Особливістю цього закону став порядок виготовлення бюлетенів для голосування саме Центральною виборчою комісією та їх передача безпосередньо дільничним виборчим комісіям, без залучення до цього процесу ТВК.

У 2019 році новопризначений склад Комісії за короткий проміжок часу провів вибори Президента України (31 березня – перший тур і 21 квітня – другий тур) і вже через три місяці (21 липня) – позачергові вибори народних депутатів України.

“Вибори Президента України показали колосальне зростання довіри до виборів українського суспільства. Тому розповісти і показати, як ЦВК за такий короткий термін роботи нового складу довела, що нам можна і потрібно довіряти, – це прекрасний приклад і для наших іноземних партнерів”, – наголошувала Тетяна Сліпачук, яка на той час очолювала Комісію.

Високо оцінили адміністрування виборів 2019 року Центральною виборчою комісією й численні міжнародні спостерігачі. Зокрема, у звіті Національного демократичного інституту зазначалося: “Новий склад ЦВК, призначений у вересні 2018 року, діяв професійно та ефективно. Проведені NDI опитування свідчать про те, що довіра суспільства до ЦВК значно зросла за період з грудня 2018 року по травень 2019 року, що можна пояснити якістю роботи Комісії під час президентських виборів.

У ході підготовки до позачергових парламентських виборів ЦВК доклала чималих зусиль для вчасного виконання покладених на неї завдань, у тому числі щодо проведення тендерних закупівель, незважаючи на суттєві обмеження часу та прогалини в законодавстві. ЦВК регулярно комунікувала з виборцями, організовуючи пресконференції, готуючи прес-релізи та публікації в мережі Інтернет”.

А вже через рік відбулися найскладніші вибори в історії незалежної України – місцеві вибори-2020.

“Складнощі полягали в тому, що вибори проводились в умовах нової адміністративно-територіальної реформи, за новим законодавством, яке змінювалось безпосередньо перед початком виборчого процесу, та містило низку колізій і прогалин. Проте найбільшим викликом було проведення цих виборів в умовах пандемії COVID. Комісія доклала величезних зусиль, щоб вибори відбулися безпечно”, – розповідав Голова ЦВК Олег Діденко.

За весь час своєї діяльності ЦВК активно долучалася до вдосконалення виборчого законодавства. Важливим досягненням стало прийняття Виборчого кодексу України наприкінці 2019 року, над пропозиціями щодо узгодження його положень плідно попрацював нинішній склад Комісії, призначений 4 жовтня 2019 року.

Останні роки теж стали багатими на напрацювання та досягнення.

Зокрема, ЦВК прийняла Стратегічний план розвитку Центральної виборчої комісії на 2020 – 2025 роки. Подібний документ було напрацьовано вперше в історії Комісії. дати посилання на Стратег план

“Цим документом ми підтвердили, що Комісія мотивована динамічно розвиватись та модернізуватись, щоб гарантувати організацію виборів на рівні світових стандартів”, – наголошував Голова ЦВК Олег Діденко.

Окрім того, Комісія забезпечила реалізацію права голосу громадян України безвідносно до реєстрації їхнього місця проживання.

Також вперше в історії на виборчих дільницях під час місцевих виборів-2020 використовувались інформаційні плакати з QR-кодом. Перейшовши за ним, люди з порушенням зору і слуху могли отримати необхідну інформацію про вибори в доступному для них форматі: аудіо або жестовою мовою.

ЦВК стала відкритішою та прозорішою, почала активніше вести комунікацію і започаткувала практику щорічного публічного звітування.

За останні роки в Україні суттєво зріс показник  виборчого процесу та плюралізму. Щороку британське видання The Economist Intelligence Unit публікує щорічний рейтинг – індекс демократії. У категорії “виборчі процеси та плюралізм” Україна за 2020 – 2021 роки отримала 8,25 з 10 можливих балів. Оцінки в діапазоні 8-10 характерні для повноцінної демократії і за цією категорією Україна розташувалася серед найдемократичніших країн світу. 

За матеріалами офіційного сайту ЦВК

Під час заходу Віталій Грень акцентував увагу на важливості розгляду питання змін до виборчого законодавства під час воєнного стану та наголосив, що не можна вводити такі зміни безпосередньо перед виборами. Необхідний час, щоб усі учасники виборчого процесу мали змогу ознайомитись з нововведеннями та напрацювати стратегію поведінки.

Під час зустрічі заступник Голови Комісії Віталій Плукар презентував та детально розповів про схвалені Комісією пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, які спрямовані на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, що були схвалені Постановою ЦВК від 27 вересня 2022 року No 102.
«Запропоновані Комісією новели є основою, від якої можна відштовхуватися, та враховувати її під час підготовки відповідних законодавчих змін. Разом з тим, окремі проблемні питання, відображені в наданих пропозиціях, вже зараз потребують ретельного вивчення, комплексної оцінки та, звичайно, чималої фахової дискусії на рівні відповідного Комітету Верховної Ради України із залученням широкого кола фахівців та зацікавлених сторін.
Україна обов’язково переможе! Тож ми маємо підготуватись, здійснити всі необхідні дії для забезпечення організації підготовки і проведення демократичних виборів у майбутньому на всій території України відповідно до найкращих міжнародних стандартів», – зазначив Віталій Плукар.
Учасники зустрічі обговорили можливі проблеми, що постануть під час проведення виборів
у майбутньому, а також зазначені законодавчі зміни, запропоновані Комісією, та питання
подальшої співпраці.
«Центральна виборча комісія ініціювала вражаючий процес підготовки до майбутніх виборів за нинішніх обставин. Навіть не стикаючись із викликами війни, з якими сьогодні має справу Україна, такий проактивний підхід до пошуку практичних рішень заслуговує найвищої оцінки», – наголосила керівник виборчого відділу БДІПЛ ОБСЄ Меган Фіцджеральд.
ЦВК високо цінує співпрацю з БДІПЛ ОБСЄ та щиро вдячна за висловлену підтримку і готовність допомогти Комісії в цей нелегкий для України період.

За матеріалами ЦВК

Окрім керівництва, копія листа надіслана також членам Асоціації всесвітніх виборчих органів. У листі закликаємо засудити агресивну війну росії – за підтримки білорусі – проти України й демократії та прийняти резолюцію, яка припинить участь росії та білорусі в Асоціації, а також – будь-яку співпрацю з їхніми виборчими органами до встановлення демократії в цих країнах.

Нагадаємо, у лютому ми вже зверталися до виборчих органів інших держав і профільних міжнародних організацій, зокрема, й Асоціації всесвітніх виборчих органів. Проте A-WEB досі не вчинила жодних дій щодо виключення росії та білорусі з Асоціації. Натомість обіцяли обговорити це під час наступного засідання. Тому ми очікуємо, що це відбудеться на зустрічі Генеральної Асамблеї в Південній Африці 19-20 жовтня.

У листі також йдеться про те, щоб члени A-WEB не брали участі у запланованих заходах в ПАР, якщо на них запрошені країни-агресорки, і таким чином – не толерували насильство й знищення демократичних цінностей.

За матеріалами центрально виборчної комісії.

Пресслужба
Секретаріату Комісії

ЦВК вважає, що питання організації підготовки і проведення загальнодержавних та місцевих виборів гостро постане одразу після припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Руйнівні наслідки, спричинені воєнними злочинами російської федерації та її збройних сил в Україні, серед яких передусім знищення важливої інфраструктури, криза з переміщенням громадян, що змушені були покинути свої домівки, вже сьогодні засвідчують необхідність прогнозування можливих проблемних питань, що постануть під час майбутнього проведення виборів, перегляду з цією метою виборчого законодавства України та внесення до нього відповідних системних змін задля забезпечення сприяння реалізації виборчих прав громадян і належного адміністрування виборчих процесів у повоєнний період.

Тому Комісія, спираючись на багаторічний досвід і практику адміністрування виборчих процесів, за участі міжнародних партнерів та громадських організацій розробила проєкт Закону України “Про особливості забезпечення організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні”. А також подала пропозиції щодо врегулювання основних процедурних моментів у вигляді порівняльної таблиці щодо внесення змін до Виборчого кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законів України, спрямованих на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Зокрема, з метою забезпечення реалізації права голосу виборців, які в результаті збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації нею частини нашої території були змушені залишити своє місце проживання, зазначеним проєктом закону пропонується передбачити можливість утворення  на тимчасовій основі на час проведення загальнодержавних виборів додаткових виборчих дільниць та додаткових закордонних виборчих дільниць.

Так, на території України у разі необхідності додаткові виборчі дільниці утворювалися б у місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб. Відповідне рішення Комісія ухвалюватиме не пізніше дня початку виборчого процесу чергових загальнодержавних виборів, а у разі призначення позачергових загальнодержавних виборів – не пізніше ніж на десятий день з дня початку виборчого процесу таких виборів.

На  території  іноземних  держав  додаткові закордонні виборчі дільниці могли б утворюватися як при закордонній дипломатичній установі України, так і поза її межами.

Також Комісія вважає за доцільне розпочати на рівні відповідного комітету Верховної Ради України широку фахову дискусію усіх зацікавлених сторін із залученням представників громадянського суспільства та міжнародних експертів щодо пошуку нових форм організації голосування на виборах на закордонних виборчих дільницях. Зокрема, таких, які б сприяли залученню до голосування значно більшої кількості виборців, що перебувають за кордоном, підвищили б доступність цієї процедури для таких виборців. 

Окрім того, ЦВК пропонує низку змін до виборчого законодавства, що стосуватимуться кандидатів на виборах. Зокрема, щодо права висування кандидатів, яке не може бути реалізовано через політичну партію та її місцеві організації, якщо діяльність такої партії заборонено або її реєстрацію анульовано в установленому законом порядку.

Ще одним правовим наслідком заборони діяльності політичної партії, на думку Комісії, має стати заборона здійснення заміщення народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, повноваження яких достроково припинені та які були обрані за виборчими списками політичних партій (місцевих організацій політичних партій), діяльність яких заборонено. 

ЦВК пропонує унормувати на законодавчому рівні й наслідки заборони політичної партії для подальшого функціонування виборчих комісій, зокрема, ТВК, як постійно діючих органів, уповноважених законами вирішувати низку питань поза межами виборчого процесу місцевих виборів. 

Окрім того, на переконання Комісії, слід до розумної міри підсилити наявні у виборчому законодавстві обмеження щодо здійснення спостереження за виборами особами, дії яких можуть загрожувати основам національної безпеки, оскільки ризики впливу іноземних держав, зокрема, російської федерації, на внутрішні справи в Україні через втручання у виборчий процес залишаються досить високими. 

Підготувала ЦВК й відповідні законодавчі пропозиції щодо фінансування місцевих виборів. Так, необхідно встановити безумовний порядок фінансування їх підготовки та проведення місцевою радою.

Зокрема, пропонується передбачити, що в разі невиконання місцевою радою вимог Кодексу щодо фінансування повторних чи проміжних місцевих виборів за рахунок коштів місцевого бюджету ТВК невідкладно звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації щодо забезпечення здійснення зазначених видатків з резервного фонду держбюджету на поворотній основі.

З метою недопущення обмеження у реалізації виборчого права у зв’язку із тим, що значна кількість людей (носіїв як активного, так і пасивного виборчих прав), рятуючись від війни, змушені були покинути власні домівки та шукати тимчасового захисту в інших країнах світу, не припиняючи свого громадянського зв’язку з Україною, пропонується розширити у положеннях Кодексу виняткові випадки, які не вважатимуться порушенням цензу осілості для кандидатів на загальнодержавних виборах.

Комісія взяла до уваги також необхідність удосконалення чинного законодавства в частині регулювання процедури встановлення неможливості проведення виборів на окремих територіях та виборчих дільницях, на що неодноразово звертали увагу міжнародні експерти та громадськість. У цих пропозиціях Центральна виборча комісія врахувала положення законопроєкту, що був підготовлений свого часу у Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та надісланий до Офісу Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ для надання висновку, а також власне Спільний висновок щодо проєкту закону “Про вдосконалення процедури встановлення неможливості проведення загальнодержавних та місцевих виборів, всеукраїнського та місцевого референдумів на окремих територіях та виборчих дільницях” (законопроєкт про вибори у 18 громадах), ухвалений 10 – 11 грудня 2021 року Венеційською комісією та БДІПЛ.

Також можливого обговорення потребуватиме питання організації підготовки та проведення виборів на відповідних територіях, зокрема, після деокупації Кримського півострова, анексованого російськими загарбниками.

Комісія наголошує, що розроблені нею пропозиції за участі представників міжнародних інституцій та інститутів громадянського суспільства можуть задати вектор для законодавчого врегулювання питань підготовки та проведення виборів у повоєнний період, не є вичерпними і можуть бути доповнені іншими законодавчими змінами. Саме тому вбачається необхідним у найкоротші терміни розпочати широку фахову дискусію на рівні відповідного комітету Верховної Ради України щодо підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

«Цей документ готувався у тісній взаємодії з нашими міжнародними партнерами та представниками громадянського суспільства. Тому від імені всіх членів Комісії висловлюю велику вдячність Міжнародній фундації виборчих систем (IFES) та Громадянській мережі ОПОРА за те, що активно долучилися до цієї важливої роботи й надали свої вагомі пропозиції.

Під час наших дискусій, як кажуть, народжувалася істина. А консенсусний результат тривалих обговорень з колегами, насамперед, ключових моментів втілений у сьогоднішній постанові», – зазначив заступник Голови Комісії Віталій Плукар.

«Які б псевдореферендуми не проводив на тимчасово окупованих територіях України агресор, чому Комісія вже дала свою оцінку, ми звільнимо українську землю і на ній обов᾿язково проведемо вибори. Демократичні вибори. Тож завдання ЦВК – вже сьогодні підготуватися до подолання серйозних проблем, які чекатимуть нас у майбутньому, та напрацьовувати відповідні положення, що стануть основою для організації виборів відповідно до найкращих міжнародних практик і стандартів”, – наголосив Голова Комісії Олег Діденко.

За інформацією пресслужби Секретаріату ЦВК

Під час наради наголошено, на обов’язковому дотриманні і виконанні комплексної системи захисту інформації в органах ведення Державного реєстру виборців та чіткому веденню відповідної документації.

До відома, Добросинсько-Магерівська громада налічує 36 населених пунктів та 178 вулиць. Найбільшим  є  село Добросин,  у якому понад  1,5 тисячі виборців.

Так, станом на 1 лютого 2022 року на території Львівського району, що належить до компетенції відділу налічується 289950  виборців, з них 363 виборці набули права голосу і включені до Державного реєстру виборців протягом звітного місяця.

Для цього необхідно пройти процедуру згідно з правилами реєстрації. Прізвище, ім’я, по батькові повинні бути вказані відповідно до написання в паспорті.

Результат запиту буде доступний на Вашій електронній пошті протягом декількох хвилин, в залежності від завантаження серверу обробки запитів.

У разі відсутності громадян в Державному реєстрі виборців або наявності розбіжностей з даними, вказаними запитувачем, та інформацією, що значиться в Державному реєстрі виборців, надійде повідомлення із запрошенням звернутися до відповідного відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання. Протягом доби можна відправити лише один запит.