Найчастішими проявами насильства, від яких страждають жінки є: словесні образи (нецензурна лайка, картання); психологічний тиск (приниження гідності у присутності сторонніх, залякування, плітки); фізичне насильство (побиття, загроза для життя); сексуальне примушення.

Насильство над дітьми – це болісне питання, що викликає серйозну стурбованість суспільства. Його можна поділити на чотири категорії:
– нехтування – хронічна нездатність батьків або осіб, що здійснюють догляд, забезпечити основні потреби дитини у відповідній її віку турботі, в їжі, одязі, житлі, медичному догляді, освіті, захисті та догляді.
– психологічне насильство – це поведінка, яка завдає шкоди емоційному розвитку дитини та її почуттю власної гідності.
– фізичне насильство – це фізичне травмування дитини, причому не тільки коли наявні його відповідні ознаки (синці, поранення, переломи), а й такі різновиди фізичного насильства, коли ознаки неможливо виявити одразу, оскільки вони проявляються пізніше.
– сексуальне насильство – це всі види сексуального контакту між дорослими та дітьми, а також примушення дітей до близького контакту між собою. Сексуальне насильство та сексуальна експлуатація є одним з найбільш тяжких порушень прав дитини. 

Першим кроком до подолання проблеми насильства в родині має стати її усвідомлення. Кожен, хто потерпає від насильства, має сказати “Ні!” насильству у власній родині. Не дозволяйте нікому принижувати та ображати вас! Ви маєте право на безпечне життя без знущань та страху !

Якщо ви потребуєте консультації або роз’яснення з питань домашнього насильства, якщо залишатися вдома небезпечно і це загрожує вашому здоров’ю чи життю, слід звернутися за такими номерами телефонів:

102–Національна поліція України

0 800 213 103 – контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги;

0 800 500 335, або з мобільного 116-123 (цілодобово) – Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації.
1547 – Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству.

Україна приєдналася до акції у 2001 році. Через рік заходи  та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об’єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур.

Основними завданнями акції є:

– привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;

– активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;

– проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім’ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;

– формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

         Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

1 грудня

Всесвітній  день боротьби зі СНІДом

2 грудня

Міжнародний день боротьби з рабством

3 грудня

Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

5 грудня

Міжнародний день волонтера

6 грудня

Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі

9 грудня

Міжнародний день боротьби з корупцією

10 грудня

Міжнародний день прав людини

Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої  мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі  форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.

Щороку через насильство у світі помирають 1,4 мільйона людей. У 2018 році до Національної поліції України надійшло 115 500 заяв і повідомлень про домашнє насильство. Жертвами також стають діти — це становить серйозну загрозу для їхнього здоров’я та може спричинити негативні наслідки в дорослому житті.

Днями Міністерство охорони здоров’я України затвердило наказ, яким вперше в Україні запроваджується системний підхід до виявлення домашнього насильства та надання медичної допомоги постраждалим. Ознайомитися із наказом можна тут: http://bit.ly/2WSDU8X

Він містить алгоритми дій медиків і пацієнтів у разі сексуального, фізичного чи психологічного насильства.

 Що мають робити медики, у разі виявлення ознак насильства:

 знайти можливість поговорити віч-на-віч з постраждалим/постраждалою, уважно вислухати, але не змушувати говорити

говорити із постраждалим спокійно, встановити довірливий контакт

пояснити, що закон захищає жертв домашнього насильства та розповісти, де можна отримати психологічну та юридичну допомогу

 якщо йдеться про дитину, подбати про її безпеку та нормалізацію її емоційного стану

 проводити обстеження та лікування без дискримінації за будь-якою ознакою, перед тим отримавши усвідомлену згоду на обстеження

 інформувати людину та/або її законного представника (якщо представник не є кривдником) про права, заходи та соціальні послуги, якими може скористатися постраждала особа

 протягом доби заклад охорони здоров’я інформує Національну поліцію України, а у разі виявлення ушкоджень у дитини — також службу у справах дітей

Людина, постраждала від насильства або її законний представник, обов’язково має надати згоду на медичне втручання. Винятком є лише пряма загроза життю — у такому випадку згода пацієнта не є обов’язковою.

Важливо пам’ятати: про домашнє насильство можуть свідчити не лише клінічні симптоми, а й типи поведінки — агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань, відомих дітям відповідного віку (наприклад, невміння читати, писати та рахувати), тривожність.

Медичні працівники будуть проходити професійну тематичну підготовку, щоб проводити обстеження та надавати медичну допомогу постраждалим від домашнього насильства.

Студенти-медики також тепер вивчатимуть питання запобігання та протидії домашньому насильству. Ці теми мають бути внесені в навчальні плани і освітні програми.

 Що робити людині, яка постраждала від домашнього насильства:

 В екстреній ситуації телефонувати до поліції (102) або викликати швидку допомогу (103).

 Також можна звернутися до мобільних бригад психологічної допомоги. Їхні контакти тут: http://bit.ly/2WT4Khn

 За потреби звернутися за медичною допомогою до найближчого закладу охорони здоров’я. Якщо стан не є критичним, записатися до сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Лікар проведе обстеження, призначить лікування чи направить до вузького спеціаліста.

 Пройти обстеження та отримати підтримку. Лікар повідомить про результати обстеження, можливі варіанти лікування, а також про права, заходи та соціальні послуги

 Пройти лікування. Лікування відбувається виключно за згодою пацієнта чи його законного представника, якщо він не є людиною, що вчинила насильство.

Будь-який прояв насильства може мати страшні наслідки. Насильство принижує честь та гідність людини, може зашкодити психічному або тілесному здоров’ю. Пам’ятайте, що перший крок, щоби зупинити це — не боятись відверто говорити, шукати підтримки та фахової допомоги.

 Рекомендації про те, як убезпечити себе у випадку насильства: http://rozirvykolo.org

 Контакти Київського притулку для жінок, що зазнали насильства: http://bit.ly/31JJppp

Контакти притулку на Вінниччині: http://bit.ly/2WS8vyB

Тут жінки з дітьми можуть проживати безкоштовно протягом трьох місяців, готувати документи на розлучення, отримати психологічну та юридичну допомогу.

Більше про наказ: http://bit.ly/31MeUin