Цей стяг має два кольори з дуже глибоким змістом. Білий колір символізує нашу віру у визволення та повернення додому всіх оборонців і цивільних. Чорний колір відображає біль та невідомість родин полонених.
Ініціативу створення такого символу започаткував Герой України Сергій Волинський (“Волина”). Він особисто боронив Маріуполь та пройшов російську неволю.
Це знамено має щодня нагадувати суспільству про тисячі українців у ворожій неволі та про їхні родини. Маємо робити все можливе задля наближення миті їхнього звільнення.
Право підняти прапори довірили трьом людям з історіями очікування та боротьби.
Серед них тринадцятирічний Матвій. Його тато Роман зник безвісти восени минулого року. Увесь цей час хлопець разом із рідними бореться за повернення батька.
Також прапор підіймала Еліна Медина. Вона працює військовою лікаркою у лавах прикордонників. Під час найважчих боїв за Маріуполь Еліна рятувала поранених і сама пережила російський полон.
Третій учасник церемонії це Максим. Його батько Андрій захищав Маріуполь у складі дванадцятої бригади Національної гвардії України. Воїн отримав важкі поранення під час теракту в Оленівці і досі перебуває у неволі.
Ми бережемо пам’ять про кожного нашого воїна та кожну цивільну людину. Пам’ятаємо про тих, чиє життя забрав ворог у полоні. Продовжуємо чекати людей, про долю яких наразі немає жодної звістки. Наша спільна мета полягає у підтримці родин та боротьбі за визволення абсолютно всіх українців.
