28 Липня 2023 
Україна після перемоги стане країною, в якій особливої уваги та турботи потребуватимуть щонайменше 1,5 мільйона наших співгромадян, які здобули досвіду бойових дій. Очевидно, що так само у фокусі спеціальної пріоритетної опіки держави перебуватимуть і члени сімей таких ветеранів та сімей загиблих воїнів, а це додатково – іще кілька мільйонів людей. Багато наших Захисників та Захисниць за час жорстокої війни втратили домівки, роботу через дії окупанта та знищене війною виробництво і бізнес, в них змінився стан фізичного й ментального здоров’я, у деяких аспектах вони стали зовсім іншими особистісно.
Тому на державному рівні, спираючись на вже існуючий у країні попит та відомий закордонний досвід, виникла потреба у започаткуванні й розбудові фактично нового сервісу (професії) з потужним соціальним функціоналом. У територіальних громадах за ініціативи Мінветеранів запроваджується інститут помічника ветерана як складової системи переходу від військової служби до цивільного життя.
Цей проєкт стартував 1 липня 2023 року відповідно до постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження інституту помічника ветерана у системі переходу від військової служби до цивільного життя» в режимі пілоту в Львівській, Вінницькій, Дніпропетровській і Миколаївській областях. Він триватиме до кінця року.
Головним завданням представників громад, які виконуватимуть функцію помічника ветерана, стане всебічна допомога і сприяння Захисникам та Захисницям у повноцінній адаптації до мирного життя: від налагодження побуту й порозуміння в родині до працевлаштування, реалізації проєктів власного бізнесу, навчання новим навичкам, реабілітації й лікування, юридичного захисту і глобально – робота в контексті діалогу конкретного ветерана зі своєю громадою проживання, трудовим колективом та державою загалом. Також об’єктом професійної опіки цього фахівця стануть і члени сімей ветеранів, сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
Всю комунікацію помічника ветерана і роботу з цільовою аудиторією організовано у форматі послуги з підтримки переходу військовослужбовців до мирного життя за принципом «рівний — рівному». Адже коло помічників формуватимуть з-поміж самих ветеранів, які мають певний досвід поствоєнної інтеграції, або з членів їхніх сімей, котрі вже випробували власні шляхи допомоги в адаптації, соціалізації своїх рідних, які повернулися з війни.
У пілотному проєкті використано напрацювання таких держав, як США, Велика Британія й Хорватія. Доволі представницький ветеранський корпус згаданих країн має схожий досвід вирішення різноманітних проблем та викликів, з якого можна було запозичити окремі рішення, перевірені практикою.
У пріоритеті роботи – проактивна діяльність помічників ветерана, аби якнайскоріше витягувати колишніх Захисників зі стану прострації чи депресії. І тут без залучення родин та громад не обійтися. Так формуватиметься «коло довіри», що підкаже як ветерану знайти вихід за допомогою фахової підтримки. І розгледіти такого роду проблеми в людині, яка повертається з фронту або зі служби дуже добре зможе той, хто сам через подібний досвід пройшов. Він знатиме потрібні слова, чим викликатиме довіру, бо є побратимом або членом родини Захисника чи Захисниці.
Наразі понад 40 громад стали учасниками «пілоту», в адміністративних центрах яких передбачено створення сервісного офісу у справах ветеранів як юридичної особи публічного права. Такий офіс можна створити і спільно кількома ОТГ відповідно до закону «Про співробітництво територіальних громад». За результатами пілотного проєкту, узагальненого Мінветеранів, відбудеться імплементація фінальної моделі діяльності інституту помічника ветерана у масштабі держави.
Фактично такий інструмент є однією з головних частин механізму переходу від військової служби до цивільного життя.
Кількість помічників ветеранів під час реалізації пілотного проєкту у визначених областях не може перевищувати 400 осіб. На поточному етапі на їх роботу із держбюджету виділено понад 50 млн гривень. Також ресурсними джерелами тут є і партнери з розвитку, зокрема Програми розвитку ООН за фінансування Швеції.
Один помічник ветерана зможе надавати послуги з підтримки переходу до мирного життя не більше, ніж 100 учасникам проєкту. Максимально в одному сервісному офісі працюватиме 20 помічників ветерана. Наразі зарплата помічника становитиме в середньому 16 тисяч гривень.
Помічник ветерана звітуватиме про свою роботу керівнику сервісного офісу, а він – до ОВА. У свою чергу обласні військові адміністрації інформуватимуть Мінветеранів. Критеріями оцінки будуть кількісні та якісні показники своєчасності, доступності, точності й відповідності підтримувальної послуги потребам учасників експериментального проєкту.
Після успішного етапу конкурсного відбору, що наразі саме триває, кандидати на посади помічників ветерана проходитимуть спеціалізоване навчання. Передбачений тритижневий курс у центрах ветеранського розвитку на базі визначених закладів вищої освіти. Таку підготовку планують розпочати 1 серпня 2023 року. Надалі фахівців працевлаштують у сервісному офісі у справах ветеранів в одній з областей, що беруть участь у проєкті Мінветеранів.
Джерело: Мінветеранів
Опубліковано у розділі 
