Способи орієнтування на місцевості

Восени багато людей ходять до лісу по гриби, а також подорожують по чужій місцевості, що зумовлює ризик заблудитися на неосвоєній території.

Щоб уникнути цього, важливо вміти знаходити сторони горизонту.

Визначення сторін горизонту на місцевості називається орієнтуванням.

Найпоширеніші такі способи орієнтування на місцевості: за сонцем, місцевими прикметами, компасом.

Під час орієнтування за Сонцем враховується те, що найвище воно перебуває над лінією горизонту опівдні.

У північній півкулі в цей час воно завжди буває на півдні, і тінь від різних предметів падає на північ.

Якщо сонячного дня поспостерігати за довжиною тіні від жердини, застромленої в землю, то виявиться, що найкоротша тінь о 12 годині місцевого в північній півкулі часу і спрямована на північ.

Лінія у напрямку тіні з півдня на північ називається полуденною лінією або лінією меридіана.

Лінії, розміщені перпендикулярно до неї, вкажуть схід і захід.

Орієнтуються на місцевості також і за місцевими прикметами.

Наприклад, найбільш волога, тіньова сторона дерев і каменів переважно північна, на ній ростуть мохи і лишайники.

З північного боку дерев, які ростуть на відкритій місцевості, менше гілок, з південної — більше, річні кільця з південного боку більш потовщені в порівнянні з північною.

Похилий схил мурашника переважно звернений на південь, більш крутий — на північ.

Крім того, мурашки будують мурашники з південного боку каменів, дерев, пнів. Весною північ і південь можна визначити і за схилами горбів та ярів (на схилі, зверненому на південь, сніг тане раніше в порівнянні зі схилом, який звернутий на північ).

Найнадійніший спосіб визначення сторін горизонту — за компасом.

Компас — прилад, який вказує напрям магнітного меридіана.

Його дія ґрунтується на магнітному полі Землі, яке впливає на стрілку компаса. Кінець стрілки компаса, що показує на північ, називається північним.

Він вказує напрям на північний магнітний полюс.

Протилежна стрілка компаса (південна) спрямовується на південний магнітний полюс.

Магнітні полюси земної кулі — точки на земній поверхні, в яких сходяться магнітні силові лінії.

Вони не збігаються з географічними (істинними). Координати магнітних полюсів: магнітний полюс на півночі (72° пн. ш. і 96° захід.) і на півдні (70° пд. ш. і 150° сх. д.).

Через те, що географічний і магнітний полюси лежать у різних місцях, напрям стрілки компаса на магнітний полюс не відповідає напрямові географічного меридіана.

Між цими двома напрямами утворюється кут, який називається магнітним схиленням. Кожне місце поверхні Землі має свій кут схилення. Його величина враховується при точному визначенні сторін горизонту (вона вказана на топографічній карті або в спеціальних таблицях).

Компас широко використовують у навігації, літаководінні, геодезії, гірській справі, артилерії та ін.

Розрізняють магнітний, механічний (гігрокомпас), радіокомпас і астрокомпас.

Для визначення сторін горизонту необхідно покласти компас на рівну поверхню і встановити стрілку (синій кінець її завжди показує на північ).

Для знаходження географічного напрямку на північ вносять поправки на величину магнітного схилення для даної місцевості.