Сьогодні ми хочемо подякувати за вибір.
Бути добровольцем це не про статус у документах. Це про той особливий момент у лютому 2014 року чи лютому 2022 року, коли людина просто зачинила двері власної квартири або офісу і пішла туди, де страшно. Пішла тому що відчула себе там найпотрібнішою. Без чекання на повістку чи запитань про умови.
Вся наша країна тримається на таких людях. Тисячі українців змінили звичне життя на піксель. Хтось повернувся з-за кордону а хтось залишив улюблену справу чи навчання. Це вчинок який неможливо виміряти словами, бо він вимірюється нашою з вами свободою.
Ми пам’ятаємо кожного добровольця, який повернувся додому на щиті. Цей біль не минає ніколи.
Дякуємо кожному і кожній, хто став до лав оборони за покликом серця.
Бажаємо вам берегти ту неймовірну внутрішню силу, яка вела вас у перший день. Обов’язково повертайтеся живими до своїх родин, які на вас чекають.
Слава українським добровольцям.
Слава Україні!