Документи національного архівного фонду підлягають передаванню на державне зберігання до архівної установи.
У разі ліквідації юридичної особи документи Національного архівного фонду підлягають передаванню до архіву: в обов’язковому порядку, якщо ліквідована юридична особа – державної форми власності; згідно з договором – якщо ліквідована юридична особа – приватної форми власності.
Документи НАФ, що нагромадилися за час діяльності ліквідованої юридичної особи, приймають до архіву на загальних підставах.
Документи тимчасового зберігання ліквідованих юридичних осіб, строки зберігання яких вичерпано, вилучають для знищення. У разі реорганізації юридичної особи – джерела комплектування архіву її документи впродовж граничних строків, визначених Правилами роботи
архівних установ, зберігає правонаступник, а після закінчення строків зберігання документи НАФ передають до архіву на загальних підставах.
У випадку банкрутства ліквідатор передає у встановленому законодавством порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов’язковому зберіганню, забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, у тому числі
фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.
Після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи – банкрута ліквідатор зобов’язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства
або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх
зберігання.