Відповідно до підпункту 9.12 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 цього розділу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Таким чином, для платників єдиного податку, які протягом календарного року застосовували спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки, наприклад, у другому та третьому кварталах, і з четвертого кварталу переходять на загальну систему оподаткування, звітним податковим періодом є календарний рік, який для них починається з початку такого календарного року та закінчується 31 грудня такого року.
Витрати, визнані такими платниками у складі фінансового результату до оподаткування, за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки, не враховуються при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період – рік.
При цьому фінансовий результат до оподаткування податкового звітного періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата у періоді перебування на загальній системі оподаткування за товари роботи, послуги, відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пункт 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) незалежно від того, чи застосовує платник податку на прибуток коригувальні різниці чи ні.