Архітектура – це завжди про людей. Храм у Зимній Воді є яскравим прикладом того, як люди приносять свій дім та свої реліквії із собою.
Ось три факти про пам’ятку, яка поєднує століття:
Спадщина XVII століття. Костел Святої Катерини збудували у 1625 році єзуїти за кошти тодішнього власника частини Зимної Води Якуба Семп-Шажинського. Це масивна мурована споруда з вежею на західному фасаді. Її архітектурна основа – прямокутна нава, апсида та хори – добре збереглася з тих часів, органічно поєднавшись із невеликими приміщеннями пізнішої побудови.
Врятована реліквія. У повоєнні роки Зимна Вода стала новим домом для багатьох людей, примусово виселених під час переселень. Серед них був і Петро Пітуля – виходець зі знищеного села Малковичі. Залишаючи рідну землю, він зміг забрати та зберегти старовинний образ святого Івана Богослова.
Нова сторінка історії. Згодом у 1954 році Петро Пітуля, ставши сільським головою і, одночасно, головою церковного комітету, встановив цю врятовану ікону біля головного вівтаря костелу. З того часу історична будівля розпочала новий етап свого життя як діюча церква Святого Івана Богослова. Сьогодні це не лише пам’ятка архітектури, а й символ збереженої пам’яті.