Майнові права дітей та механізми їх захисту: роз’яснення законодавства

Законодавство України чітко визначає право дитини на володіння, користування та розпорядження майном. Міністерство юстиції наголошує, що захист цих прав є обов’язком не лише батьків чи опікунів, а й держави.

Обсяг прав дитини безпосередньо залежить від її віку, що визначає рівень її дієздатності.

Розподіл майнових прав за віковими категоріями

1. Малолітні особи (до 14 років):

Мають право самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини (наприклад, купівля продуктів чи канцелярії).
Управління основним майном здійснюють батьки або опікуни виключно в інтересах дитини.

2. Неповнолітні особи (від 14 до 18 років):

Мають право самостійно розпоряджатися власним заробітком, стипендією або іншими доходами.
Можуть самостійно відкривати та використовувати банківські рахунки.
Мають право реалізовувати авторські права на результати своєї творчої чи інтелектуальної діяльності.

Особливості правочинів з нерухомістю та цінним майном

Будь-які операції щодо нерухомого майна або транспортних засобів, які належать дитині, підпадають під суворий державний контроль. Такі правочини можливі лише за умови:

Нотаріально посвідченої згоди батьків (або усиновлювачів/піклувальників).
Обов’язкового отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Держава забороняє відмову від майнових прав дитини без належного обґрунтування, щоб запобігти втраті житла або зменшенню частки власності неповнолітнього.

Власність дитини: речі та кошти

Законодавство встановлює чітку приналежність майна:

Особисті речі: Одяг, книги, засоби навчання та іграшки є власністю дитини, навіть якщо вони придбані за кошти батьків.
Аліменти: Ці кошти є власністю дитини. Вони повинні використовуватися виключно на її потреби. Дитина у віці від 14 до 18 років має право брати участь у прийнятті рішень щодо розпорядження аліментами.