Нормативно – правова база. Форма декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація)

Форма податкової декларації та інструкція щодо її заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, зі змінами та доповненнями.

Основні випадки подання податкової декларації                                                      про майновий стан і доходи

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у платників податків виникає при отриманні:

окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

доходів, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом                      (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

іноземних доходів  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

доходів від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

доходів від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).

та в інших випадках, передбачених Кодексом.

Також зобов’язані подати декларації:

іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу). 

Водночас, мають право подати податкову декларацію громадяни, які декларують право на податкову знижку.

Разом з тим відповідно до п. 179.2 ст. 172 Кодексу подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував:

• доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

• доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

• доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

• доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Приклади, за якими виникає обов’язок щодо подання податкової декларації або звільнення від її подання

Приклад 1 (спадщина, за якою не сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір)

Платник податку отримав 25.03.2024 свідоцтво на право спадщини на нерухоме майно від спадкодавця – рідної тітки. Податок та військовий збір при нотаріальному оформленні спадщини не сплачувався. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення, підлягають оподаткуванню.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів                       (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2023 року.

Довідково!!! Відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки

Приклад  2  (спадщина, що отримана від члена сім’ї першого та другого ступеня споріднення )

У 2024 році платник податку отримав у спадщину рухоме майно від спадкодавця – батька. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до               п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцями, які є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення спадкодавця, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Отже, в даному випадку вважається, що платник податку виконав свій обов’язок і декларація за наслідками 2024 року не подається за умови відсутності інших доходів, які передбачають виникнення обов’язку щодо її подання.

Приклад  3  (продаж протягом року одного легкового автомобіля )

У 2024 році платник податку продав один легковий автомобіль. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу.

Пунктом 173.2 ст. 173 Кодексу передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Отже, в даному випадку вважається, що платник податку виконав свій обов’язок і декларація за наслідками 2024 року не подається за умови відсутності інших доходів, які передбачають виникнення обов’язку щодо її подання.

Приклад  4  (продаж вантажного автомобіля )

У 2024 році платник податку продав вантажний автомобіль іншій фізичні особі. Оформлення договору було здійснено в сервісному центрі МВС. Сплата податку та військового збору була здійснена при оформленні продажу авто. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Кодексу дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року підлягає оподаткуванню.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів                       (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, зокрема, якщо такий платник податку отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу.

Оскільки зазначений випадок не підпадає під випадки, встановлені           п. 179.2 ст. 179 Кодексу, так як податок та військовий збір сплачувався не під час нотаріального посвідчення договорів, то у даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2024 року.

Приклад  5  (здавання в оренду квартири іншій фізичній особі)

Платник податку протягом 2024 року здавав  в оренду власну квартиру іншій фізичній особі. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів                       (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2024 року.

Приклад  6  (відчуження корпоративних прав)

Платник податку у 2024 році відчужив корпоративні права товариства іншій фізичній особі. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2024 року.

Приклад  7  (іноземні доходи )

Платник податку протягом січня-березня 2024 року працював за кордоном та отримував там зарплату. Чи необхідно подавати декларацію?

Відповідь: Відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі –  Кодекс) платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи. Об’єктом оподаткування є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 Кодексу, п.п. 170.11.1 якого визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація), та оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), визначеною п. 167.1                       ст. 167 Кодексу, крім окремих випадків, передбачених п.п. 170.11.1 п. 170.11   ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п. 13.5 ст. 13 Кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (далі – Довідка). Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2024 року.

Ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору

        Ставки податку, що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:

       18 відсотків від бази оподаткування – щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5                 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1                   ст. 167 Кодексу);

       18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у п.п. 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу);

       5 та 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених   розділом IV ПКУ, зокрема при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна (п.п. 167.2 та 167.3               ст. 167 Кодексу);

      9 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4                         п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Ставки військового збору, що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:

1,5 відсотка – з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів (п. 1.16 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу);

5 відсотків – з доходів від операцій з майном, доходів у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягають оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV Кодексу, отримані платником податків після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (абзац третій п. 1.16 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Яким чином подається податкова декларація про майновий стан і доходи

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):

особисто або уповноваженою особою;

поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.

Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи»  дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Податковим кодексом України (далі – Кодекс) передбачено, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається:

* Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11  ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним.

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік

До 01 серпня 2025 року – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. 

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування). 

Важливо! Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». 

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Податкова знижка для фізичних осіб

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). 

Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

Обмеження:

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався  правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 Кодексу).

!!! Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. 

 Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2                    п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4                    п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Витрати, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за результатами 2024 року

Декларація 2024