Експерти в галузі харчування мають одностайну позицію щодо трансжирів. Ці харчові речовини є найбільш небезпечними з тих, що сьогодні можна знайти у їжі, яку ми споживаємо.
Олег Швець, президент Асоціації дієтологів України, консультант з громадського здоровʼя МОЗ, розповів про загрозу трансжирів і про те, як їх можна уникнути.
Споживання їжі з трансжирами підвищує рівень «поганого» холестерину крові. Це, своєю чергою, призводить до зростання ризику потенційно фатальних інфарктів та інсультів.
Смертність, асоційована зі споживанням трансжирів, у нашій країні оцінюється у 18 000 втрачених життів на рік.
Отже, уникнення трансжирів є дійсно важливим питанням збереження здоров’я та життя. Зупинимося на п’яти фактах, які варто знати про ці сполуки. Факт перший. Небезпечними є лише штучні трансжирні кислоти.
Насправді є два види трансжирів. Перший – природні трансжирні кислоти, які утворюються у шлунку жуйних тварин завдяки бактеріальній ферментації. Другий – промислові трансжири, які виробляються внаслідок додавання водню (гідрогенізації) до рослинних олій, відтак останні набувають властивості твердішати за кімнатної температури.
Дослідження не демонструють небезпеки від споживання природних трансжирів, які можуть міститися у помірній кількості у продуктах тваринного походження, наприклад, у молочних продуктах.
Проте наявні наукові дані щодо впливу на здоров’я штучних трансжирних кислот майже протилежні. Споживання промислових трансжирів у складі оброблених продуктів асоційоване
зі значним зростанням ризику ураження атеросклерозом судин серця і мозку, небезпеки
виникнення інфарктів та інсультів. Є також результати досліджень, які пов’язують трансжири
із підвищенням ймовірності хвороби Альцгеймера, цукрового діабету та деяких видів раку.
Факт другий. Найчастіше штучні трансжири містяться у кондитерських виробах,
випічці, маргарині, «фаст-фуді», які тривалий час смажаться на рослинній олії
З кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. трансжири почали широко використовуватися у харчовій
промисловості як заміна дорожчих – вершкового масла, масла какао та інших. Було
запатентовано технологію гідрогенізації із наступною експансією маргарину з трансжирами на
світові ринки.
Дешевші кондитерські вироби та випічка, у виробництві яких використовуються трансжири,
до того ж має більш тривалі терміни зберігання. Все це робить її привабливою для виробників
та споживачів, якщо не замислюватися про наслідки у вигляді появи небезпечних хвороб.
Наприкінці ХХ ст. було опубліковано результати низки досліджень, проведених для встановлення впливу кількості та якості харчових жирів, які вживаються у складі сучасної дієти, на серцево-судинну захворюваність та смертність споживачів. Їхні результати стали підставою для оприлюднення ВООЗ у 2003 році офіційної рекомендації щодо обмеження трансжирів менш як 1% загальної калорійності харчування.
Тоді ж Данія ухвалила перший у світі закон, згідно з яким заборонявся обіг продуктів, у складі яких кількість трансжиру перевищує 2 г на 100 г загальної кількості жирів.
Окрім промислово гідрогенізованих рослинних олій, другим джерелом трансжиру у сучасній дієті є трансжирні кислоти, що утворюються під час тривалого смаження страв швидкого харчування у рослинних оліях. Втім, за даними ВООЗ, смаження олії за високих температур призводить до помірного збільшення концентрації трансжирів (кількість утворених трансжирів є низькою (до 2–3%) порівняно з їхньою кількістю в частково гідрогенізованій олії).
Факт третій. У складі харчових продуктів трансжири повинні зазначатися як частково гідрогенізована рослинна олія
Відповідно до вимог Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», якщо в продуктах містяться гідрогенізовані рослинні олії, це має бути чітко зазначено у маркуванні. Таке маркування має обов’язково супроводжуватися словами «повністю гідрогенізована» або «частково гідрогенізована».
І саме частково гідрогенізована рослинна олія є відображенням вмісту трансжирних кислот. У такому випадку харчовий продукт вже не можна вважати безпечним для споживання. Глобальна ініціатива ВООЗ, представлена у 2018 році, передбачала повну елімінацію штучних трансжирних кислот з харчових продуктів до 2023 року.
Щоправда, як це визнали експерти ВООЗ, цієї мети не вдалося досягти внаслідок впливу комплексних причин, і термін імплементації ініціативи було подовжено до 2025 року.
Факт четвертий. В Україні вміст штучних трансжирів обмежений на рівні менше ніж 2 г на 100 г жиру, який міститься у харчовому продукті.
З 3 жовтня 2023 року в нашій країні після завершення трирічного перехідного періоду набуло
чинності обмеження вмісту трансжирів. Це передбачено наказом МОЗ України № 1613 щодо
обмеження вмісту трансжирних кислот, які не є такими, що природно містяться в жирах
тваринного походження. Вміст таких трансжирів не повинен перевищувати 2 г на 100 г
загальної кількості усіх жирів у харчовому продукті.
Відповідно до вимог цього наказу, вже пів року харчова промисловість не має права застосовувати штучні трансжирні кислоти у виробництві продукції.
На превеликий жаль, результати досліджень FEEDCities, які у цьому місяці презентовані Представництвом ВООЗ в Україні, продемонстрували перевищення обмежень вмісту трансжирів у 30% протестованих продуктів. До переліку входили торти, печиво, десерти на основі молочних продуктів, морозиво, заморожені продукти, маргарин, сири і перероблене м’ясо. Також досліджувалися зразки «вуличної їжі» – домашня випічка, піца, паніні, донери, фалафель, круасани та тістечка.
Таким чином, всі вище перераховані продукти лишаються потенційно небезпечними щодо
вмісту трансжирів. Слід зазначити, що вони також можуть містити високі кількості інших небажаних інгредієнтів, таких як сіль, цукор і насичений жир.
Факт п’ятий. Контролем над дотриманням вимог щодо обмеження трансжирів займається Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба)
Якщо серед інгредієнтів харчового продукту ви побачили «частково гідрогенізовані рослинні олії», то варто відмовитися від його придбання й обрати альтернативу без вмісту небезпечних трансжирів.
Крім того, така знахідка є підставою для звернення до органу контролю (Держпродспоживслужби). Зробити це можна за допомогою електронної пошти: econsumer-info@dpss.gov.ua або, зателефонувавши на цілодобову гарячу лінію: (050) 230 04 28 або (044) 364 77 80.
Закликаємо не бути байдужими й повідомляти про ймовірні випадки порушень нормативних вимог щодо вмісту трансжирів у харчових продуктах.
І звичайно, рекомендуємо дотримуватися рекомендацій щодо здорового харчування та уникати споживання технологічно обробленої їжі й страв «швидкого харчування». За цих умов ризик негативного впливу трансжирів на здоров’я буде зведений до мінімуму.