Кожному з нас доводилося йти вулицею, їхати в транспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які у чомусь не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось весь у металі, а хтось у чорній шкірі мчить повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є виразники сучасних субкультур. Представники різноманітних субкультур намагаються показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: “Я – особистість”. Неформалів зазвичай не розуміють і часто побоюються. Неформали відверто ігнорують суспільну думку і живуть за власними правилами. На відміну від загальної думки, у більшості неформалів рівень інтелекту вище середнього, вони зазвичай багато читають, добре розуміються на музиці, і серед них чимало творчих людей.

Молодіжна субкультура – це будь-яке об’єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, норми та цінності. Все більше підлітків кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Тому необхідно знати про це культурне явище, розуміти його та бути готовим зустрітися з представниками у реальному житті.

Все більше набуває популярності cубкультура, яка виникла, активно діє та стала популярною в Росії через масові бійки. Протягом останніх кількох днів у Росії вже декілька разів затримували групи підлітків через бійки, які правоохоронці пов’язують із «ПВК Редан».

ПВК «Редан» – це не військова компанія, а неформали, прихильники аніме. Вони виступають проти футбольних фанатів, мігрантів і вихідців із Кавказу. Молоді люди вдягаються у футболки із зображенням павуків і цифри 4, що є відсилкою до аніме Hunter x Hunter. Очолює цей рух хлопець на ім’я Алі – це гравець у Dota 2 і Counter-Strike. Відомо про нього досить мало.

Неповнолітні, в тому числі і з України, активно долучитися до молодіжної субкультури «ПВК Редан». Її прихильники, підлітки, збираються великими групами і в громадських місцях влаштовують бійки. Такі «зібрання» вже проводили в Харкові, Києві, Полтаві, Дніпрі, Івано-Франківську та Львові. Так, невідомі створили Telegram-канал “ПВК “Редан” Львів”. Його учасники обговорюють поширення наративів такої субкультури серед підлітків у Львові.

Відомо, що символами цього руху є павук, чорний колір та цифра 4. Незважаючи на свою назву, «ПВК Редан» ніби не має стосунку до приватних військових компаній: учасники руху кажуть, що називають його так заради жарту. За їхніми словами, вони виступають проти ультрас, уродженців Кавказу та мігрантів.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ АБО ОСІБ, ЩО ЇХ ЗАМІНЯЮТЬ

Батькам слід розуміти і пам’ятати, що іноді дитина йде в неформальні групи задля самоствердження та самореалізації. При цьому деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку. В зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють ті підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в інтернеті не контролюють та не обмежують.

Поради батькам

• Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.

• Якщо дитина розповідає, куди вона ходить та як проводить свій час, проявіть якомога повнішу обізнаність в цій темі. Виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.

• Опановуйте інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах.

• Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася.

• «Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.

• Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.

• Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.

• Після встановлення контакту і довіри з боку підлітка до вас слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами. Допоможіть дитині зрозуміти ризик деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема при вчиненні булінгу або іншого правопорушення).

ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі не контролюється батьками!