13 листопада виповнюється 25 років від дня проведення першого засідання Центральної виборчої комісії. Саме ця дата і стала днем народження ЦВК, як постійно діючого незалежного колегіального державного органу. За час, що минув, Комісія пройшла шлях як власного розвитку, так і постійного вдосконалення адміністрування виборів.
Сьогодні ми розпочинаємо серію публікацій, присвячених 25-річчю Центральної виборчої комісії.
У Радянській Україні вибори народних депутатів призначала Верховна Рада Української РСР. Комісія створювалась не пізніш як за чотири місяці до виборів, складалася з голови, двох заступників голови, секретаря і 27 членів комісії.
Для проведення в 1990 році виборів народних депутатів 12-го скликання Верховна Рада УРСР утворила Центральну виборчу комісію по виборах народних депутатів Української РСР. Це були останні вибори до Верховної Ради в умовах існування Радянського Союзу.
Після ухвалення Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Верховну Раду УРСР 12-го скликання перейменували на Верховну Раду України 1-го скликання. Тепер вже Верховна Рада України поклала на Центральну виборчу комісію по виборах народних депутатів Української РСР повноваження провести 1 грудня 1991 року вибори Президента України та референдум. Саме той референдум, за результатами якого й було затверджено Акт проголошення незалежності України.
У листопаді 1997 року для розвитку положень Конституції України утворили нову державну інституцію – Центральну виборчу комісію та в грудні прийняли Закон України “Про Центральну виборчу комісію”, в якому визначено, що Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який відповідно до Конституції України, законів України забезпечує організацію підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнських референдумів. (У червні 2004 року Верховна Рада України ухвалила нову редакцію Закону України “Про Центральну виборчу комісію”).
“Як засвідчив час, до роботи в Комісії прийшли справжні професіонали, люди, які змогли усвідомити всю складність і відповідальність своєї роботи. І що найголовніше – з честю виправдовують виявлену їм високу довіру”, – розповідав у 1998 році перший Голова ЦВК Михайло Рябець.
За 25 років ЦВК організувала підготовку та проведення 7 виборчих кампаній з виборів народних депутатів України, 5 – з виборів Президента України та всеукраїнського референдуму 2000 року. Окрім того, адміністровано 15 повторних та 33 проміжних виборів народних депутатів України.
Також Комісія здійснювала консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій під час проведення місцевих виборів 1998, 2002, 2006 років та організовувала підготовку виборчих кампаній з проведення місцевих виборів у 2010, 2015 та 2020 роках. Упродовж 2015 – 2019 років ЦВК призначила 988 перших виборів у новоутворених обʼєднаних територіальних громадах.
Основною формою роботи Комісії є засідання, під час яких і ухвалюються всі рішення: оголошення виборчого процесу, утворення окружних та територіальних виборчих комісій, внесення змін до їх складу, реєстрація кандидатів, довірених осіб, офіційних спостерігачів, щодо законодавчих ініціатив, розгляду скарг тощо. Протягом 25 років у Центральній виборчій комісії відбулося 2 тис. 210 засідань. За їх підсумками прийнято 16 тис. 997 постанов та ухвалено 154 протокольних рішення.
Найбільшим викликом у роботі Комісії завжди була робота в умовах зміни законодавства. Майже всі виборчі кампанії ЦВК проводила у періоди, коли зміни виборчого законодавства відбувалися практично напередодні виборчих процесів, а інколи – й після їх початку.
Так, вибори народних депутатів України 1998 року, які стали першими для новоствореної Комісії як незалежного колегіального державного органу, вперше проводилися за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. ЦВК мусила оперативно приймати нормативні акти, щоб роз’яснити суб’єктам виборчого процесу положення нового законодавства.
Ті вибори Комісії вдалося провести на досить високому рівні. Після них, враховуючи всі проблеми та недоліки, ЦВК напрацювала пропозиції щодо вдосконалення різних виборчих процедур.
Парламентські вибори 2006 року та позачергові вибори народних депутатів України 2007 року стали новими сторінками в історії Комісії. Вони відбувалися виключно за пропорційною системою. Тож ЦВК у ті роки доклала чимало зусиль як в нормативно-технічному напрямі, врегульовуючи численні механізми щодо організації виборів, так і для консультативно-методичної допомоги окружним виборчим комісіям, організовуючи практичні семінари, заняття, селекторні наради з головами ОВК.
“Центральна виборча комісія, здійснюючи організацію і проведення цих виборів, забезпечила дотримання принципів верховенства права, законності, незалежності, об’єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості та публічності. Було виконано весь без винятку комплекс правових, організаційних, фінансових та матеріально-технічних заходів щодо забезпечення вільного волевиявлення громадян”, – зазначав у 2006 році тодішній Голова ЦВК Ярослав Давидович.
Більше того, дата голосування на виборах 2007 року через тогочасну політичну кризу та пов᾿язані з нею баталії щодо розпуску Верховної Ради України кілька разів перепризначалася. Тож і Центральній виборчій комісії довелося працювати в умовах повного цейтноту, тричі розпочинаючи виборчий процес.
“Чесність, відкритість і демократичність цих виборів (позачергові вибори народних депутатів України 2007 року. – Авт.) констатували всі міжнародні спостерігачі. Безумовно, Центральна виборча комісія зацікавлена в тому, щоб її робота була абсолютно прозорою і відкритою: всім міжнародним інституціям за їх бажанням надавалася якнайповніша інформація щодо діяльності Комісії під час цієї виборчої кампанії”, – наголошував Голова Комісії на той час Володимир Шаповал.
Парламентські вибори 2012 року стали для ЦВК ще одним викликом. Через численні порушення на виборчих дільницях та можливі фальсифікації Комісія була змушена визнати неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів у 5 одномандатних виборчих округах. Це спричинило необхідність прийняття окремого Закону України для реалізації виборчих прав виборців, низку практичних пропозицій до якого підготувала й ЦВК. Відтак, у грудні 2013 року у цих п᾿яти ОВО відбулися повторні вибори народних депутатів.
З часом додалися труднощі, пов’язані з анексією Автономної Республіки Крим, окупацією частини територій Донецької й Луганської областей та бойовими діями на сході України. Це значно ускладнювало організацію голосування на позачергових виборах Президента та народних депутатів України 2014 року не лише в непідконтрольних українській владі виборчих округах, а й у районах поблизу збройного зіткнення з ворогом.
Щоб забезпечити легітимність цих виборів, а також безпеку всіх суб᾿єктів виборчого процесу ЦВК оперативно підготувала та внесла до Верховної Ради України відповідні законодавчі пропозиції, які були відображені насамперед у змінах до Закону України “Про вибори Президента України”.
“Є всі підстави стверджувати, що сотні тисяч людей, які організовували підготовку цих виборів (позачергові вибори Президента України 2014 року. – Авт.) у дільничних і окружних виборчих комісіях, органах ведення Державного реєстру виборців, а також і сама Центральна виборча комісія зробили все можливе для того, щоб в Україні відбулися по-справжньому вільні, чесні та справедливі вибори. Навіть ті обставини, які декому здавалися нездоланними перешкодами для проведення виборів, особливо в останні тижні перед днем голосування, не завадили організувати народне волевиявлення”, – розповідав тодішній Голова Комісії Михайло Охендовський.
Наступного року під час проведення місцевих виборів у містах Маріуполь та Красноармійськ (нині – Покровськ) у Донецькій області територіальні виборчі комісії не змогли організувати та провести вибори депутатів міських рад та міських голів.
Верховна Рада України, врахувавши певні пропозиції ЦВК, ухвалила окремий закон, щоб зазначені вибори відбулися. Особливістю цього закону став порядок виготовлення бюлетенів для голосування саме Центральною виборчою комісією та їх передача безпосередньо дільничним виборчим комісіям, без залучення до цього процесу ТВК.
У 2019 році новопризначений склад Комісії за короткий проміжок часу провів вибори Президента України (31 березня – перший тур і 21 квітня – другий тур) і вже через три місяці (21 липня) – позачергові вибори народних депутатів України.
“Вибори Президента України показали колосальне зростання довіри до виборів українського суспільства. Тому розповісти і показати, як ЦВК за такий короткий термін роботи нового складу довела, що нам можна і потрібно довіряти, – це прекрасний приклад і для наших іноземних партнерів”, – наголошувала Тетяна Сліпачук, яка на той час очолювала Комісію.
Високо оцінили адміністрування виборів 2019 року Центральною виборчою комісією й численні міжнародні спостерігачі. Зокрема, у звіті Національного демократичного інституту зазначалося: “Новий склад ЦВК, призначений у вересні 2018 року, діяв професійно та ефективно. Проведені NDI опитування свідчать про те, що довіра суспільства до ЦВК значно зросла за період з грудня 2018 року по травень 2019 року, що можна пояснити якістю роботи Комісії під час президентських виборів.
У ході підготовки до позачергових парламентських виборів ЦВК доклала чималих зусиль для вчасного виконання покладених на неї завдань, у тому числі щодо проведення тендерних закупівель, незважаючи на суттєві обмеження часу та прогалини в законодавстві. ЦВК регулярно комунікувала з виборцями, організовуючи пресконференції, готуючи прес-релізи та публікації в мережі Інтернет”.
А вже через рік відбулися найскладніші вибори в історії незалежної України – місцеві вибори-2020.
“Складнощі полягали в тому, що вибори проводились в умовах нової адміністративно-територіальної реформи, за новим законодавством, яке змінювалось безпосередньо перед початком виборчого процесу, та містило низку колізій і прогалин. Проте найбільшим викликом було проведення цих виборів в умовах пандемії COVID. Комісія доклала величезних зусиль, щоб вибори відбулися безпечно”, – розповідав Голова ЦВК Олег Діденко.
За весь час своєї діяльності ЦВК активно долучалася до вдосконалення виборчого законодавства. Важливим досягненням стало прийняття Виборчого кодексу України наприкінці 2019 року, над пропозиціями щодо узгодження його положень плідно попрацював нинішній склад Комісії, призначений 4 жовтня 2019 року.
Останні роки теж стали багатими на напрацювання та досягнення.
Зокрема, ЦВК прийняла Стратегічний план розвитку Центральної виборчої комісії на 2020 – 2025 роки. Подібний документ було напрацьовано вперше в історії Комісії. дати посилання на Стратег план
“Цим документом ми підтвердили, що Комісія мотивована динамічно розвиватись та модернізуватись, щоб гарантувати організацію виборів на рівні світових стандартів”, – наголошував Голова ЦВК Олег Діденко.
Окрім того, Комісія забезпечила реалізацію права голосу громадян України безвідносно до реєстрації їхнього місця проживання.
Також вперше в історії на виборчих дільницях під час місцевих виборів-2020 використовувались інформаційні плакати з QR-кодом. Перейшовши за ним, люди з порушенням зору і слуху могли отримати необхідну інформацію про вибори в доступному для них форматі: аудіо або жестовою мовою.
ЦВК стала відкритішою та прозорішою, почала активніше вести комунікацію і започаткувала практику щорічного публічного звітування.
За останні роки в Україні суттєво зріс показник виборчого процесу та плюралізму. Щороку британське видання The Economist Intelligence Unit публікує щорічний рейтинг – індекс демократії. У категорії “виборчі процеси та плюралізм” Україна за 2020 – 2021 роки отримала 8,25 з 10 можливих балів. Оцінки в діапазоні 8-10 характерні для повноцінної демократії і за цією категорією Україна розташувалася серед найдемократичніших країн світу.
За матеріалами офіційного сайту ЦВК