5 травня у приміщеннях колишнього музею Книги біля Палацу Потоцьких відкрили відділ «Музей модернізму» Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г.Возницького. Експозиція музею розташована у 7-ми виставкових залах, у яких розгорнуто ретроспективу львівського модерного мистецтва. Для огляду представлено 183 роботи, 70 % з яких відвідувачі побачать уперше.
«В умовах пандемії, децентралізації дуже часто чуємо, що потрібно берегти те, що маємо; що не можна закривати бібліотеки, народні доми, заклади культури. І от саме сьогодні, дякуючи людям, які люблять, бережуть свої традиції, цінності, знають, заради кого живуть і працюють, ми відкриваємо Музей модернізму. Це окремий відділ картинної галереї, це додаткові можливості переглянути нові твори, нові експозиції. Ми і надалі підтримуватимемо такі проєкти, для того, щоб мати системний погляд на розвиток культури, мистецтва не лише в області, а й в Україні. Щира подяка всім, хто долучився до відкриття, кому небайдужі культура й мистецтво на Львівщині!, – сказав Іван Собко.
Захід відвідали також представники департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА, Львівської облради, ЗМІ, громадськості та мистецької спільноти.
Завідувач Музею модернізму у Львові, мистецтвознавець Богдан Мисюга подякував однодумцям, які разом з ним долучилися до відкриття Музею, зокрема, приватним колекціонерам, що берегли унікальні твори, які тепер можна побачити у Музеї.
Довідково:
У Музеї модернізму відкрито 7 виставкових залів, зокрема:
Зал авангарду і високого модернізму
Експозицію розпочинає зал історичного авангарду та високого модернізму: мистецтво 1914-1939 років. Представники цього періоду радикально протистояли відтворенню реальної дійсності у мистецтві. Тут представлені роботи Святослава Гординського, Леопольда Левицького, Павла Ковжуна, Бруно Шульца, Романа Сельського та інших.
Зал пізнього модернізму або герметичного мистецтва
Розділ експозиції візуалізує екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953-х років. Найяскравіший представник Карло Звіринський.
Зал Євгена Лисика
Зал розкриває феномен унікального модерного сценографа та митця – екзистенціаліста Євгена Лисика. Тут презентовано унікальні ескізи його сценічних рішень та авторську великоформатну графіку 1960-1980 років.
Зал інтелектуального бунту
Четвертий зал музею присвячений постіндустріальному бунту львівських нонконформістів. Тут презентовано серії авторських робіт Любомира Медвідя, Івана Остафійчука, Романа Жука.
Зал неоавангарду
У цьому залі представили масштабне явище львівського неоавангарду – мистецтво 1962-1975- х років. Серед представлених митців: Теодозія Бриж, Володимир Патик та Богдан Сорока.
Зал мистецтва космополітів та постструктуралізму
Поціновувачі мистецтва зможуть тут побачити твори, які належать до пост структуралізму: органічну та пост живописну абстракції, мінімалізм та форми гітерструктуралізму. Представлені роботи Антоніни Денисюк, Петра Старуха та інших.
Зал на межі постмодернізму
В останньому залі представлено перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Митці розкривають явище антисоціального відчуження Презентуються роботи Миколи Кумановського, Романа Жука та інших.
