15 Березня 2024 
Похвала – чудовий спосіб відзначити успіх дитини і мотивувати її до нових звершень. Водночас психологи стверджують: якщо висловлюватися неправильно – похвала може викликати у дитини залежність і стрес.
Відома італійська педагогиня Марія Монтессорі писала: «якщо похвалу використовувати як нагороду за роботу – це сформує у дитини залежність. Важливішим для неї буде не результат роботи, а реакція батьків. Таким чином у дітей сформується залежність від думки інших людей. Саме тому батькам треба вчитися хвалити дитину так, щоб минулося без стресів, яких і так вистачає у непростий воєнний час. Для цього достатньо запам’ятати кілька простих правил».
Правило перше: завжди конкретизуйте похвалу.
Коли хочете похвалити дитину, не використовуйте фрази на кшталт: «Ти молодець!», «Чудова робота». Американський психоаналітик Стівен Гросс назвав такі компліменти «порожніми фразами». Намагайтеся фокусувати увагу на тому, що особливо добре вдалося виконати дитині. Будьте конкретнішими. Доречними будуть такі фрази: «Цей намальований автомобіль, як справжній», «Цього разу тобі особливо добре вдалося соло». Якщо ж результат незадовільний, можна просто підбадьорити дитину: «Ти на правильному шляху, у тебе все вийде». Діти добре відрізняють, де фальш, а де – щирість, тому ніколи не брешіть заради мотивації».
Правило друге: не знецінюйте досягнення дитини
Іноді батьки хочуть похвалити дитину, але роблять це так кострубато, так що схвальні слова перетворюються на докір. Наприклад, «Молодець, що сам одягнувся, але ти міг зробити це набагато швидше». Достатньо поставити крапку перед але, щоб дитина не почувалася винною.
Правило третє: оцінюйте вчинки дитини, а не її саму
Психологи провели цікавий експеримент. Після виконання завдання першій групі дітей сказали, що вони дуже розумні, а другу похвалили за зусилля. На наступному етапі діти з першої групи не наважувалися ризикувати, тому обирали лише ті завдання, які могли вирішити. Учасники другої групи намагалися вирішити всі завдання, якими б складними вони не були. Після завершення експерименту діти з першої групи відчули розчарування, а діти з другої – пишалися собою, хоча й не змогли виконати найважчі завдання. Про що свідчить цей експеримент? Коли ми хвалимо дитину за інтелект – «Ти такий розумний!», «Ти геній!», – це змушує її думати, що ця риса є постійною і вона нічого не може зробити, щоб її прокачати. Важкі завдання лякають перехвалених дітей, тому вони всіляко намагаються їх уникати, побоюючись, що поганий результат завдасть шкоди їхній репутації. Завжди відмічайте старанність і зусилля дитини під час виконання завдання, а не риси її характеру».
Правило четверте: не порівнюйте свою дитину з іншими
Кожна дитина має унікальні особливості, тому немає сенсу порівнювати її з іншими дітьми. Фраза «У тебе гарний малюнок, але Назар намалював краще» – погана похвала, яка негативно позначиться на емоційному стані дитини». Порівняння з іншими погіршує взаємини між батьками й дитиною. Можливо, під час спілкування з іншими батьками ви мимоволі порівнюватимете свою дитину з іншими учнями, але ці порівняння не мають вилитися у слова. Краще зосередьтеся на тому, що добре виходить саме у вашої дитини.
Очевидно, що грамотна похвала дитині необхідна як повітря – вона підживлює її внутрішні ресурси, допомагає ставати краще і сильніше, дарує впевненість у собі і дає можливість відчути, що її люблять.
Опубліковано у розділі 
