Альтернативні способи організації харчування у закладах освіти презентував днями під час вебінару у Міністерстві освіти директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска.
На Львівщині одним зі способів забезпечення дітей гарячими обідами може стати кейтеринг. Область має найбільшу мережу малокомплектних закладів в Україні. Загалом, в регіоні понад 120 таких шкіл, із яких 38 шкіл, де навчаються до ста дітей, 66 закладів відвідують не більше сорока дітей та 22 початкові школи, де навчаються 10 дітей.
Такі заклади не мають можливостей облаштувати шкільні їдальні.
«Великі школи у великих населених пунктах, звісно, мають іншу ситуацію. Там інші механізми забезпечення харчуванням, на них скеровують субвенцію, їм простіше організувати гарячі обіди на своїх потужностях. А от у малих школах із гарячим харчуванням є проблеми, тому мусимо розглянути такий варіант як кейтеринг. Він повинен передбачати вибір різноманітних справ, і є актуальним при державній чи обласній підтримці, адже доставка їжі має бути ретельно продумана», – наголосив Олег Паска.
Складність в організації кейтерингу у школах має кілька нюансів. Мережа малокомплектних шкіл дуже розгалужена, відстані між закладами суттєві. Попри те, що останніми роками автошляхи активно ремонтують, у гірських районах географія доставки може впливати на рентабельність.
Вибір того чи іншого способу харчування обговорюють із батьками, дітьми та дирекцією школи. Пропозиції батьків переважно стосуються можливості контролювати якість продуктів, мати вибір асортименту та включення до раціону більшої кількості овочів і фруктів.
«Важливим етапом у цьому процесі є пошук відповідальних постачальників послуг. У цьому контексті можна налагодити співпрацю із закладами професійно-технічної освіти, які мають відповідні технології, контролюють виробничий процес та мають досвід такого способу харчування. Однак треба розуміти, що їх не можна ставити на один рівень з приватними закладами, тому це питання потребує законодавчого врегулювання», – резюмував Олег Паска.
На рівні області до програми розвитку освіти планують внести зміни, аби модифікувати підхід до організації харчування і спільно з громадами на засадах спіфінансування підтримувати ті школи, які потребують альтернативних способів доставки їжі.
На важливості розбудови системи безпечного харчування наголосила під час вебінару заступниця Міністра освіти і науки України Віра Рогова.
«В Україні триває реформування шкільного харчування. За ініціативи і підтримки першої леді підписано меморандум із міжнародними партнерами про співпрацю у цьому напрямі. Це важливий крок до розбудови безпечного харчування в українських школах. Впровадження безпечного харчування потребує командного підходу. Ми взяли на себе ряд зобов’язань, які нам під силу, тож мусимо працювати спільно», – наголосила Віра Рогова.
Завдання всіх дотичних служб – забезпечуючи якісним харчуванням, здійснювати також заходи щодо профілактики кишкових захворювань.
За словами головного спеціаліста Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства та розслідуванням епідеміологічних спалахів Держпродспоживслужби Тетяни Сомової встановлено порушення у кожному четвертому закладі дошкілля і кожній третій школі України.
«Порушення переважно стосувались перевищення навантаження закладів, незадовільне забезпечення питним водопостачанням, порушення ведення медичної документації, порушення режиму миття посуду, невиконання норм харчування. Подекуди є проблема щодо недостатньо ї кількості холодильного і технологічного обладнання», – наголосила Тетяна Сомова.
Вимоги до організації харчування прописані в законах Про освіту та Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Нагадаємо, з 1 січня 2021 року набрав чинності новий санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти. Над документом Міністерство охорони здоров’я працювало впродовж трьох років.
Детальніше ознайомитись із регламентом можна за посиланням.
