Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі, згадуючи одну з найстрашніших трагедій XX століття. Вранці 18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим розпочав жорстоку та злочинну спецоперацію – примусове виселення корінного народу Криму з його історичної Батьківщини.
Понад 200 тисяч кримських татар за лічені дні у нелюдських умовах були депортовані до віддалених регіонів СРСР. Дорога смерті та перші роки на чужині забрали життя майже половини з них. Цей свідомий акт знищення ідентичності цілого народу офіційно визнаний в Україні геноцидом.
Історія, що повторюється: від 1944 до сьогодення
Сьогодні кримськотатарський народ знову змушений виборювати своє право на життя та свободу на рідній землі. Російський агресор, який тимчасово окупував Кримський півострів, діє тими ж методами, що й сталінський режим:
Заборона та переслідування: Меджліс кримськотатарського народу оголошено «екстремістським», а будь-які прояви національної свідомості жорстко придушуються.
Репресії та арешти: Десятки кримських татар – активістів, журналістів, правозахисників – сьогодні є політичними в’язнями та відбувають незаконні терміни у російських тюрмах.
Примусова депортація та мілітаризація: Окупаційна влада свідомо витісняє корінне населення з півострова, заміщуючи його громадянами РФ, та проводить примусову мобілізацію кримчан до лав армії агресора.
Спільний біль. Спільна боротьба. Єдина перемога
Українці та кримські татари сьогодні стоять пліч-о-пліч у лавах Сил оборони України, наближаючи звільнення кожного квадратного метра нашої землі. Наш спільний біль переріс у безкомпромісну силу опору, а Кримський татарський прапор поруч із державним синьо-жовтим стягом став символом незламності та невідворотного деокупації півострова.
Ми пам’ятаємо кожну жертву злочинного режиму. Ми підтримуємо кожного, хто сьогодні перебуває в окупації чи за ґратами за свою вірність Україні.
Справедливість буде відновлено.
Крим – це Україна! Qırım – bu Ukraina! 