У Гарнізонному храмі апостолів Петра і Павла у Львові відкрили після реставрації фрески (понад 1000 м2) настоятель храму о. Тарас Михальчук, Владика Степан Сус, який очолював храм раніше, Владика Ігор Возьняк, керівник реставраційних робіт Павел Болінський, представники департаменту культурної спадщини за кордоном та Міністерства Культури Польщі, Інституту «Polonika», генеральний консул Польщі у Львові, представники міської та обласної влади, військові.
«Мистецтво не має кордонів. Мистецтво змушує нас підвести голову і подивитися в небо – сьогодні ці відреставровані фрески закликають нас подивитися вверх. Дякую Владиці Степану Сусу, який дуже надіявся, що фрески будуть відреставровані. Велика подяка священикам, нашим вірним, митцям, які займалися цією роботою. Нехай Господь всіх благословить, дає здоров’я, щоби ми якнайскорше ходили без масок!», – сказав Владика Ігор Возьняк.
«Сьогодні Гарнізонний храм є не лише однією з найбільших церков міста, а й місцем сили для наших військових, їхніх сімей та всіх парафіян, потужним духовно-просвітницьким центром. Робота команди реставраторів та інституту «Polonika” по-справжньому вражає, адже їм вдалося зберегти не лише автентичний вигляд фресок, яким понад два століття, а й унікальний підпис автора – Франциска Екштайна. Пройдуть роки, десятиліття чи навіть століття, а ці відновлені фрески залишаться свідченням спільної праці на Божу славу. Тепер кожен, як сказав Митрополит Ігор, тут підніме голову вгору, до неба, і, напевно, згадає, що найперше наше завдання – це берегти собор у своїй душі, як писав Олесь Гончар», – зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.
За вагомий особистий внесок у відновлення Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла та з нагоди 10-ї річниці його відкриття Максим Козицький нагородив о. Тараса Михальчука годинником, а також вручив подяки реставраторам: Ярині Пристанській, Ользі Чоп, Ользі-Богдані Слобоцькій, Вікторії Шаргородській, Ярині Павлик, Катерині Тимчишин, Надії Ключковській, Тарасу Павлику, Тарасу Гері.
Великим внеском для відновлення храму була допомога Міністерства культури Польщі та польського Національного інституту «Polonika» – виділено понад 11 млн. гривень. Також було залучено кошти парафіян та жертводавців у загальній кількості понад – 9 млн гривень. Реставраційні роботи тривали шість років.
Як зазначила генеральний консул Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич, така подія свідчить про добру співпрацю поляків та українців.
«Для мене, як для консула, дуже важливо, щоб наші взаємини були якнайкращі! Такі цінності як мистецтво і мир завжди нас об’єднуватимуть. Нам треба молитися про мир тут, в Україні. Ми, поляки, завжди будемо про це молитися і будемо разом з вами на Сході», – сказала Еліза Дзвонкевич.
Від Львівської ОДА у заході також взяли участь директор департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Роман Шепеляк та заступниця директорки департаменту з питань культури, національностей та релігій Тетяна Плугатор.
Окрім того, у межах Програми заходів з нагоди 10-ї річниці відкриття Гарнізонного храму відбудуться урочисті заходи 5 і 6 грудня. Детальніше – на сторінці храму у Фейсбуці.
Довідково:
У грудні цього року виповнюється 10 років з часу відкриття для богослужінь Львівського Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, знаного в народі як «Костел єзуїтів». Храм гарнізонний, адже тут служать капелани, які підтримують українське військо. За Австро-Угорщини храм також був призначений для військових.
Святиня є однією з найбільших церков міста. Культова споруда має статус Пам’ятки культурної спадщини національного значення.
У радянські часи будівлю храму почали використовувати не за призначенням – як книгосховище. Через безгосподарне ставлення атеїстичної влади до культурної пам’ятки, храм та його безцінні розписи були пошкоджені.
У 2011 році книги бібліотеки ім. В. Стефаника, які зберігалися в церкві, перенесли до приміщення, розташованого на території військової частини на вул. Авіаційну, 1. Цього ж року споруду передали Українській греко-католицькій церкві та почали використовувати як Гарнізонний храм міста Львова.
Сьогодні храмом опікуються капелани Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ, завданням яких є проповідувати Слово Боже у середовищі військовослужбовців та їх сімей. За час військових дій на Сході України він став не тільки церквою, де моляться за українських воїнів і відспівують загиблих учасників ООС, а й музеєм і волонтерським центром.
