Негативна інформація в соцмережах поширюється у 6 разів швидше, ніж позитивна. Гучні заголовки на кшталт «Шок!», «Терміново дивитися всім» — викликають миттєвий викид кортизолу (гормону стресу). Ви натискаєте на посилання не тому, що хочете знати правду, а тому, що мозок вимагає зняти невідомість. Враховуючи наше сьогодення — інтернет це велика зброя для деморалізації країни.
Нижче наведено добірку вправ для дітей та правила інформаційної безпеки для дорослих.
Вправи для дітей
- «Детектив новин» Коли бачиш гучний заголовок, спробуй знайти відповіді на три запитання:
- Хто це написав? Чи вказано автора або назву видання?
- На яку емоцію розраховано? Тебе намагаються налякати чи розізлити?
- Чи є докази? Фото, відео або посилання на офіційні джерела.
- «Три сита» Перш ніж розповісти новину іншому, «просій» її через:
- Сито правди: чи впевнений я, що це правда?
- Сито добра: чи є в цій новині щось добре чи корисне?
- Сито необхідності: чи справді важливо знати це моєму співрозмовнику?
Для дорослих: ІПСО та фільтрація
Що таке ІПСО? Це інформаційно-психологічна операція. Її головна мета:
- посіяти паніку та страх;
- викликати недовіру до влади та ЗСУ;
- розсварити українців між собою. Ворог воює не лише на фронті, а й у ваших смартфонах.
Як фільтрувати інформацію?
- Перевіряйте першоджерело. Не довіряйте перепостам у Viber-чатах чи анонімним Telegram-каналам.
- Не реагуйте миттєво. Дайте собі час (хоча б 10–15 хвилин), перш ніж поширити новину чи зробити висновок. Емоції вимикають критичне мислення.
- Довіряйте лише офіційним сторінкам державних органів та перевіреним медіа.