Сьогодні 29 вересня на Львівщині відбуваються урочистості з нагоди 155-ї річниці від дня народження Михайла Грушевського (1866 – 1934) – українського історика, голови Центральної Ради Української Народної Республіки, громадського і політичного діяча.
Відтак заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко, директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк та заступниця директорки Тетяна Плугатор разом з представниками місцевої влади та громадськості поклали квіти до пам’ятника Михайлові Грушевському у Львові.
«Михайло Грушевський – великий державотворець і хранитель української історії. Без перебільшення, одна з ключових постатей і світочів України. Адже він не лише найбільший дослідник тисячолітньої української історії, але водночас великий творець живої історії України. Це людина великого розуму і честі. Чудовим прикладом для нас сьогодні є дивовижна і відчайдушна працелюбність Михайла Грушевського. А його самовідданість професії і відповідальність перед покликанням є свідченням великої любові до України. Схиляючи голову перед Михайлом Грушевським, маємо пам’ятати, що наше з вами завдання сьогодні це – ніколи не відступати і гідно продовжувати його справу», – зазначив Іван Собко.
Окрім того, заходи з нагоди річниці відбудуться о 13:00 у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського у Львові (м. Львів, вул. І. Франка, 154). Детальніше – на сайті Музею.
О 19:00 у Музеї презентують вуличне дійство від театру «Воскресіння» під назвою «На гостину до Грушевських».
Довідково:
Михайло Сергійович Грушевський (1866 – 1934) – народився у м. Холм тодішньої Російської імперії (тепер – Республіка Польща) у сім’ї вчителя та доньки священика. Навчався у Київському університеті Св. Володимира (КНУ ім. Т. Шевченка) на історико-філологічному факультеті.
Був учасником Наукового товариства ім. Т. Шевченка, перетворивши його в академічну установу світового рівня (шляхом створення бібліотек, музеїв, збирання архівного матеріалу).
Одна з найвідоміших праць Грушевського – «Історія України-Руси» (10-томний виклад історії України від прадавніх часі до другої половини XVII ст.). Працю забороняв до поширення російський уряд.
Проживав у Львові, проте революційні події в Росії 1905 року, що призвели до послаблення політики царату щодо національного розвитку українців, а також тиск польських чиновників, зумовили повернення Грушевського до Києва.
Влітку 1906 року Грушевський виїхав до Петербурга, де тоді працювала Державна дума, і взяв активну участь у діяльності Української Фракції, Українського Клубу та у роботі редакції заснованого тоді «Украинского Вестника».
1914 року Грушевського заарештували за звинуваченням у австрофільстві, шпигунстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. Рік перебував у засланні у м. Ульяновську у Росії. У 1917 році обраний головою Центральної Ради УНР. У 1929 році обраний членом Академії наук СРСР, проте більшість поглядів Грушевського критикували, більшість його співробітників і учнів Грушевського було заарештовано й відправлено у заслання.
Михайло Грушевський помер у 1934 р. під час відпочинку у Кисловодську.