Мова має значення!

Саме під час війни нам треба змінити підхід до тієї зброї ворога, яка протягом усіх років нашої незалежності працювала на розкол українського суспільства. Мовне питання має бути нарешті закрите.

І якщо до його вирішення приєднаються не політики, а лінгвісти, це питання допоможе нам ще й відкрити мовний фронт на цій війні, де ми точно переможемо.

Тому спочатку розглянемо лінгвістичну гіпотезу. Її основні тези:

1. Російської мови не існує. Вона припинила існування в 1917 році, одночасно з ятями, єрами та розпадом імперії.

• Радянський Союз говорив радянською мовою, коріння якої більше належить до бюрократичних канцеляризмів і “шершавого языка плаката”, ніж до живої мови. Це була штучна мова типу есперанто, народжена в голові багаторічного емігранта Леніна – переказ кирилицею німецького мислення. За роки існування СРСР штучно створена мова перетворилася на повноцінне лінгва франко імперії. Робота Сталіна “Марксизм та питання мовознавства” була написана в 1950 році тільки для того, щоб перейменувати цю штучну радянську мову на російську.

• Радянська російська мова завжди функціонувала, зважаючи на географічні особливості. В Україні вона інакша, ніж у Грузії чи Московському регіоні. Після розпаду СРСР розпалася і мова, і коректніша назва того, на чому продовжує тут говорити частина наших співгромадян, – східноукраїнська мова.

Share on Facebook

Tweet