k2FtbBdWr1

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи зобов’язаний декларант здійснювати переклад документів

Кам’янка-Бузька ДПІ пояснює, чи зобов’язаний декларант здійснювати переклад документів, які надаються ним одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України.

Відповідно до абзацу десятого п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Основи державної мовної політики визначаються Конституцією України (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон № 5029). Згідно з ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова. Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.

Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Таким чином, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Отримані об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, не потребують подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Кам’янка-Бузька ДПІ інформує, що згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.