Вміння підтримати в кризовий момент, коли земля йде з-під ніг і важко впоратися з власними емоціями, — надзвичайно важливе. Для цього не обов’язково бути психологом чи рятувальником. Цією людиною можете стати і ви, опанувавши навички першої психологічної допомоги (ППД).
Психотравмуючі події потребують швидкої реакції, адже вчасно надана перша психологічна допомога допомагає впоратися з первинною хвилею стресу та зменшити ризик розвитку тривожності або глибокої травматизації.
Коли поруч є людина, яка знає, як підтримати, — навіть у найважчі моменти з’являється відчуття безпеки та віра, що все можна пережити.
Що таке перша психологічна допомога (ППД)?
Перша психологічна допомога — це набір навичок та принципів, що включає:
- Ненав’язливу турботу й підтримку.
- Оцінку проблем та потреб людини.
- Допомогу у задоволенні базових потреб: безпека, їжа, вода.
- Надання необхідної інформації.
- Вміння вислухати без примусу до розмови.
- Захист від подальшого ушкодження.
Кому і як пропонувати допомогу
Перша психологічна допомога може знадобитися кожній людині, яка пережила сильний стрес.
Проте важливо не нав’язуватись. Якщо вас не просять про підтримку або напряму відмовляються — не тисніть. Не ображайтесь на відмову, але залишайтеся поруч і будьте доступні.
Принципи, яких варто дотримуватися
Надаючи ППД, спирайтеся на наступні етичні принципи:
- Будьте чесними та надійними.
- Відкладіть упередження.
- Поважайте право людини ухвалювати власні рішення.
- Поважайте приватність та конфіденційність.
- Враховуйте культурні особливості та обставини.
- Запевніть людину, що допомога від вас можлива й пізніше.
Як поводитися під час надання ППД: покроковий алгоритм
Крок 1. Підготуйтеся: дізнайтеся, що трапилося і чи ситуація вже безпечна для вас і для постраждалої людини.
Крок 2. Представтесь і дізнайтеся ім’я людини, якщо ви не знайомі. За можливості, знайдіть безпечне та тихе місце для розмови.
Крок 3. Запевніть, що розмова залишиться конфіденційною.
Крок 4. Тримайте дистанцію, при цьому обирайте відкриті пози та демонструйте, що до вас можна наблизитись або доторкнутись за потреби.
Крок 5. Слухайте активно: підтримуйте зоровий контакт, кажіть: «так», «я вас чую». Обійміть людину, візьміть за руку або торкніться плеча — лише з її дозволу.
Крок 6. Якщо ви не знаєте відповіді на потрібну інформацію — чесно скажіть: «Я не знаю, але спробую дізнатись».
Крок 7. Якщо ви маєте повідомити щось важливе, говоріть простими словами, робіть паузи та зупиняйтесь, щоби переконатися, що вас почули.
Крок 8. Визнавайте почуття людини, говоріть прямо й з повагою. Якщо розмова не йде, спробуйте просто побути поруч в тиші.
Більше інформації про те, як допомогти людині у випадку шоку, паніки та інших стресових реакцій, читайте на сайті Всеукраїнської програми ментального здоров’я.