В умовах воєнного стану, масової евакуації та переміщення сімей із зон активних бойових дій загрози життю та здоров’ю дітей значно зростають. Ризики жорстокого поводження, адміністративних та кримінальних правопорушень стосовно неповнолітніх вимагають посиленої уваги з боку держави та суспільства.
Мінімізація дитячих травм є стратегічною метою соціальної політики, оскільки діти — це майбутнє нашої держави.
Чотири площини проблеми насильства
Для ефективної протидії фахівці розглядають насильство через такі призми:
- Правова: більшість випадків жорстокого поводження є караними згідно із законодавством України.
- Моральна: кривдження фізично слабших осіб призводить до тяжких фізичних або психічних наслідків.
- Суспільно-політична: насильство масштабується в умовах збройних конфліктів та актів суспільної непокори.
- Психологічна: глибокі страждання жертви, відчуття безсилля, приниження та внутрішній розлад.
Проблема латентності та необхідність реагування
Однією з головних перешкод у боротьбі з насильством є те, що постраждалі не завжди звертаються по допомогу до правоохоронних органів. Важливо пам’ятати, що національна єдність та згуртованість, про які ми згадуємо у контексті Соборності України, передбачають також взаємопідтримку та небайдужість до безпеки найменших громадян.
Куди звертатися по допомогу?
Якщо ви стали свідком жорстокого поводження з дітьми, домашнього насильства або торгівлі людьми, негайно звертайтеся на «гарячі лінії» (дзвінки безкоштовні з мобільних та стаціонарних телефонів):
- 1547 — урядова лінія з питань протидії торгівлі людьми та насильству.
- 0 800 500 335 та 116 123 — лінії запобігання домашньому насильству.
- +38 (044) 284-19-43 — спеціальна лінія для громадян України, які перебувають за кордоном (оплата згідно з тарифами оператора).
Захист дітей — це наша спільна відповідальність. Кожне вчасне звернення може врятувати життя та забезпечити дитині право на безпечне майбутнє.