Міжнародний день розсіяного склерозу, що відзначається 27 травня, був заснований Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу. Метою є інформування населення та громадськості про проблему цього захворювання, об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування та розширення глобального руху щодо розсіяного склерозу.
Розсіяний склероз – це складне хронічне аутоімунне захворювання нервової системи, при якому уражується головний і спинний мозок, а саме мієлінова оболонка нервових волокон. Захворювання характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації, в яких мієлін заміщується сполучною тканиною, що призводить до серйозних неврологічних порушень.
Перший випадок захворювання описав у 1835 році французький лікар Жан Крювельє, а у 1868 році французький невролог Жан-Мартен Шарко підсумував патоморфологічні ознаки розсіяного склерозу та розробив його діагностичні критерії.
«Розсіяний склероз – хвороба молодого віку, найчастіше початок припадає на третє-четверте десятиліття життя, рідко – друге, п’яте. Жінки більш схильні до захворювання, ніж чоловіки. До факторів ризику виникнення розсіяного склерозу належать люди віком від 20 до 40 років, жіноча стать, обтяжений сімейний анамнез щодо цього захворювання, інфекції, зокрема, вірус Епштейна-Барра, наявність інших аутоімунних хвороб. Початок хвороби може бути дуже різним: як бурхливим, так і настільки непомітним, що людина протягом довгого часу навіть не підозрює про її існування», – зазначила експерт департаменту охорони здоров’я з неврології Тетяна Негрич.
У списку причин повної інвалідності у продуктивному періоді життя розсіяний склероз посідає третє місце – після травм і ревматологічних захворювань. У важких випадках хворі на розсіяний склероз можуть втрачати здатність ходити і говорити. Діагностика розсіяного склерозу утруднена на ранніх стадіях, оскільки симптоми захворювання можуть з’являтися і зникати – іноді навіть на місяці.
Симптоми розсіяного склерозу можуть значно відрізнятися в залежності від локалізації пошкоджених нервових волокон. Найчастіше захворювання проявляється такими клінічними ознаками як затерпання або слабкість однієї або кількох кінцівок або нижньої частини тіла; часткова або повна втрата зору, зазвичай на одне око, що часто супроводжується болем при рухах очима (ретробульбарний неврит); двоїння в очах або розмитість контурів; поколювання або біль у різних частинах тіла; тремор, порушення координації рухів або невпевнена хода; підвищена втомлюваність; запаморочення. Рідше у хворих на розсіяний склероз спостерігаються такі симптоми, як нечіткість мови, м’язові спазми чи спонтанні паралічі, по мірі прогресування захворювання можуть додаватися когнітивні порушення та зміни у розумовій діяльності.
За даними департаменту охорони здоров’я, у Львівській області зареєстровано близько 1600 хворих на розсіяний склероз. Вперше виявлено близько 150 нових випадків захворювання. Вчасно розпочате лікування розсіяного склерозу дає можливість запобігти загостренням захворювання, уповільнити прогресування хвороби та полегшити симптоми.