Сьогодні у Львові вшановують пам’ять трьох учасників Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні, мешканців Львівщини, які святкували б свої уродини у серпні, зокрема:
Романа Точина (з нагоди 51-ї річниці від дня народження),
Юрія Вербицького (з нагоди 58-ї річниці)
Миколи Дзявульського (з нагоди 43-ї річниці).
У вшанування пам’яті на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові взяли участь директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк, працівники облдержадміністрації, представники обласної та місцевої влади, члени родин Героїв, учасники Майдану.
Отець Андрій Кочагін, капелан обласної державної адміністрації та обласної ради, відправив поминальний молебень, після чого учасники заходу поклали квіти до Меморіалу.
Традиційно присутнім також презентували фотовиставку про Героїв-іменинників, автором якої є Світлана Кочергіна, наукова співробітниця Музею визвольної боротьби України у Львові.
«Напередодні 30-ї річниці Незалежності України ми згадували подвиг наших Героїв, які віддали своє життя за нас і згадуємо сьогодні тих, у якого день народження. Ми повинні їх пам’ятати і вшановувати. Збираємося сьогодні і будемо збиратися в подальшому, щоб продовжувати цю добру справу. Щиро дякую родинам – на вас велика відповідальність, на вашу думку зважають, вашу позицію враховують, бо ви – теж справжні герої. Ми завжди про вас пам’ятаємо і завжди будемо підтримувати. Велика шана вам і нашим Героям. Слава Україні!», – зазначила у своєму виступі Ірина Гаврилюк.
Такі заходи проводять щомісяця у межах проєкту «Небесна Сотня. Жива пам’ять», що передбачає вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини з нагоди дня народження кожного з них. Організатором проєкту є департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА, співорганізатори – департамент комунікацій та внутрішньої політики і Музей визвольної боротьби України у Львові.
Довідково:
Точин Роман Петрович (06.08. 1970 – 20.02.2014) – народився і проживав у м. Ходорів. Батько двох дітей. Підприємець, будівельник. Приїхав на Євромайдан у грудні 2013 року, після побиття студентів силовиками. Належав до сотні, що охороняла першу – Львівську – барикаду на вулиці Інститутській. Загинув від вогнепального поранення в голову. Тіло ідентифікували у готелі «Україна» у Києві.
Вербицький Юрій Тарасович (25.08. 1963 – 21 або 22.01 2014) – львів’янин. Був науковцем-сейсмографом, працював інженером відділу сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України ім. С. Суботіна у Львові, мав вчений ступінь кандидата наук. Займався альпінізмом.
Вранці 21 січня 2014 року, коли загострилось протистояння на вулиці Грушевського, Юрій Вербицький потрапив під обстріл гумовими кулями з боку силовиків. Одна куля влучила в око чоловікові, через отриману травму його доправили до офтальмологічного відділення Жовтневої лікарні в місті Києві. Але невідомі викрали його з лікарні разом із київським громадським активістом Ігорем Луценком. Як розповів згодом Ігор Луценко, їх обох жорстоко катували. Але Юрія Вербицького катували з особливою жорстокістю, дізнавшись, що він львів’янин, а, отже, «бандерівець». Тіло чоловіка знайшли 22 січня біля лісопосадки в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами численних тортур.
Дзявульський Микола Степанович (01.09.1958 – 20.02.2014) – народився у Красноярському краю, куди раніше виселили батьків. Проживав у містечку Шепетівка Хмельницької області. Був вчителем географії та біології у місцевій школі, членом ВО «Свобода», громадським активістом, ддепутатом міської ради 1994—1998 років та керівником громадської організації «Шепетівська спілка підприємців». З перших днів Євромайдану брав активну участь в акціях протесту проти влади. Був координатором Шепетівської міської громадської організації ВГО «Майдан». Загинув близько біля «Жовтневого палацу» на вул. Інститутській внаслідок кульового поранення у серце. У Львові проживають донька Миколи Дзявульського з родиною.
