Сам термін «комп’ютерні віруси» з’явився в першій половині 1980-х років. А масового поширення комп’ютерні віруси набули після інтернет-буму на початку 2000-х років. Перші віруси здебільшого не мали ціллю монетизувати себе, а скоріше налякати користувача.
Комп’ютерні віруси – що це 
Комп’ютерні віруси – це різновид шкідливого програмного забезпечення («малварі» від англ. malicious software – шкідливе програмне забезпечення або ШПЗ) з можливістю приховано і самостійно поширюватися через інтернет-мережу або портативні накопичувачі. Часто процес зараження вірусом має бути ініційований користувачем.
Вони проникають у комп’ютери й інші ґаджети та можуть завдати шкоди файлам і операційній системі. Зазвичай, віруси створюються для викрадення чи знищення даних, отримання контролю над чужими пристроями, шпигунства, встановлення, видалення чи модифікації програм для досягнення визначеної хакером мети 
Віруси можуть ховатися в програмах чи файлах, які ми завантажуємо з інтернету чи відкриваємо при натисканні на посилання. Зловмисники розсилають їх засобами електронного зв’язку, а також через фішингові сайти тощо.
Ці шкідливі програми мають здатність самостійно копіювати себе в інші файли і розповсюджуватися серед користувачів, а також запускатися без явних дій з боку адміністратора пристрою. Активізуватися вірус може в залежності від того, як він запрограмований. Це можуть бути конкретна дата і час, певні дії з боку користувача, віддалена команда хакера та ін.
Захист від вірусів і шкідливого ПЗ – що робити
Здатність розпізнавати та захищатися від різних типів комп’ютерних вірусів – це необхідна навичка кожного користувача інтернету.
За рекомендаціями фахівців Департаменту кіберполіції Національної поліції України, до базових стратегій захисту від комп’ютерних вірусів можна віднести наступні:
Антивірусне програмне забезпечення (регулярне оновлення та використання антивірусів є обовязковим для ефективного захисту; але не користуйтеся програмами, які мають російське походження через їхню ймовірну компрометацію з боку спецслужб країни-агресорки).
Оновлення програм та операційної системи (переконайтеся, що всі програми та операційні системи оновлені до останніх версій, що допоможе закрити потенційні вразливості).
Обмеження інтернет-взаємодії (утримуйтеся від завантаження файлів з ненадійних джерел та уникайте переходу за підозрілими посиланнями).
Резервне копіювання даних (регулярне створення резервних копій важливих файлів може врятувати вас від втрати даних).
Розуміння загроз та вжиття ефективних заходів є важливою частиною забезпечення безпеки в цифровому світі.
Створення і поширення вірусів – відповідальність 
Фахівці кіберполіції також нагадали, що створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут передбачає кримінальну відповідальність за ст. 361-1 Кримінального кодексу України.
Санкція передбачає до 5 років позбавлення волі.
Білі хакери – хто вони
Білі хакери – це експерти з інформаційної безпеки, які використовують свої навички для пошуку слабких місць у програмному забезпеченні, мережах або системах. Для цього вони можуть використовувати різні методи, включаючи тестування на проникнення та аудит безпеки. Це дозволяє виявити потенційні загрози та вразливості перед тим, як їх використовують зловмисники.
Білі хакери співпрацюють з організаціями та компаніями, допомагаючи їм підвищувати рівень безпеки та захищати конфіденційну інформацію. Зокрема, існують окремі компанії, які займаються оцінкою захищеності й тестуванням IT-інфраструктури на проникнення, щоб забезпечити захист інформації та систем від зловмисників.
Але пам’ятайте: ніколи не тестуйте без відома власника його ресурси, якими б благими не були ваші наміри. Адже за такі дії вже передбачена кримінальна відповідальність.