Діти природно цікавляться тим, що для них нове чи незвичне.
Наприклад, на дитячому майданчику дитина може побачити однолітка, який користується кріслом колісним, і спершу здивуватися. У такій ситуації дорослому достатньо спокійно пояснити: «Цей хлопчик так само любить гратися, як і ти, однак йому зручніше рухатися по-іншому».
Варто допомогти дитині зрозуміти: усі люди різні, але кожен заслуговує на повагу, дружбу та рівне ставлення.
Безбар’єрність починається саме з таких простих речей – з уміння бачити в кожній людині насамперед особистість.
