Львівщина вшановує 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.
Сьогодні представники влади та мешканці міста вшанували пам’ять загиблих молитвою і поклали квіти до Меморіалу пам’яті жертв Львівського єврейського гетто.
“Ми маємо пам’ятати цю масштабну трагедію, коли тисячі людей були закатовані через те, що належили до євреїв. Цим страшним злочинам немає прощення. Як і немає забуття. А ми з вами мусимо жити так, щоб такі жахливі сторінки історії більше ніколи не повторилися”,– зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.
Довідково:
Бабан Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, “саботажники”, порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Вбивства у Бабиному Яру тривали у кілька етапів. Перший – щоденні розстріли євреїв, військовополонених, цивільних – тривав із вересня 1941 до весни 1942 року. Пік припав на 29–30 вересня, коли загинула 33 771 особа. Другий етап – кінець зими 1942 – середина серпня 1943-го. Третій, заключний, етап регулярних розстрілів відбувався на фоні знищення трупів у Бабиному Яру в серпні – вересні 1943 року в’язнями Сирецького концтабору. Паралельно відбувалася евакуація самого табору. Зрозумівши, що в Києві не втриматися, німці почали ховати сліди злочинів.
У жовтні 1943 року в Бабиному Яру німці ще розстріляли киян, які ухилилися від виконання наказу про повне виселення з міста. Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, а за два дні до Києва увійшла Червона армія.
По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища.
