Сьогодні в Україні вшановують 84-ті роковини від дня смерті видатного українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича.

Пам’ять поета вшанували покладанням квітів до його могили на Янівському кладовищі. Віднайдення місця поховання Богдана-Ігоря Антонича  стало можливим завдяки зусиллям українського поета, дисидента Ігоря Калинця, який разом з однодумцями віднайшов інформацію у архівах, розпитував  знайомих поетів та письменників. Йому також вдалося встановити, що поряд з Богданом-Ігорем Антоничем похований його дядько, Володимир Волошинович, сім’ю якого вивезли при радянській владі на схід.

Як зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван СобкоБогдан-Ігор Антонич – один із тих митців, котрі за свій короткий земний вік встигли залишити помітний слід у нашій культурі. І хоч радянська влада десятиліттями намагалася стерти його ім’я з української історії, їй це не вдалося.

«Сьогодні постать Богдана-Ігоря Антонича – це одна із центральних фігур у нашій літературі, його поезією зачаровуються і надихаються в Україні та поза її межами, а для багатьох українських поетів Богдан-Ігор Антонич – це орієнтир і наставник у їх творчості», – сказав Іван Собко.

До покладання квітів до могили поета на Янівському кладовищі також долучилися заступниця директорки департаменту з питань культури національностей та релігій Львівської ОДА Тетяна Плугатор, депутати Львівської обласної ради, працівники Музею ім. Б.-І. Антонича, директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць, представники громадськості. Мешканки села Бортятин Яворівського району, де мешкала родина поета, продекламували його вірші.

До слова, у Бортятині знаходиться Музей ім. Б.-І. Антонича.

Довідково:

Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині 5 жовтня 1909 року в родині греко-католицького священика. У середині 20-х років родина Антоничів переїхала у село Бортятин (тепер — Яворівського району Львівської області). Богдан-Ігор часто приїжджав до батьків, певна частина творів поета була написана саме у Бортятині.

1928 року Антонич вступає на філософській факультет Львівського університету Яна Казимира, де вивчає польську філологію. Під час навчання поет пірнає в літературне та громадське життя Львова, приєднується до гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства «Прихильників освіти», починає наполегливо досліджувати українську мову. 1931 року вперше опублікований вірш поета у журналі «Вогні», за яким слідувала ще низка публікацій. Також Антонич виступав з доповідями про українську та іноземні літератури, працював над перекладами, рецензіями, сатиричними фейлетонами та пародіями,

Після низки важких хвороб поет помер на 28-му році життя. Через політику радянської влади його твори були забуті на кілька десятиліть. Сьогодні вірші Богдана-Ігоря Антонича перекладені багатьма мовами світу.