12 Жовтня 2022 
1 вересня 2022 року набрав чинності новий ДБН В.1.2-7:2021 Пожежна безпека. Основні вимоги до будівель і споруд. Дані норми затверджені наказами Мінрегіону від 30.12.2021 №366, від 31.01.2022
№22, від 08.04.2022 №62, від 16.05.2022 №72. Нові норми поширюються на будівлі та споруди у цілому та їх частини (конструктивні та інженерні системи) під час проектування та будівництва, а також встановлюють положення щодо дотримання функціональних параметрів об’єкта під час його експлуатації.
ДБН В.1.2-7:2021 вводиться нове поняття (раніше вживалося узагальнено) – «інжиніринг пожежної безпеки», під яким розуміється застосування інженерних методів до розробки або оцінки проектів
будівель і споруд шляхом аналізу конкретних сценаріїв пожежі або кількісної оцінки ризику для групи сценаріїв пожежі.
Інжиніринг може застосовуватися для забезпечення основної вимоги щодо пожежної безпеки, його основні принципи викладені у додатку А до ДБН (які параметри та чинники враховуються при
оцінюванні тих чи інших критеріїв для оцінки забезпечення пожежної безпеки).
Відповідно до ДБН В.1.2-7:2021 основна вимога щодо забезпечення пожежної безпеки стосується зведення до мінімуму можливості виникнення пожежі під час будівництва, експлуатації та ліквідації будівель і споруд та передбачає, що об’єкти повинні бути запроектовані і побудовані так, щоб у разі виникнення пожежі:
-упродовж визначеного проміжку часу зберігалася несуча здатність конструкцій;
-було обмежено виникнення та поширення вогню і диму всередині будівлі або споруди;
-було обмежено поширення вогню на сусідні будівлі і споруди;
-була забезпечена можливість евакуації людей або їх порятунок в інший спосіб;
-враховувалася безпека пожежно-рятувальних підрозділів.
Дотримання основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки упродовж усього життєвого циклу здійснюється під час проектування завдяки виконанню комплексу заходів, які спрямовані на
оцінку негативних чинників: теплових, механічних, хімічних, біологічних та електромагнітних впливів.
Так, наприклад, рівень теплового впливу залежно від часу визначається стадією розвитку пожежі, яку можна змоделювати розрахунковим методом або випробуванням. При цьому для теплових впливів слід розрізняти такі рівні:
-невелике джерело запалювання (наприклад, сірник),
-поодинокий предмет, що горить (палаючий елемент меблів, матеріали тощо),
-повністю розвинена пожежа.
Для оцінки вогнестійкості конструкцій ДБН В.1.2-7:2021 каже нам про застосування таких підходів, як розгляд сценаріїв реальної та умовної пожежі, розрахунок вогнестійкості.
За умови сценарію реальної пожежі слід враховувати:
-розвиток пожежі (властивості й розміщення будівлі),
-пожежне навантаження,
-рівень та можливість надходження вогню (кисню) до місця виникнення пожежі,
-існування перешкод для розповсюдження вогню (протипожежні відсіки) та диму (димозахисні перешкоди),
-цілісність протипожежних відсіків,
-термічні властивості огороджувальної конструкції,
-загальна стійкість конструктивної схеми,
-наявність систем протипожежного захисту, їх ефективність та параметри,
-вплив систем протипожежного захисту (спрацювання),
-дії пожежно-рятувального підрозділу.
За сценарієм умовної пожежі необхідно, щоб забезпечувалося обмеження поширення вогню та несуча здатність конструкцій упродовж визначеного проміжку часу (шляхом підтвердження
вогнестійкості несучих та/або огороджувальних конструкцій).
Для розрахунку вогнестійкості конструкцій необхідно брати до уваги їх несучу здатність, цілісність та теплоізолювальну здатність.
Характеристикою вогнестійкості конструкції є межа вогнестійкості, тобто час від початку вогневого випробування за стандартним та/або додатковими, альтернативними температурними режимами до настання для даної конструкції одного з граничних станів з вогнестійкості.
Перевірку дотримання основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки будівель і споруд виконують з урахуванням граничних станів будівельних конструкцій з вогнестійкості із
використанням відповідних розрахункових методів та, у разі необхідності, випробувань.
Розрахункові методі повинні передбачати просторову роботу конструкції. Випробування ж слід застосовувати у разі, якщо розрахункові методи не забезпечують достатньої достовірності.
Крім вже згаданого Додатка А, який містить загальні принципи інжинірингу пожежної безпеки, ДБН В.1.2-7:2021 має Додаток Б «Заходи щодо забезпечення виконання основної вимоги» та Додаток В
«Характеристики пристроїв та компонентів інженерних систем пожежної безпеки». Усі три додатки є довідковими.
Опубліковано у розділі 
