Сильна повінь у Східній Іспанії – 2024 рік
У період з 20 по 22 листопада 2024 р. органи охорони здоров’я автономного співтовариства Валенсія повідомили один підтверджений випадок захворювання на лептоспіроз і три підтверджені випадки легіонельозу, пов’язаного з раптовою повінню у Валенсії.
У період з 29 по 30 жовтня 2024 року раптова повінь після сильних дощів завдала значних збитків у східній Іспанії. Повені призвели до жертв і серйозних збоїв у найбільш постраждалих районах – автономному співтоваристві Валенсія та Кастилія Ла-Манча. Інші провінції автономних співтовариств Мурсії та Андалусії також постраждали.
З моменту раптової повені 29 і 30 жовтня 2024 року було зареєстровано п’ять випадків захворювання на лептоспіроз. З них два ймовірні випадки, виявлені серед волонтерів, очікують на підтверджуючі результати. Крім того, зафіксовано три випадки легіонельозу.
ЗМІ також повідомили про випадки отруєння чадним газом серед волонтерів, які беруть участь у відновлювальних заходах. Крім того, були випадки гастроентериту.
Станом на 14 листопада 2024 року уряд Іспанії повідомив про 224 підтверджені жертви, пов’язані з раптовою повінню в автономному співтоваристві Валенсія (216), Кастилія-Ла-Манча (7) і Андалусія (1).
Оцінка ECDC
Повені є найпоширенішим видом стихійного лиха в Європі. Раптові повені – це значні надзвичайні ситуації, які важко передбачити та призводять до значних руйнувань. Подібні події стали більш поширеними в останні роки, і очікується, що вони відбуватимуться частіше в майбутньому через зміну клімату. Нагальні потреби постраждалих районів в Іспанії полягають у проведенні рятувальних операцій, евакуації та усуненні збоїв у наданні послуг, у т.ч. медичних.
Постраждалі регіони можуть розглянути можливість створення систем спостереження за синдромами та подій, щоб швидко виявляти й реагувати на можливі спалахи. Механізми досягнення раннього виявлення та поінформованості про кластери захворювань слід посилити. У літературі стверджується, що шлунково-кишкові інфекції (кампілобактеріоз, криптоспоридіоз, кишкові інфекції), лептоспіроз, легіонельоз і випадки хантавірусної інфекції були пов’язані з повенями.
Заходи щодо запобігання спалахів у постраждалих від повені громадах можуть включати наступне:
• Гігієна рук і органів дихання, а також носіння масок для обличчя, особливо для переміщених осіб, які розміщені в притулках.
• Використання відповідних засобів захисту для прибирання затоплених будівель та інших територій.
• Плани управління водними ресурсами для мінімізації ризику Легіонельозу.
• Затоплені території в деяких постраждалих регіонах, можливо, потребуватимуть моніторингу та потенційної обробки, щоб запобігти збільшенню популяції комарів, залежно від середніх температур (хоча в Іспанії з початком холодних місяців температура нижча).
• Повідомлення про ризики постраждалим громадам є важливою частиною реагування на кризу повені. Ключові сфери комунікації включають гігієнічні заходи, доступ до безпечної питної води, безпеку харчових продуктів, інструкції щодо безпечного очищення затоплених територій та запобігання зоонозним та іншим захворюванням. Ключові принципи успішної комунікації ризиків включають визначення довіреного представника та надання чітких і дієвих порад із повідомленнями, адаптованими до потреб постраждалих громад.
Після повені ризик інфекційних захворювань не є найсерйознішим ризиком для здоров’я та добробуту постраждалих від повені громад. Декілька інших ризиків для здоров’я, зокрема порушення системи охорони здоров’я, небезпеки для навколишнього середовища (наприклад, отруєння чадним газом, вплив небезпечних хімічних речовин) і психологічний стрес можуть мати гострі та довготривалі наслідки для здоров’я, що призведе до збільшення смертності від усіх причин у цих регіонах.
Дані епіднагляду за ВІЛ/СНІДом за 2024-2023 роки
У 2023 році було повідомлено про 24 731 діагностовані випадки ВІЛ у 30 країнах ЄС/ЄЕЗ, що призвело до показника 5,3 на 100 000 населення. З 2014 року цей показник знизився на 15,9% ( 6,3 на 100 000). Якщо зосередитися лише на нових діагнозах ВІЛ – виключаючи раніше позитивні випадки, щоб охопити лише нещодавно зареєстровані – показник у 2023 році становив 3,8 на 100 000, що на 11,8% зростання порівняно з показником 2022 року, який становив 3,4 на 100 000.
Секс між чоловіками був найбільш зареєстрованим способом передачі в ЄС/ЄЕЗ у 2023 році, на нього припадало 33,8% (8367) усіх зареєстрованих діагнозів і 46,7% випадків, коли шлях передачі був відомий. У період з 2014 по 2023рік частка діагнозів ВІЛ, пов’язаних із сексом між чоловіками, зменшилася з 52,1% до 46,9% усіх діагнозів у країнах.
Гетеросексуальні контакти залишаються одними із найпоширеніших шляхів передачі ВІЛ у ЄС/ЄЕЗ, на який припадає 33,4% (8254) усіх діагнозів ВІЛ та 46,1% діагнозів з відомим шляхом передачі. З цих діагнозів 33,7% (2779) були у людей, які народилися в країні, яка звітує, тоді як більшість (62,4%; 5153) були у мігрантів. Вживання ін’єкційних наркотиків становить 4,1% усіх зареєстрованих діагнозів, а передача від матері до дитини – 0,9%.
У 2023 році мігранти (визначені як люди, народжені за межами країни, яка звітує) становили 47,9% усіх діагнозів ВІЛ у ЄС/ЄЕЗ. Серед мігрантів 31,6% були з Африки на південь від Сахари, 30,1% з Центральної та Східної Європи, 22,8% з Латинської Америки та Карибського басейну, 5,1% із Західної Європи, 5,1% з Південної та Південно-Східної Азії та 5,3% з інших регіонів. Якщо виключити випадки з невідомим регіоном походження, частка мігрантів серед усіх зареєстрованих діагнозів ВІЛ у країнах ЄС/ЄЕЗ постійно зростала з 47,3% у 2014 році до 55,8% у 2023 році, що відображає зростання на 17,9% за цей період.
У 2023 році 27 країн ЄС/ЄЕЗ повідомили дані про кількість клітин CD4 на момент діагностики ВІЛ (14 795 випадків). Серед них 52,7% були класифіковані як пізні діагнози (CD4 < 350 клітин/мм³) на момент встановлення діагнозу, що представляє найвищу зареєстровану частку пізніх діагнозів у ЄС/ЄЕЗ на сьогодні. Пізня діагностика була більшою серед жінок, дорослих старше 40 років, людей, які отримали ВІЛ через гетеросексуальну передачу, людей, які вживають ін’єкційні наркотики, та мігрантів з Південної та Південно-Східної Азії та Африки на південь від Сахари.
У 2023 році в 26 країнах ЄС/ЄЕЗ було зареєстровано 2690 випадків СНІДу, що призвело до загального показника 0,7 випадків на 100 000 осіб. За останнє десятиліття рівень зареєстрованих випадків СНІДу знизився на 36,4%.
Легеневий та/або позалегеневий туберкульоз (ТБ) разом становив 13,6% захворювань, що вказують на СНІД, зареєстрований у 2023 році.
Оцінка ECDC
Тенденцію до зростання кількості нових діагнозів ВІЛ можна пояснити збільшенням міграції до та всередині країн ЄС/ЄЕЗ, часто з регіонів з високим рівнем поширеності ВІЛ, у поєднанні з розширенням послуг тестування на ВІЛ.
Втручання для боротьби з епідемією повинні базуватися на доказах і адаптуватися до національної та місцевої епідеміології, включаючи:
1. Розширення тестування на ВІЛ. ВООЗ та ECDC рекомендують інноваційні підходи для розширення можливостей тестування на ВІЛ для ключових груп населення, включаючи мігрантів, як у медичних установах, так і в громаді, використовуючи такі методи, як самотестування та тестування на ВІЛ непрофесіоналами.
2. Забезпечення швидкого підключення до медичної допомоги та ранній початок антиретровірусної терапії (АРТ) після встановлення діагнозу. Це призведе до покращення результатів для здоров’я осіб, які отримують лікування, і значного зниження подальшої передачі ВІЛ.
3. Щоб покращити профілактику ВІЛ серед мігрантів, країни повинні розширити доступ до первинних послуг, таких як роздача презервативів, сексуальна освіта. Забезпечення доступності тестування та лікування незалежно від місця проживання чи міграційного статусу має вирішальне значення, а також усунення бар’єрів для догляду та покращення доступу до медичної допомоги.
4. Країни повинні вивчити доцільність розширення послуг первинної профілактики ВІЛ, включаючи програми забезпечення презервативами та впровадження доконтактної профілактики серед ключових груп населення. Щоб охопити ширшу аудиторію, подумайте про перегляд і розширення налаштувань, де доступна PrEP. Інтеграція доконтактної профілактики із регулярним тестуванням і сприяння швидкому зв’язку з наданням допомоги може ефективно сприяти зниженню захворюваності на ВІЛ серед ЧСЧ та інших ключових груп населення. Гетеросексуальний шлях передачі зростає в країнах ЄС/ЄЕЗ, стаючи значним способом передачі, із помітною поширеністю пізніх діагнозів у цій групі. Розширення цільового тестування, включаючи тестування з урахуванням стану, тестування у відділеннях невідкладної допомоги та підвищення обізнаності серед медичних працівників для проведення цільового скринінгу на основі ризику можуть покращити раннє виявлення ВІЛ у цій групі населення.
Країни повинні розширити або підтримувати комплексні послуги зі зменшення шкоди, включаючи програми обміну шприців та опіоїдної заміни, одночасно забезпечуючи доступне тестування на інфекції, що передаються через кров, такі як гепатити В і С, серед споживачів ін’єкційних наркотиків. Цей інтегрований профілактичний підхід має вирішальне значення для досягнення цілі сталого розвитку (ЦСР) для цієї групи населення до 2030 року.
Покращений моніторинг і епіднагляд, особливо за попередніми позитивними випадками та країною походження, необхідні для адекватного виявлення та реагування про випадки ВІЛ у контексті зміни епідеміології.
Огляд епідеміології респіраторних вірусів уЄС/ЄЕЗ
• Що стосується показників первинної медичної допомоги, останніми тижнями в кількох країнах зростає активність гострих респіраторних захворювань (ГРЗ).
Минулого тижня зросла кількість звернень до закладів первинної медичної допомоги з приводу грипоподібних захворювань (ГПЗ). У більшості країн ЄС/ЄЕЗ частота звернень до лікарень із приводу важких гострих респіраторних захворювань (ГРЗІ) залишилася на базовому рівні.
Загалом усі синдромні показники залишилися на рівнях, порівнянних з налогічним періодом минулих років.
• Активність SARS-CoV-2 у закладах первинної медичної допомоги та лікарнях продовжувала знижуватися на рівні ЄС/ЄЕЗ, причому показники позитивних випадків були нижчими або подібними до тих, що спостерігалися у 2023 році в цю пору року. Проте на рівні країн картина залишилася неоднозначною. Люди віком від 65 років і старші залишаються найбільш постраждалими від важкої форми захворювання COVID-19.
• Сезонна активність грипу залишалася стабільно низькою в більшості країн ЄС/ЄЕЗ, які звітували.
• Як і очікувалося, активність RSV зросла порівняно з попереднім тижнем, і найбільше постраждали діти віком 0–4 роки. Сезонна епідемія RSV, схоже, почалася в ЄС/ЄЕЗ, і всі країни повинні бути готові до постійного зростання активності RSV протягом найближчих тижнів.
Вакцинація є найефективнішим засобом захисту від більш важких форм респіраторних вірусних захворювань. Кампанії вакцинації розпочалися в багатьох країнах ЄС/ЄЕЗ, і зусилля щодо вакцинації мають продовжуватися. Хоча вакцинація проти COVID-19 продовжує захищати від важких захворювань, її ефект з часом слабшає, і особи з підвищеним ризиком повинні продовжувати вакцинацію проти COVID-19, дотримуючись національних рекомендацій.
Подібним чином вакцинація проти вірусів грипу сприяє обмеженню тяжких наслідків захворювання для людей із високим ризиком. Медичні працівники та особи з підвищеним ризиком повинні бути в курсі вакцинації проти грипу, дотримуючись національних рекомендацій.
Випадок пташиного грипу A(H5N1) у людини –Канада – 2024
9 листопада органи охорони здоров’я Британської Колумбії (BC) видали aпрес-реліз повідомлення про особу в Британській Колумбії, у якої ймовірно є позитивний результат тесту на вірус пташиного грипу A(H5), це перший локальний випадок пташиного грипу через вірус A(H5N1) у людини в Канаді.
Хворими є підліток, який отримує медичну допомогу в дитячій лікарні Британської Колумбії.
Єдиний інший випадок зараження людини вірусом A(H5) був у 2014 році, коли житель Канади помер від пташиного грипу A(H5N1) після повернення з подорожі до Китаю.
Останнім часом були зареєстровані спалахи високопатогенного пташиного грипу субтипу A(H5N1) у птиці в Британській Колумбії . З початку жовтня в провінції зростає кількість виявлень A(H5N1) у домашньої птиці та диких птахів.
13 листопада 2024 року Агентство громадської охорони здоров’я Канади (PHAC) опублікувало оцінку ризику щодо недавно зареєстрованого випаку H5.
PHAC підтвердив, що підліток є першим місцевим випадком пташиного грипу A(H5N1) у людини. Національна мікробіологічна лабораторія PHAC підтвердила за допомогою геномного секвенування, що вірус пов’язаний з вірусами пташиного грипу H5N1 від поточного спалаху домашньої птиці в Британській Колумбії (грип A (H5N1), клас 2.3.4.4b, генотип D.1.1).
Клас пташиного грипу H5N1 у молочної худоби в Сполучених Штатах не збігається з класом, підтвердженим у внутрішньому випадку людини в Британській Колумбії.
Ступінь впливу вірусу на людину ще належить визначити. На сьогоднішній день немає доказів інфікування A(H5N1) у молочної худоби або виявлення вірусу в молоці в Канаді.
Випадок виявлено за допомогою лікарняного епіднагляду за грипом. Як інформує орган охорони здоров’я, 2 листопада пацієнт, підліток без супутніх захворювань, звернувся до відділення невідкладної допомоги з кон’юнктивітом, лихоманкою та кашлем. 8 листопада стан пацієнта погіршився, він був госпіталізований з приводу гострої респіраторної недостатності.
Місцеві органи охорони здоров’я проводять заходи з відстеження контактів, і наразі жодних нових випадків виявлено не було. Тридцять шість контактних осіб були ідентифіковані, але тести показали негативний результат, контактним особам була запропонована профілактика озельтамівіром.
Оцінка ECDC
На сьогодні не було підтверджених випадків інфікування людей A(H5N1) у ЄС/ЄЕЗ. ECDC оцінює ризик від циркулюючих вірусів HPAI A(H5N1) класу 2.3.4.4b в ЄС/ЄЕЗ як низький для населення в цілому та від низького до помірного для тих, хто займається діяльністю, яка піддає їх контакту з інфікованими або мертвими тваринами чи зараженим навколишнє середовище (наприклад, професійний контакт з інфікованими тваринами).
Випадки захворювання людей на пташиний грипA(H5N1) – США – 2024 р
22 листопада 2024 року CDC США повідомив про три нові випадки захворювання людей на пташиний грип A(H5). Усі нові зареєстровані випадки трапилися в Каліфорнії, і для двох з них було повідомлено про контакт з інфікованою молочною худобою, тоді як для одного випадку, дитини, не було повідомлено про контакт із можливо інфікованими тваринами.
Повідомляється, що у дитини були легкі симптоми грипу, і вона отримувала противірусне лікування. У початковому зразку було виявлено низький рівень вірусного матеріалу, і наступне тестування дитини через кілька днів було негативним на пташиний грип A(H5), але позитивним на інші поширені респіраторні віруси. Зараз дитина одужує.
Департамент громадської охорони здоров’я Каліфорнії (CDPH) проводить розслідування можливого джерела зараження дитини A(H5N1).
Під час розслідування CDPH усі члени домогосподарства повідомили, що мають симптоми, і у них були зібрані зразки. Усі результати аналізів членів домогосподарства були негативними на вірус пташиного грипу A(H5), а деякі члени сім’ї мали позитивний результат на ті самі поширені респіраторні віруси, що й дитина. Відстеження контактів триває, але наразі немає доказів передачі вірусу A(H5N1) від людини до людини від цієї дитини іншим.
На сьогоднішній день не було виявлено передачі від людини до людини у зв’язку з будь-яким випадком зоонозного пташиного грипу A(H5N1), зареєстрованим у Сполучених Штатах.
У 2024 році та станом на 15 листопада 2024 року 55 випадків захворювання людей на пташиний грип A(H5N1) було підтверджено CDC США в семи штатах. Тридцять два випадки повідомили про контакт з великою рогатою худобою в таких штатах: Каліфорнія (28), Колорадо (1), Мічиган (2) і Техас (1). Повідомлялося про 21 випадок контакту з птицею в таких штатах: Колорадо (9), Орегон (1) і Вашингтон (11). Крім того, було виявлено два випадки невідомого впливу: один у Міссурі та один у Каліфорнії.
Поточна оцінка Центру контролю і профілактики захворювань США ризику A(H5N1) для здоров’я населення в США не змінилася і продовжує вважатися низькою.
Холера – багато країн (світ
З 23 жовтня по 25 листопада 2024 року в усьому світі було зареєстровано 28 953 нових випадки холери, у тому числі 257 нових випадків смерті.
Нові випадки були зареєстровані в Афганістані, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, Гані, Іраку, Малаві, Південному Судані, Судані, Того, Об’єднаній Республіці Танзанія та Зімбабве.
П’ять країн, які повідомили про більшість випадків – це Афганістан (11 172), Судан (9 282), Демократична Республіка Конго (3 418), Об’єднана Республіка Танзанія (1 450) і Бурунді (1 438). Повідомляється про нові випадки смерті з Афганістану, Бурунді, Демократичної Республіки Конго, Ефіопії, Гани, Малаві,
Південного Судану, Судану, Об’єднаної Республіки Танзанія та Зімбабве.
П’ять країн, які повідомили про найбільшу кількість нових смертей, – Судан (159), Демократична Республіка Конго (41), Об’єднана Республіка Танзанія (17), Бурунді (9) і Гана (9).
З 1 січня по 25 листопада 2024 року в усьому світі було зареєстровано 490 700 випадків холери, у тому числі 3 693 летальних. Для порівняння, з 1 січня 2023 року по 25 листопада 2023 року в усьому світі було зареєстровано 822 344 випадки холери, включаючи 4 776 летальних випадків.
Африка
Бурунді : З 1 січня по 10 листопада 2024 року зареєстровано 2 200 випадків, у тому числі 12 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 28 жовтня 2023 року було зареєстровано 1 227 випадків, у тому числі 9 летальних.
Демократична Республіка Конго : З 1 січня по 18 листопада 2024 року зареєстровано 28 618 випадків, у тому числі 385 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 28 жовтня 2023 року було зареєстровано 36 084 випадки, у тому числі 230 летальних.
Ефіопія : З 1 січня по 26 жовтня 2024 року було зареєстровано 25 383 випадки, у тому числі 245 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 28 жовтня 2023 року було зареєстровано 24 559 випадків, у тому числі 321 летальний.
Гана : З 1 січня по 18 листопада 2024 року зареєстровано 1342 випадки, з них 10 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 25 листопада 2023 року не було зареєстровано жодного випадку.
Малаві : З 1 січня по 18 листопада 2024 року зареєстровано 355 випадків, у тому числі 9 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 28 жовтня 2023 року було зареєстровано 42 971 випадок, у тому числі 1 261 летальний.
Нігерія : З 1 січня по 6 жовтня 2024 року зареєстровано 10 837 випадків, у тому числі 359 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 28 жовтня 2023 року було зареєстровано 2860 випадків, у тому числі 84 летальних.
Південний Судан : З 1 січня по 18 листопада 2024 року зареєстровано 114 випадків, у тому числі два летальних. Для порівняння, у 2023 році до 16 травня 2023 року було зареєстровано 1471 випадок, у тому числі два летальних.
Судан : З 1 січня по 18 листопада 2024 року зареєстровано 35 675 випадків, у тому числі 794 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 28 жовтня 2023 року було зареєстровано 1 535 випадків, у тому числі 64 летальних.
Того : З 1 січня по 26 жовтня 2024 року зареєстровано 32 випадки, у тому числі три летальні. Для порівняння, у 2023 році до 25 листопада 2023 року не було зареєстровано жодного випадку.
Об’єднана Республіка Танзанія : З 1 січня по 3 листопада 2024 року зареєстровано 7 248 випадків, у тому числі 114 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 30 липня 2023 року було зареєстровано 87 випадків, у тому числі три летальних.
Зімбабве : З 1 січня та станом на 18 листопада 2024 року зареєстровано 19 463 випадки, у тому числі 387 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 28 жовтня 2023 року було зареєстровано 5 495 випадків, у тому числі 151 летальний.
Азія
Афганістан : З 1 січня по 9 листопада 2024 року було зареєстровано 160 794 випадки, у тому числі 80 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 25 листопада 2023 року було зареєстровано 209 805 випадків, у тому числі 93 летальних.
Бангладеш : З 1 січня по 21 жовтня 2024 року зареєстровано 278 випадків. Для порівняння, у 2023 році до 28 жовтня 2023 року було зареєстровано 111 510 випадків.
Індія : З 1 січня по 29 липня 2024 року зареєстровано 8 519 випадків, у тому числі 43 летальних. Для порівняння, у 2023 році до 19 листопада 2023 року було зареєстровано 11 253 випадки.
Ірак : З 1 січня по 28 жовтня 2024 року зареєстровано 556 випадків. Для порівняння, у 2023 році до 31 серпня 2023 року було зареєстровано 92 випадки, у тому числі один летальний.
М’янма : З 1 січня 2024 року по 21 жовтня 2024 року зареєстровано 6 052 випадки. Для порівняння, у 2023 році до 25 листопада 2023 року не було зареєстровано жодного випадку.
Пакистан : З 1січня по 7 жовтня 2024 року зареєстровано 65 995 випадків. Для порівняння, у 2023 році до 20 серпня 2023 року було зареєстровано 12 460 випадків.
Оцінка ECDC
Протягом останніх місяців в Африці та Азії продовжують повідомляти про випадки холери. Також повідомлялося про спалахи холери в деяких частинах Близького Сходу та Америки.
У цьому контексті, хоча ризик інфікування холерою для мандрівників, які відвідують ці країни, залишається низьким, можливий спорадичний завезення випадків до ЄС/ЄЕЗ.
У 2022 році було 29 випадків у дев’яти країнах ЄС/ЄЕЗ , тоді як у 2021 році було зареєстровано два випадки, а у 2020 році – жодного. У 2019 році в країнах ЄС/ЄЕЗ було зареєстровано 25 випадків. Усі випадки мали історію подорожей до районів, уражених холерою.
Mpox, викликаний вірусом віспи мавп клас I і II– Глобальний спалах – 2024
Протягом останнього тижня не було суттєвих змін у глобальних епідеміологічних тенденціях щодо міпоксу. У всьому світі MPXV clade I та clade II циркулюють у різних країнах.
22 листопада 2024 року Агентство громадської охорони здоров’я Канади (PHAC) повідомило про перший випадок віспи мавп у країні, спричинений вірусом віспи мавп клас Ib. Згідно із заявою PHAC, цей випадок пов’язаний із спалахом у центральній та східній Африці. Про випадок повідомили з Манітоби, після повернення особи з подорожі, вона звернулися за лікуванням і знаходяться в ізоляції.Тривають розслідування та встановлення контактів.
29 листопада 2024 року Агентство охорони здоров’я Великобританії (UKSHA) повідомило про один новий випадок mpox clade Ib у Лідсі. Хворий нещодавно повернувся з Уганди. Це п’ятий випадок віспи типу Ib, зареєстрований у Великобританії за останні тижні.
Цей випадок не має епідеміологічного зв’язку з випадками, зареєстрованими раніше, і є четвертим випадком, зареєстрованим в одній сім’ї.
Про Mpox, спричинений MPXV clade I за межами Африки, повідомили Швеція та Таїланд (серпень 2024), Індія (вересень 2024), Німеччина та Великобританія (жовтень 2024), а нещодавно Сполучені Штати та Канада (листопад 2024). Випадки, пов’язані з подорожами, про які повідомили Швеція, Таїланд, Німеччина, Великобританія, США та Канада, мали історію подорожей до Африки. Випадок, про який повідомила Індія, мав історію подорожей до Об’єднаних Арабських Еміратів.
а межами Африки про вторинну передачу mpox через MPXV clade Ib повідомили лише Великобританія у жовтні.
Загалом, з початку моніторингу у 2022 році та станом на 31 жовтня 2024 року, у 126 країнах було зареєстровано 115 101 підтверджених випадків міпокс (MPXV клас I та клас II), включаючи 255 летальних випадків.
• Країни, які повідомляють лише про випадки, пов’язані з подорожами, або випадки з чітким зв’язком із випадками, пов’язаними з подорожами: Канада, Німеччина, Індія, Швеція, Таїланд, Великобританія, США, Замбія, Зімбабве;
• Країни, які повідомляють про кластери випадків: Конго, Кенія;
• Країни, які повідомляють про передачу інфекції серед населення: Бурунді, Центральноафриканська Республіка, ДРК, Руанда та Уганда.
Циркулюючий вакцинний поліовірус типу2 (cVDPV2) – багато країн – 2024
Німеччина: 28 листопада 2024 року органи охорони здоров’я Німеччини опублікували прес-реліз про кілька виявлень вакцинних поліовірусів типу 2 у зразках стічних вод із чотирьох різних міст.
Польща: 18 листопада 2024 року органи охорони здоров’я Польщі опублікували прес-реліз повідомлення про наявність поліовірусу типу 2 у зразку міських стічних вод, взятому у Варшаві.
Іспанія: 22 вересня 2024 року попередні результати обласної лабораторії в Каталонії визначили присутність cVDPV2 у зразку стічних вод, зібраних у середині вересня в районі Барселони. Моніторинг стічних вод проводиться кожні два тижні, і останні аналізи у вересні були негативними. Постраждала станція очищення стічних вод отримує 36% від загального обсягу стічних вод із міської агломерації та 56% з міста Барселона. Зразок було надіслано до Національної поліовірусної референс-лабораторії для подальшого аналізу та типування відповідно до Іспанського плану ліквідації поліомієліту. Регіональна лабораторія в Каталонії провела додатковий аналіз стічних вод і зразків, і наразі всі результати були негативними.
Оцінка ECDC
Не було зареєстровано жодного випадку гострого в’ялого паралічу в жодній із країн, де виявлено cVDPV2 у навколишньому середовищі.
Європейський регіон ВООЗ, включаючи країни ЄС/ЄЕЗ, залишається вільним від поліомієліту з 2002 року. Інактивовані поліомієлітні вакцини використовуються в усіх країнах ЄС/ЄЕЗ.
Незважаючи на те, що в європейських країнах є невакциновані або недостатньо вакциновані групи населення, а поліомієліт не було викорінено в усьому світі, ризик повторного занесення вірусу в Європу залишається.
Дві країни-сусіди ЄС/ЄЕЗ (Боснія і Герцеговина та Україна) залишаються під високим ризиком тривалого спалаху поліомієліту після імпорту дикого поліовірусу або появи циркулюючого вакцинного поліовірусу (cVDPV). Це пов’язано з неоптимальним виконанням програми вакцинації та низьким популяційним імунітетом. Європейська регіональна комісія з сертифікації ліквідації поліомієліту (RCC) звіт, опублікований у листопаді 2023 року, посилаючись на дані за 2022 рік. Згідно з тим же звітом, шість країн ЄС/ЄЕЗ мають проміжний ризик тривалих спалахів поліомієліту.
Триваюча циркуляція дикого поліовірусу типу 1 (WPV1) у Пакистані та Афганістані показує, що все ще існує ризик імпорту хвороби до ЄС/ЄЕЗ. Спалахи cVDPV, які виникають і циркулюють через відсутність імунітету від поліомієліту серед населення, також ілюструють потенційний ризик подальшого міжнародного поширення.
Щоб обмежити ризик повторного зараження та стійкої передачі WPV та cVDPV у ЄС/ЄЕЗ, вкрай важливо підтримувати високий рівень охоплення вакцинацією населення в цілому та збільшити охоплення щепленнями населення з недостатньою імунізацією.