Вчора у повітрі Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика витав особливий дух. Не просто пісні, а сама душа Львівського району лунала в стінах, що пам’ятають тисячі мелодій. Захід «Сила роду» став живим виявом нашої незламності та свідченням того, що доки жива культура, доти живе нація.

Кожен виступ був окремим колосом, що сплітається в єдиний сніп нашого роду, який стоїть міцно, попри всі життєві бурі. Ми стали свідками, як оживають наші традиції, коли старовинний одяг розповідав історії предків, а кожен рух у танцях був продовженням поколінь. Цього вечора на сцені філармонії зійшлася справжня зірка талантів, сплівши в єдиний візерунок хореографічні композиції, народні пісні, музику бандуристів, драматичні поезії та хорові виступи. Кожен з колективів — від найменших до вже досвідчених — вніс свою унікальну барву, і разом вони створили неповторну симфонію сили, краси та незламності українського духу.

Цей вечір був наповнений глибокою вдячністю, що линула зі сцени. Вона була звернена до тих, хто на передовій відстоює наше право на це свято. Кожен акорд ставав оберегом, а кожна пісня — молитвою за наших захисників. Дякуємо Збройним силам України. Їхня сила — це наша можливість творити, любити та будувати майбутнє.

Особлива подяка духовенству — нашим наставникам. У цей важкий час ви є світлом у темряві, опорою для душі та провідником до віри. Ваші молитви, ваша праця і ваша віра підтримують нас, даючи надію та силу.

Ми також висловлюємо щиру подяку всім представникам галузі культури наших громад – тим, хто щодня зберігає та примножує нашу спадщину. Завдяки їхній праці традиції не зникають, а навпаки — розквітають новими барвами. Це наша спільна відповідальність, і разом ми робимо все, щоб голос наших предків звучав крізь століття, а талант наших дітей сяяв на весь світ.

Дякуємо всім, хто долучився! Окрема подяка режисерці дійства Ірині Цюпці з Куликівської громади, Галині Михалюк з Мурованської громади за оформлення прекрасної виставки у фойє філармонії, Нелі Андріїв з Глинянської ТГ за “фінал” та

Люсі Сурмач з Бібрської громади. Ваш високий професіоналізм, відданість справі та блискуча організація цього масштабного свята подарували багато незабутніх емоцій. Завдяки наполегливій праці та любові до культури це свято стало можливим і залишило глибокий слід у серцях кожного присутнього.

Фінал, де всі артисти об’єдналися, щоб заспівати «Многая літа», став більше, ніж просто завершенням концерту. Це було символічне єднання всього району, що сплівся в один потужний голос. Це є доказ того, що наша культура — це наша зброя, наш щит і наше світло. Вона є тим корінням, що тримає нас, і тим крилом, що підносить до небес.

Проте культура — це не лише про традиції та мистецтво. Це про щоденний, часом непомітний, але такий важливий вибір: говорити українською, творити українське, підтримувати своїх, пам’ятати свою історію. У спільному дійстві «Сила роду» єднаються покоління та громади, щоб віддати шану тим, хто творить нашу ідентичність.

Автентична краса Львівського району була представлена вже у фойє філармонії, яке перетворилося на виставку виробів майстрів художніх промислів та декоративно-прикладного мистецтва. Тут можна було побачити картини з кавової гущі Олександра Вальда, дідухи та соломоплетіння Володимира Мишолівського, картини в авторській техніці Романа Опалинського. Не можливо не згадати Городоцький шов, що вражає своєю витонченістю, і традицію Глинянського килимарства, що здобула світове визнання, а також унікальні ікони, ляльки, намиста та багато іншого. Ця виставка стала живим свідченням багатогранності та багатства нашого краю.

Це не просто свято. Це час для глибокої шани та роздумів, адже ми пам’ятаємо про величезну ціну нашої свободи й прагнемо бути гідними цієї жертви. Кожен із нас робить свій внесок, щоб Україна, за яку боролись найкращі, ставала сильнішою. Це наша спільна відповідальність.

Слава Україні!