Сьогодні минає 112 років від дня народження видатного українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича.
Працівники департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації, колектив музею-садиби Антоничів, громадськість та представники обласного товариства «Лемківщина» зібралися біля пам’ятника поету у Львові, щоб вшанувати його пам’ять та покласти квіти.
Участь у заходів взяв начальник відділу мистецтв та розвитку культури департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Василь Гладкий.
Зазначимо, що цьогоріч в рамках Комплексної програми розвитку культури на Львівщині виділено 1 млн гривень на створення постійної експозиції у Музеї-садибі родини Антоничів, що розташований у с. Бортятин Яворівського району.
Довідково:
Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині 5 жовтня 1909 року в родині греко-католицького священика. Навчатися почав ще вдома, під наглядом приватної вчительки. З одинадцяти років навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. У середині 20-х років родина Антоничів переїхала у село Бортятин (тепер — Яворівського району Львівської області). Богдан-Ігор часто приїжджав до батьків, певна частина творів поета була написана саме у Бортятині.
1928 року Антонич вступає на філософській факультет Львівського університету Яна Казимира, де вивчає польську філологію. Під час навчання поет пірнає в літературне та громадське життя Львова, приєднується до гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства «Прихильників освіти», починає наполегливо досліджувати українську мову. 1931 року вперше опублікований вірш поета у журналі «Вогні», за яким слідувала ще низка публікацій. Також Антонич виступав з доповідями про українську та іноземні літератури, працював над перекладами, рецензіями, сатиричними фейлетонами та пародіями, почав новелу «Три мандоліни» та повість «На другому березі». Певний час редагував журнал «Дажбог» та спільно з Володимиром Гаврилюком журнал «Карби». Крім літературної діяльності Антонич займався художнім мистецтвом, грав на скрипці та мріяв про кар’єру композитора.
Після низки важких хвороб поет помер на 28-му році життя. Похований на Янівському кладовищі у Львові. Через політику радянської влади його твори були забуті на кілька десятиліть. Сьогодні вірші Богдана-Ігоря Антонича перекладені багатьма мовами світу.
