У львівському Музеї терору вшанували пам’ять кримських татар, які постраждали під час примусової депортації радянською владою у 1944 р. Презентували тематичну виставку та відеоролик, а також провели молебень (дуа), після чого загиблих вшанували хвилиною мовчання.
Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко та заступник директора департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Тетяна Плугатор взяли участь в офіційному заході, який організували члени громадської організації «Кримські татари Львівщини».
«Шановні наші друзі! Ми сьогодні тут, щоб засвідчити свою повагу вам і висловити неповагу тим, хто не поважав і не поважає європейські цінності. Українці і кримські татари – це миролюбиві, дружні народи. Ми вшановуємо всіх тих, хто постраждав від цієї ганебної операції. Таких сторінок в історії українського народу дуже багато. Але всі ті, хто це чинив, повинні пам’ятати, що за свої злочини потрібно відповідати. Кримські татари є невід’ємною складовою української держави, бо Крим – це Україна!», – сказав Іван Собко.
На заході зачитали лист від від голови Меджлису Рефата Чубарова, а представники кримськотатарської громади Львова поділилися спогадами своїх предків про депортацію.
Окрім того, організатори заходу презентували відеоролик про історію створення і роботи над газетою кримських татар «Янъы дюнья» («Новий світ»), яку почали видавати ще у 1918 р. у Москві. На стінах Музею розмістили фото кримських татар, які пережили переселення у 1944 р., епізоди з життя переселенців, їх спогади про життя на чужині.
У заході вшанування пам’яті кримських татар також взяли участь учасники громадських організацій “Арекет” та ФК “Арслан”, представники Львівської міської ради.
Довідково:
Щороку 18 травня відзначається подія, яка стала великою трагедією для кримських татар і не тільки – річниця депортації кримськотатарського народу 1944 року. За офіційними даними за наказом Сталіна було депортовано 183 155 осіб, головним чином в Узбекистан; невеликі групи татар виселили в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар. Дії радянської влади проти кримських татар слугують яскравим прикладом усієї радянської політики. Цей злочин визнано світом як акт геноциду. Станом на 2013 рік у Криму проживає близько 260 тисяч кримських татар. Ще близько 150 тисяч кримських татар проживає в Узбекистані, до півмільйона – в Туреччині, кілька десятків тисяч – в Болгарії та Румунії. Четвертий рік окупації Криму Росією знову поставив під загрозу долю кримських татар. Майже 2 тис. кримських татар знайшли притулок у Львові. У 2021 році відзначається 77-а річниця геноциду кримськотатарського народу.
Серед справжніх причин депортації дослідники називають історично тісні зв’язки кримських татар з Туреччиною, яку СРСР вважав потенційним суперником, а Крим – стратегічним плацдармом у випадку конфлікту з цією країною.