4 серпня на Львівщині стартувала кампанія з профілактики йододефіциту. Один із заходів передбачає відбір фахівцями і волонтерами зразків води для аналізу у мережах централізованого водопостачання та в основних природних джерелах, куди люди звикли їздити набирати воду. Загалом впродовж трьох місяців відберуть по три проби води у 75 точках водопостачання. Зведені результати дослідження опублікують на сайті Львівської обласної державної адміністрації у листопаді, а на основі отриманих даних фахівці підготують рекомендації, як збалансувати свій харчовий раціон, щоб забезпечити достатню кількість споживання йоду.
Дослідження йоду у питній воді проведуть у межах спільного дослідницько-просвітницького проєкту “Грам/моль” громадської організації “Батьки в дії” та Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України. Проєкт реалізують за підтримки Львівської обласної державної адміністрації.
«Як лікар за освітою я розумію важливість профілактики складних захворювань. Часто ця профілактика є дуже проста. Тому ми підтримуємо проєкт щодо профілактики йододефіциту, проєкт «Почуй лікаря», що скерований на популяризацію здорового способу життя серед школярів, та інші лікарські ініціативи. І нас дуже тішить те, що самі медики, разом із громадськими організаціями, беруться за масову профілактику та інформування жителів області», – каже голова Львівської ОДА Максим Козицький
«Територія західної України, і Львівщина зокрема, є регіоном з вираженим йододефіцитом. У населення, яке проживає у йододефіцитних районах, може розвиватися зоб та інші йододефіцитні захворювання, що зумовлені недостатністю цього мікроелементу. Ці захворювання можуть виникати у будь-якому віці, але в групах максимального ризику є вагітні та жінки, які годують грудьми, діти та підлітки. Зменшення споживання йоду у вагітної жінки може вплинути на розвиток мозку у плоду та новонародженої дитини. Щоб цього не сталося, необхідно проводити масову інформаційну кампанію серед населення щодо профілактики та лікування йододефіцитних захворювань. Але перед проведенням кампанії та наданням рекомендацій, ми повинні зрозуміти, у яких регіонах вміст йоду достатній, а в яких – ні. Якщо у воді йоду буде недостатня кількість, брак цього мікроелементу буде і в усіх продуктах харчування, вирощених в регіоні», – говорить Наталія Іванченко, керівник Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
“Йододефіцитні захворювання притаманні не лише українцям, – зазначає Анастасія Карп’як, куратор проєкту від ГО “Батьки в дії”, – Європейські країни особливо страждали від браку йоду. На початку 20 століття у Швейцарії існували цілі села, в яких проживало багато розумово відсталих та глухонімих мешканців з величезними зобами, однак з 1922 року австрійські солеварні налагодили промислове виробництво йодованої солі, і Альпи були врятовані. Сьогодні Швейцарія входить до десятки найрозвинутіших країн світу. Законодавство зобов’язує проводити профілактику йододефіциту шляхом використання йодованої солі вже понад 50 років. Люди там звикли споживати йодовані продукти харчування. Йодують воду і навіть корми для свійських тварин, як результат тваринне м’ясо, яке природньо не містить у собі йоду, надходить на прилавки магазинів з достатнім його вмістом. Схожий шлях має пройти і Україна”.
Довідка:
Добова потреба йоду, згідно з рекомендаціями фахівців ВООЗ, ЮНІСЕФ та Міжнародної ради з контролю за йододефіцитними захворюваннями, враховує фізіологічні особливості організму та виглядає наступним чином:
- діти молодшого віку (0-5 років) – 90 мкг;
- діти шкільного віку (6-12 років) – 120 мгк;п
- підлітки і дорослі – 150 мкг;
- вагітні та жінки, які годують груддю, – 250 мкг.
За все життя людина споживає приблизно 3-5 грамів йоду – близько 1 чайної ложки.