Особливості проведення податкових перевірок під час карантину. Запитували-відповідаємо.
Торік з початком карантину держава пішла назустріч бізнесу, запровадивши деякі податкові пільги та мораторій на податкові перевірки. Проте з лютого цього року частково скасовано мораторій на податкові перевірки. Тож як сьогодні проводяться податкові перевірки?
COVID-2019 вніс істотні корективи у контрольно-перевірочну роботу. У 2020 році були зупинені всі планові перевірки.
Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 р. № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» зняла заборону на проведення контролюючими органами під час карантину певних видів документальних перевірок. Так, абзацом четвертим цієї постанови дозволено проведення планових перевірок. У постанові йдеться про часткове скасування мораторію на перевірки.
Так, рішенням уряду безпосередньо надається дозвіл на проведення:
– тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію (до 18 березня 2020 року);
-документальних планових перевірок, яким не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення планової перевірки та письмового повідомлення;
-документальних перевірок платників ПДВ, які сформували податковий кредит за ризиковими операціями;
-документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями або валютної виручки за експортними операціями;
Проте всі вони стосуються юридичних осіб.
У свою чергу заборона на проведення документальних перевірок фізичних осіб-підприємців залишається незмінною.
Яка відповідальність передбачена законодавством для підприємства або його посадових осіб у разі відмови у допуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки?
У відповідності до ст.94 Податкового кодексу України органами ДПС для забезпечення виконання платником податків його обов’язків застосовується адміністративний арешт майна платника податків.
Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Чи можна проводити позапланову документальну перевірку платника податків з окремих питань у період дії карантину?
Відповідно до згаданої постанови дозволено проведення документальних позапланових перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених в межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 р. № 568-ІХ), позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.
Крім цього позапланову перевірку ДПС може здійснити за зверненням самого платника податків із запитом на проведення перевірки; а також перевірку в частині порушення законодавства про виробництво, використання, ліцензування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Важливо, що під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, на підставі яких така перевірка була призначена. Ці нюанси прописані у направленні на позапланову перевірку.
Як дізнатися чи запланована перевірка підприємства у 2021 році та чи є підстави для її проведення?
На офіційному вебсайті ДПС оприлюднено (оновлений станом на 23.04.2021 р.) План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
Нагадаю, що за Законом №466 у зв’язку з карантином внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника, що вже був включений до плану-графіка, або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:
не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін у першому кварталі такого року;
і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка у другому кварталі такого року.
Про проведення планової виїзної перевірки платник податків має бути повідомлений не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку і таке повідомлення може направлятися в електронній формі через електронний кабінет платника податків, з дотриманням вимог ст. 42 ПКУ.
Слід зазначити, що кількість перевірок платників податків зменшується з року в рік. Податкова служба застосовує ризикоорієнтовану систему відбору платників до перевірок.
До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Органи ДПС налаштовані і надалі посилювати контроль за найбільш ризиковими платниками та зосереджувати ресурси на зростання не кількості перевірок, а їх якості. Відповідні заходи будуть спрямовані як на упередження порушень, так і на їх подальше виявлення.
ДПС та Держпраці об’єднують зусилля у напрямі протидії використанню незадекларованої праці
Державною податковою службою України в рамках підписаного Меморандуму про співробітництво та партнерство між ДПС та Держпраці узгоджено механізм спільної роботи щодо реалізації заходів, спрямованих на стимулювання платників податків та працівників до переходу від неформальних до задекларованих трудових відносин.
Зазначені заходи включають:
– інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці;
– фактичні перевірки органів ДПС платників податків та інспекційну кампанію Держпраці серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.
Необхідно зазначити, що ДПС проводить постійний моніторинг ймовірних ризиків використання праці неоформлених у встановленому порядку працівників. Результати такого моніторингу будуть використані в ході контрольно-перевірочних заходів органів ДПС та додатково передані Держпраці для відповідного реагування.
Мета об’єднання зусиль ДПС та Держпраці – протидія використанню незадекларованої праці.
Довідково: Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за використання праці одного неоформленого працівника складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 грн. Розмір санкції збільшується в залежності від кількості виявлених неоформлених працівників.
У разі вчинення такого порушення повторно протягом двох років розмір санкції збільшується до 30 мінімальних зарплат за кожного такого працівника, і становить 180 000 гривень.
Тож, звертаємо увагу платників податків на недопущення використання незадекларованої праці. Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику.
Будьте свідомими – дотримуйтесь законодавства про працю.
Отримайте дані щодо зареєстрованих РРО/ПРРО у «Електронному кабінеті»
Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України у відкритій частині «Електронного кабінету» в меню «Реєстри» у вкладці «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro) – суб’єкт господарювання може отримати інформацію щодо всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), шляхом пошуку за даними.
Платникам слід знати, що для інформування суб’єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:
– дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));
– дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));
– дані щодо фіскальних номерів ПРРО із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;
– дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.
Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, що є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено?
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Чи може особа добровільно зареєструватися як платник ПДВ?
Згідно з п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми (1000000 гривень), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Про проведення сеансу телефонного зв`язку «гаряча лінія» у Кам’янка-Бузькій ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області
З метою надання суб’єктам господарювання роз’яснень щодо застосування положень податкового законодавства, проведено сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія».
На питання, які надійшли від платників, відповідав начальник Кам’янка-Бузької ДПІ Тарас Печора.
До вашої уваги пропонуються найцікавіші запитання та відповіді на них.
Питання: «Чи можна подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет?»
Відповідь: За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець має можливість направити до ДПС разом із супровідним листом у форматі pdf заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в ДПС можна переглянути в закладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Е-кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи».
Питання: «Чи необхідно спадкоємцям подавати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування, звітність і сплачувати єдиний податок у разі смерті підприємця – платника єдиного податку?»
Відповідь: Заява про відмову від спрощеної системи оподаткування спадкоємцями не подається, оскільки повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у разі смерті, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття його з обліку в контролюючих органах.
До того ж, норми Податкового кодексу України не передбачають у такому випадку подання звітності за останній звітний період, на який припадає дата смерті.
Водночас, виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку у разі його смерті або оголошення судом померлим здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Питання: Якщо помилково проведено суму розрахунків через ПРРО, яким чином виправити помилку?
Відповідь: Скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.
Питання: «Я планую зареєструватися, як ФОП до кінця червня та подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування для другої групи. На якій системі оподаткування я буду перебувати в період від дати державної реєстрації до переходу на сплату єдиного податку?»
Відповідь: Відповідно до абзацу першого п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця (в якому відбулася державна реєстрація) подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Отже, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, а доходи, отримані у цьому періоді, включаються до податкової декларації платника єдиного податку – підприємця.
У період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець перебуває на загальній системі оподаткування. Доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах відповідно до ст. 177 ПКУ.