Цілком природно, що пригнічений стан дитини викликає у батьків відповідні емоції, але ваша мудрість і турбота допоможуть дитині впоратися зі своїми стражданнями зараз і стати більш сильною людиною потім. Критика тільки змусить її замкнутися у собі, а не допоможе у вирішенні даної проблеми. Маленькому школяреві необхідно відчути, що ви йому вірите і по-справжньому переймаєтеся його проблемою. Факти можуть почекати, а емоційний стан збентеженої дитини – ні.
Не виявляйте надмірних емоцій зі свого боку. Особливо з дітьми молодшого віку, оскільки надто бурхлива реакція дорослого буде лише підживлювати їхні страхи. Ваша дитина має відчувати, що поруч з найріднішими людьми її проблеми стають незначними та дріб’язковими.
Не дозволяйте дитині залишитися вдома. Таке бажання може бути продиктоване страхом і невпевненістю і аж ніяк не сприятиме вирішенню проблеми. Дуже важливо навчити дітей не уникати труднощів, а попри все сміливо їх долати. Заохочуйте дитину до позитивного мислення, до усвідомлення того, що про неї думають, піклуються.
Нарешті, допоможіть їй візуалізувати вашу підтримку, що має назву «захист і підтримка». Скажіть, що в будь-якій складній ситуації ви незримо завжди поруч, підтримуєте й допомагаєте.
Невдача, особливо в перший день занять у школі, може здатися дитині кінцем світу. Першою вашою інстинктивною реакцією може стати емоційна, як і у вашого сина чи доньки, але підібрані вчасно і влучно слова, щирість, мудрість, уміння володіти емоціями допоможуть уникнути помилок та необдуманих кроків, сприятимуть успішній адаптації дитини до перебування у шкільному колективі.