Очільник Укрдержархіву Анатолій Хромов взяв участь у проєкті «Що далі?» ведучої Юлії Тимошенко для платформи Ukraїner.
Одне з завдань архівів — добирати те, що ми передамо наступним поколінням. Це велика відповідальність, адже на основі збереженої в архівах інформації колись робитимуть висновки про певні періоди історії, вони є основою для досліджень минулого.
Архіви починаються з комплектування, потрібне залучення нових інформаційних ресурсів, і «якщо ми не змінимо цю ситуацію, дослідники через 50–100 років не зрозуміють, що відбувалось в Україні», зазначив Анатолій Хромов.
За існуючими оцінками максимум втрат архівів від початку війни може бути 1,5%, але проблема в тому, що ситуація може кардинально змінитися, оскільки немає безпечних регіонів, архіви є загроженими в будь-якій області України.
«Ми обрали стратегію максимального оцифрування», зазначив очільник Укрдержархіву.
Реалізовується проєкт «Міжархівний пошуковий портал», кінцевою метою якого є створення єдиного вікна доступу до українських оцифрованих архівів. «До кінця року там має бути 10 архівів і 10 мільйонів копій у безкоштовному онлайн-доступі», говорить він.
Говорячи про електронні архіви, Анатолій Хромов зазначив, що в Україні не готують діджитал архівістів, але вони дуже потрібні. Університети мають цю лакуну закрити, бо є великий попит не тільки в держсекторі, архіви є всюди, це перспективний напрямок роботи.
«Архів – це лакмусовий папірець демократичності режиму». Українським архівістам є чим пишатися, в умовах війни за підтримки та участі партнерів вони зробили 21 млн копій. «Хто взагалі таке робив — в умовах війни такими темпами оцифровувати архіви?» відмітив він, відповідаючи на питання щодо відкритості українських архівів.
Будь-який громадянин України й іноземець, який на законних підставах перебуває в Україні, мають рівні права доступу до архівів. Ми сьогодні заміщуємо рф Україною в профільному середовищі, вони порушили міжнародне архівне законодавство, всіх наших партнерів ми просимо не мати жодних контактів з ними, з 2022 роки ми домоглись блокування будь-якої співпраці з ними в межах Міжнародної ради архівів.
«Ми — одна з найбільших європейських країн, у нас все відкрито, досить нас вивчати крізь призму російських архівів», зауважив Анатолій Хромов.
«Дуже хотілося б, щоб ми були взірцем», багато зроблено в напрямку доступу користувачів до архівів та їх оцифрування, «єдине, чого ми належно не зробимо без держави – це розбудова матеріально-технічної бази. … тільки будівлі нам дайте, а далі ми з усім справимось», говорить очільник Укрдержархіву про майбутнє архівів.
Джерело: https://www.ukrainer.net/anatoliy-khromov/