Питання реформування старшої школи – один з найважливіших векторів діяльності департаменту освіти і науки Львівської ОДА. Формування ефективної мережі професійних та академічних ліцеїв дозволить підвищити якісь освіти та дати можливість усім дітям обирати той профіль, до якого є здібності.
Цього тижня ситуацію із створенням профільної школи обговорили під час засідання Експертної ради при департаменті освіти.
«Ми стоїмо на роздоріжжі різних варіантів формування профільної школи, і від наших сьогоднішніх рішень залежить якою буде освіта через 10 – 15 років. Мусимо спільно напрацювати адекватне бачення цього процесу в межах Львівщини. Маючи такий план, будемо пропонувати нашу область на експеримент. Львівська область може утримувати лідерські позиції у продукуванні ідей, які розвивають систему освіти», – розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска.
За його словами, створення мережі ліцеїв можна впровадити у два етапи: спершу перетворити на ліцеї санаторні школи, після чого запустити цей процес у громадах.
Схожу схему створення профільних ліцеїв висловив директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Павло Хобзей.
«Існує дві лінії руху. Перша пов’язана з територіальними громадами. Можна розпочати створення ліцеїв у тих громадах, де є понад 50 тисяч жителів. Друга лінія пов’язана з обласними закладами. Пробувати на базі санаторних шкіл робити ліцеї і показати, що це дієво. Так чи інакше в цьому процесі важливо залучати найкращих педагогів, а також постійно комунікувати із громадами та усувати брак інформації», – акцентував Павло Хобзей.
Під час засідання Експертної ради команда народної депутатки Наталії Піпи презентувала своє бачення профільної освіти, в межах якого сформовано план впровадження профільної освіти, що базується на використанні технології та врахуванні потенціалу закладів.
Реформа старшої школи стартує у 2027 році, а з 2024-го почнеться пілотний проєкт в завчасно визначених школах.
«Вже зараз ми розуміємо, що є школи, які не погодяться на пониження ступеня, вони будуть всіма засобами втримувати старші класи. Так само є заклади в громадах, які можуть конкурувати і уже готові реформуватись. Складно зорієнтуватись, бо нема чітких критеріїв та законодавчої бази. Вища освіта теж зацікавлена у роботі зі старшокласниками, адже це їхні потенційні студенти. Водночас, якщо йдеться про заклади професійно-технічної освіти, то нема розуміння, чи професійний ліцей існуватиме як альтернатива чи заміна сучасним училищам», – поділилась думками директор Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргарита Носкова.
Вектор зі створення професійних та академічних ліцеїв так чи інакше доведеться скерувати на вищі навчальні заклади, аби ті також брали участь у створенні ліцеїв.
«ВИШі за територіальним чи якимось іншим принципом мусять долучитись до менторства над такими ліцеями. Університет Франка та Львівська політехніка уже готові взяти шефство над деякими із них. Їм потрібен зв’язок із вузами. Академічні ліцеї, які будуть створювати громади, будуть відрізнятися від наукових. Академічний повинен мати всі профілі для того, щоб діти, які не визначилися з профілем могли обрати собі якісь із цих напрямів. А на базі профтех училищ можна робити професійні ліцеї. Однак потрібен стандарт профільної освіти, якого поки що нема», – зазначив член Експертної ради Роман Пастушенко.
Як повідомили у прес-службі Міністерства освіти і науки, днями Верховна Рада у другому читанні ухвалила закон про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв. Зокрема, виключено норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв міськими радами в містах з населенням менше 50 тисяч осіб.
Ухвалений закон народна депутатка Наталія Піпа в одній із своїх соцмереж назвала неякісним компромісом.
Відтак, департамент освіти і науки Львівської ОДА спільно із експертами та народними обранцями до кінця літа має напрацювати чітке бачення створення мережі ліцеїв в області.
«Мережа ліцеїв повинна мати логіку. Якщо у нас є сильний фізико-математичний ліцей, який показує хороші результати, то нема сенсу створювати ще один такий. Варто зосередитись на інших профілях: STEM, хіміко-біологічний чи інформаційних технологій. Також треба пам’ятати, що діти тих громад, які не мають старшої школи, повинні мати доступ до якісної освіти», – резюмував Олег Паска.
Консолідоване бачення розвитку освіти Львівщини мають намір презентувати на осінньому форумі за участі представників громад, вищих закладів освіти, ЗПТО тощо. Напрацьований проект пропонуватимуть Міністерству освіти як пілотний. Якщо Львівщину допустять до експерименту, його зможуть почати уже наступного року.
