У селі Підгірці, що у Золочівському районі, на території історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ” відтепер можна не лише відчути дух, але й побачити на власні очі побут давніх слов’ян. Йдеться про унікальний проєкт “Пліснеська хижа – 2021, у межах якого в заповіднику збудували автентичне слов’янське житло Х століття.
Будівництво провели на чолі з директором заповідника Володимиром Шелепом. А сім’я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви зі своїми чотирма дітьми навіть спробували в ньому пожити. Вони запевнили, що це не просто можливо, але й доволі зручно.
“Жити в хаті, чесно, дивно, але там зручно і комфортно, хоча виглядає вона, можливо, як господарське приміщення, сучасне сільське, але, як не дивно, люди тоді жили іншим життям і по-іншому це все переживали. В цій хаті зручно і в спеку, і в холод, дах не протікає. Ми там спали з чотирма дітьми і вмістилися, і, в принципі, було дуже нормально”, — ділиться враженнями організатор екскурсійної діяльності, очільник громадської організації “Чорна Галич” Ярема Іванців.
Всередині хижі затишно та лаконічно: є справна піч-кам’янка й просторе ліжко. А на території біля самої хижі можна побачити копицю сіна, кілька вичинок зі шкур тварин, накриття, під яким можна поїсти, і різноманітне приладдя, стилізоване під старовину. Крім того, охочі мають нагоду повправлятися зі стрільби з лука.
“Проєкт надзвичайний. Бо ми зараз говоримо про пам’ятку археології, а, зазвичай, дуже важко донести до людей цінність таких об’єктів, важко медійно їх репрезентувати, навчити цінувати і берегти, бо в археології все найважливіше — в землі. Натомість цей проєкт привертає увагу громадськості до такого виду пам’яток, і це — важливий крок для їхнього збереження. Також я рада бачити, що тут так багато дітей, і що всі вони беруть активну участь у цьому експерименті. Надіюсь, так ми прищепимо наступним поколінням любов до наших пам’яток і бажання їх досліджувати та оберігати”, — каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.
Аби втілити проєкт в життя, організаторам довелося спершу довго досліджувати різноманітні наукові етнографічні й палеоархітектурні джерела, а потім перевіряти і вдосконалювати їх на практиці, під час усіх етапів будівництва давнього слов’янського житла. Результат кропіткої праці — очевидний.
“Ми спробували створити тут той справжній Пліснеськ Х століття, відбудувавши цю хижу спільними зусиллями методами спроб та помилок. Цей проєкт — це досвід, який нам дає змогу в майбутньому розвивати заповідник, розвивати скансен і відтворювати, забудовувати більшу частину місцевості, щоб це була інтерактивна територія, щоб люди могли більше ознайомлюватися з нашою історією, з нашою культурою”, — розповідає директор Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ” Володимир Шелеп.
