Речове право – це суб’єктивне цивільне право, об’єктом якого є річ. Відповідно до загальних засад цивільного законодавства річчю є предмет матеріального світу щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.
До переліку речових прав, що підлягають державній реєстрації, належать лише ті речові права, які виникають з моменту відповідної реєстрації та обов’язковість державної реєстрації яких встановлено Законом.
Державній реєстрації підлягають такі речові права на нерухоме майно:
– право власності, а також право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на майбутній об’єкт нерухомості;
– спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості.
Крім того, державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є похідними від права власності:
– право користування (сервітут);
– право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
– право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
– право господарського відання;
– право оперативного управління;
– право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
– право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
– право довірчої власності на отриманий в управління об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості;
– інші речові права відповідно до закону.
Державній реєстрації підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості:
– заборона відчуження та/або користування;
– арешт;
– іпотека;
– вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;
– податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості;
– обтяження гарантійної частки будівництва об’єкта нерухомого майна (далі – гарантійна частка) відповідно до Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”;
– обтяження спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості відповідно до Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”;
– обтяження спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, спеціальне майнове право на який зареєстровано за особою, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”;
– обтяження спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва відповідно до частини другої статті 27-2 цього Закону;
– обтяження права власності на об’єкт нерухомого майна на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27-3 цього Закону;
– інші обтяження відповідно до закону.