Дозвільні документи для власників об’єктів культурної спадщини місцевого значення, які є на території Львівської громади, від жовтня цього року можна отримати через ЦНАПи. Власник або користувач пам’ятки тепер не їде і не йде до департаменту архітектури області, не шукає і не чекає якогось посадовця, не має спокуси домовитися, якщо якогось документа не вистачає…
Тепер він просто з відповідним, затвердженим пакетом документів, звертається до ЦНАПу. Останній скеровує документи в департамент, де, на підставі чіткого переліку вимог, дозвіл йому надають або відмовляють у 30-денний термін. Про результати розгляду заявок повідомляють також телефоном або електронною поштою.
“Йдеться, наприклад, про погодження науково-проєктної документації на виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам’яток місцевого значення, або також погодження на продаж будинку чи певної квартири, яка є в будинку-пам’ятці. Власник не контактує з чиновниками, подає, на мою думку, оптимальний перелік документів, не витрачає свого часу і часу наших працівників і доволі швидко отримує погодження. Або обґрунтовану відмову. Я хочу наголосити, що це низка переваг: ми маємо чіткі приписи для дозволу і відмови, ми забрали людський фактор, а отже, корупційні ризики, дещо розвантажили фахівців департаменту, пришвидшили процедуру, цифровізували її і зробили прозорішою”, – пояснює директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.
Такі зміни у видачі дозволів відповідають чинному законодавству України, а серед документів, які потрібно надати у ЦНАП для отримання, наприклад, дозволу на реставрацію пам’ятки місцевого значення, є такі: заява, завірена заявником, копія правовстановлюючих документів на пам’ятку (або її частину), підтверджуючі документи, які свідчать про те, що головний архітектор проєкту, керівники та виконавці робіт мають освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні для проведення відповідних робіт, науково-проєктна документація, висновок відповідного органу охорони культурної спадщини. Для того, аби відчужити (продати) пам’ятку місцевого значення або її частину (квартиру, наприклад), потрібен менший перелік документів.
Серед них заява, завірена заявником, копія правовстановлюючих документів на пам’ятку (або її частину), технічний паспорт об’єкта, а що дуже важливо – чинний охоронний договір. “Вимога охоронного договору є дуже важлива і вона, насправді, є у всіх чинних законодавчих актах. Для того, щоб отримати дозвіл від департаменту, має бути охоронний договір. Однак досі часто, через певні причини, цей дозвіл міг видаватися і без охоронного договору. Тепер це неможливо”, – пояснює процедуру директорка департаменту. Охоронні договори для пам’яток архітектури місцевого значення власники укладають з департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА безкоштовно. Заплатити доведеться хіба за акт технічного стану пам’ятки (чи її частини). Цей документ створює архітектор і в ньому чітко описано, що цінне підлягає охороні. Складовими охоронного договору також є техпаспорт, генеральний план земельної ділянки і паспорт пам’ятки, який може бути розроблений і перебувати в управлінні історичного середовища Львова, якщо йдеться про Львівську громаду.
“Охоронні договори мають бути укладені з власниками та користувачами всіх пам’яток архітектури. Вони убезпечують їх від самовільних реставрацій, адже юридично закріплюють відповідального за нищення пам’ятки чи порушення закону “Про охорону культурної спадщини”. При відчуженні пам’ятки (або її частини) відразу також підписується попередній охоронний договір з новим власником, який він потім має укласти з департаментом напостійно”, – пояснює Олена Василько.
Наразі перелік ЦНАПів, де можна подати заявку для отримання дозвільних документів щодо пам’яток архітектури місцевого значення, такий: Львівські ЦНАПи на Левицького, 67, Виговського, 32, Генерала Чупринки, 85, Хвильового,14а, Шевченка, 374, а також на пр. Червоної Калини, 72а та пл. Ринок,1; територіальні підрозділи ЦНАПів у Рудному, Брюховичах, Винниках та Дублянах; відділеннях для роботи адміністраторів ЦНАПу у Лисиничах, Зашкові, Рясне-Руській. У департаменті кажуть, що поступово розширюватимуть цей перелік і на інші громади та ЦНАПи Львівщини, адже для їхніх жителів економія часу стане ще відчутнішою.
Послуга ЦНАПу щодо отримання дозвільних документів для пам’яток архітектури місцевого значення – безкоштовна. Термін надання відповіді на заявку щодо дозволу на проведення консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам’яток місцевого значення, може збільшуватися, якщо конче необхідне погодження Консультативної ради з охорони культурної спадщини, а вона, з вагомих причин, не змогла так швидко розглянути певний поданий проєкт. Відмовити заявнику можуть також з чітко визначених причин. Першою з них є поданий неповний пакет документів.
Також серед причин можливої відмови можуть бути виявлені фахівцями недостовірні відомості у поданих документах, недотримання вимог нормативно-правових та/або відомчих актів, державних будівельних норм у поданих документах, а також якщо проєктні рішення суперечать вимогам збереження історично сформованого середовища чи пам’ятки.