Нещодавно СДІ  Кам’янка-Бузької ДПІ ГУ ДПС в Львівській області Ольгою Сокирко проведено гарячу телефонну лінію.

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання1. Які негативні наслідки для найманих працівників у випадку неофіційного працевлаштування?

Відповідь 1. Ухиляючись від оформлення трудових відносин з найманими працівниками, роботодавець позбавляє їх права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на гарантії за колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та на пенсійне забезпечення. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне, і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї зарплати та трудового стажу.

Питання 2. Підкажіть, будь ласка, який порядок подання повідомлення до контролюючого органу про прийняття працівника на роботу?

Відповідь 2. Порядок подання повідомлення до контролюючих органів про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими, що не подавалися.

Питання 3. Які закони регулюють трудові відносини?

Відповідь 3. Кодекс законів про працю (КЗпП) – основний документ. Також трудові права і соціальні гарантії прописані в законах «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актах.

 Для малого бізнесу хочуть змінити неадекватні реаліям норми трудового законодавства

Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області роз’яснює, що спрощення регулювання трудових відносин для малого бізнесу передбачено законопроектом №5371

В Україні, яка уже давно є країною з ринковою економікою, трудові відносини досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще у 1971 році та розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиними роботодавцями були держава, зокрема державні підприємства.

Внаслідок цього роботодавці, що створюють нові робочі місця і забезпечують зайнятість, фактично не можуть уникнути порушень застарілих і часто просто неадекватних норм законодавства про працю, перебувають під постійним тиском контролюючих органів та ризикують бути притягнутими до відповідальності у вигляді значних за розміром штрафів, а відтак змушені вдаватися до «тіньової» зайнятості або скорочувати робочі місця.

Метою законопроєкту є спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність.

Проєктом Закону передбачається внести зміни і доповнення, зокрема, до Кодексу законів про працю України:

– запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, який буде застосовуватися до трудових відносин, що виникають між:

працівниками та роботодавцями – суб’єктами малого і середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;

роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць (ст. 3, нова Глава ІІІ-Б);

– передбачається добровільність застосування договірного режиму регулювання трудових відносин роботодавцями, які відповідно до встановлених критеріїв мають право його застосовувати (нова ст. 49⁵);

– визначається механізм і особливості застосування договірного режиму регулювання трудових відносин (ст. ст. 9, 21, 24 та нова ст.49⁵);

– передбачається, що встановлення вимоги щодо ведення і надання суб’єктами господарювання документів з питань, які врегульовані трудовим договором, не допускається (нова ст. 49⁵);

– визначаються особливості надання щорічних оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин (нова ст. 49⁵);

– встановлюється, що договірний режим регулювання трудових відносин не поширюються на трудові відносини, що виникають між працівниками та роботодавцями, які є юридичними особами публічного права (нова ст. 49⁵);

– визначаються основні регулюючі функції, істотні умови(в т.ч. загальні засади організації індивідуальних умов праці, зміни умов праці, безпеки і захисту праці працівника) та порядок укладення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин(нова ст. 49⁶);

– встановлюються строки і періодичність виплати заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин – визначається, що заробітна плата виплачується не рідше одного разу на місяць (нова ст. 49^7,, ст. 115);

– визначається порядок припинення трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин, в т.ч. припинення трудового договору з ініціативи роботодавця з виплатою компенсації працівнику (нова ст. 49⁸).

З якого періоду ФОП звільняється від сплати єдиного внеску за себе, якщо вона набула статус пенсіонера за віком або особи з інвалідністю?

Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що фізична особа — підприємець, яка набула статус пенсіонера за віком або особи з інвалідністю та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягла віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058) та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.

Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування ЄВ для цієї категорії платників Законом № 2464 не передбачений, то місяць, в якому така особа набула право на пенсію за віком або статус особи з інвалідністю, або досягла віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується ЄВ.

Основні причини невизнання звітних документів контролюючими органами

Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що положеннями п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу.

В той же час є випадки, коли звітний документ заповнено з порушеннями його оформлення, при цьому однакові помилки допускаються як в звітності, наданій на паперових носіях, так і поданій в електронному вигляді.

Наголошуємо, що податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм п. 48.3, 48.4 ст. 48 та абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ. По кожному такому випадку контролюючий орган зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови в терміни, визначені п. 49.11 ст. 49 ПКУ.

Для уникнення порушень при оформленні звітних документів пропонуємо ознайомитися з найпоширенішими з них, а також способами їх упередження:

1. Подання податкової декларації з недостовірним зазначенням обов’язкового реквізиту «інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною», або відсутність таких додатків. 

Для звітності, яка формується та надсилається за допомогою електронних сервісів, існує відповідний автоматизований контроль, під час якого платник отримує відповідне екранне повідомлення та оперативно може відреагувати, проставивши відповідні позначки в декларації або сформувати необхідний додаток.

Особливість такої помилки для юридичних осіб полягає в тому, що під час формування звітності з податку на прибуток, обов’язковим додатком до якої відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є фінансова звітність, яка не подається у складі пакету. Для такої звітності не реалізовано відповідну автоматизовану перевірку.

Наголошуємо на необхідності проведення самостійного контролю за поданням звітності з податку на прибуток, при цьому звертаємо увагу на вимоги абзацу третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ: у разі надання основного звіту за допомогою електронних сервісів фінансова звітність може бути надана лише в такий спосіб.

2. Подання податкової декларації з недостовірним зазначенням обов’язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування). 

Така помилка полягає в тому, що суб’єктом господарювання подається звітність з податку, платником якого він не являється.

Наприклад, платник перебуває на загальній системі оподаткування, а подає звітність з єдиного податку, або навпаки. Для юридичних осіб існує ризик надати звіт неприбуткової організації замість декларації з податку на прибуток.

Для упередження такої помилки необхідно перед тим, як формувати та направляти звіт, перевірити облікові дані та, за можливості, отримати витяг з відповідного реєстру.

3. Невідповідність чинній формі. 

Так, суб’єктом господарювання подається звітність за формою, що втратила чинність.

Звертаємо увагу, що така помилка виникає виключно у разі подання звіту в паперовій формі, насамперед, засобами поштового зв’язку.

Слідкуйте за змінами в податковому законодавстві та доєднуйтеся до системи електронного документообігу.

4. Подання податкової декларації за звітний (податковий) період, який не є базовим. 

Наприклад, суб’єктом господарювання подається квартальна або місячна звітність, при цьому базовим звітним періодом для такої декларації є рік.

Часто платник замість періоду «три квартали» вказує «третій квартал», замість «перший квартал» вказує «березень» тощо.

Для упередження такої помилки, перед тим, як формувати та направляти звіт, з’ясуйте, чи потрібно в такому звітному періоді його подавати.

5. Подання податкової декларації до контролюючого органу, в якому платник не перебуває на обліку. 

Така помилка виникає в більшості випадків у суб’єктів господарювання під час подання звітності з місцевих податків (акциз, рента, екологічний та земельний податки тощо). Нагадуємо, що перед формуванням та поданням такої звітності необхідно перевірити облікові дані, зокрема, наявність об’єктів оподаткування за неосновним місцем обліку.

Досить часто така помилка виникає у фізичних осіб – громадян під час подання декларації про майновий стан і доходи. Наголошуємо, що у разі зміни місця проживання фізична особа повинна надати контролюючому органу форму № 5ДР з інформацією про такі зміни.

Звертаємо увагу, що відповідно до положень ст. 47 ПКУ відповідальність за подання недостовірної інформації в документах звітності несе платник податків.

Для уникнення більшості помилок при поданні звітних документів закликаємо користуватися електронними сервісами ДПС.