Відтепер 16 пам’яток Львівщини відтепер мають програми ревіталізації. Документи є візією майбутнього використання об’єктів та їх включення до життя місцевих громад.
Презентація програм відбулась сьогодні у Давидівській громаді, на території якої костел у Годовиці та історико-культурний заповідник «Древній Звенигород».
Йдеться про такі знакові пам’ятки:
- Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода»
- Замок XV-XVII ст. у с. Свірж
- Замок XVІІ ст. у с. Старе Село
- Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни
- Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди
- Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь
- Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків
- Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м. Сколе
- Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль
- Костел 1758 р. у с. Годовиця
- Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно
- Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець
- Дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків
- 15Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї
- 16. Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі
«Ми добре розуміємо, що пам’ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а передусім візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, меценати чи громада, будуть марні.
Комплексні програми ревіталізації – це обговорена з експертами і громадами візія майбутнього життя пам’ятки і конкретні кроки, які для цього потрібно зробити. Ці «дорожні карти» ми передамо громадам і рекомендуватимемо, аби вони стали частиною стратегій громад та основою для сталого розвитку», – говорить директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько.
Усі 16 програм напрацьовано в рамках проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Його у 2020 році ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА у партнерстві з Інститутом стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.
«Великим викликом було по-новому обдумати майбутнє пам’яток, які нині у дуже різному стані та мають різні вихідні умови. Частина з них дуже затребувані і цікаві для громад, а частина майже забуті. Стратегічна ціль проєкту була у тому, аби напрацювати такі програми, які надалі будуть основою для роботи з пам’ятками та пошуку коштів для їх збереження та реставрації», – розповіла координаторка проєкту Наталя Войцещук.
Усі 16 документів, напрацьовані архітекторами, опираються на два ґрунтовні дослідження – опитування експертів зі сфери архітектури, культури та туризму, а також результати розмов з громадами.
«У розмовах про пам’ятки дуже важливо знати думку людей, які стикаються з ними щодня. У цьому проєкті Інститут стратегії культури відповідав за два великі дослідження: експертні опитування та зустрічі з громадами, під час яких ми говорили з безпосередніми користувачами пам’яток та людьми, що мешкають поруч. Це дозволило побачити їхню візію майбутнього об’єктів, яку потрібно врахувати у комплексних програм ревіталізацій», – розповіла керівниця аналітичної частини проєкту, координаторка напрямку стратегування, дослідження та освіти в Інституті стратегії культури Мар’яна Куземська-Данилюк.
