Недіючі в’язниці приносили збитки державі та з кожним роком продовжували руйнуватися. Більшість з будівель колишніх в’язниць не використовувались взагалі. Ці споруди, наче згадки про стару систему, лежали тягарем на балансі місцевої влади та утримувалися коштом платників податків. Проте, завдяки спільному проекту Фонду держмайна України та Міністерства юстиції України майно недіючих пенітенціарних установ приватизується та стає платформою для перспективних бізнес-проектів, що, у свою чергу, сприятиме створенню нових робочих місць та сплаті податків до державного і місцевого бюджетів. Не менш важливим є і те, що частина зароблених коштів буде спрямована саме на відновлення об’єктів, які функціонують, а також будівництво нових з цивілізованими умовами утримання людей. Яскравим прикладом успішної приватизації може слугувати історія львівської виправної колонії №48, що стала першим прикладом приватизації режимного об’єкту в Україні.
Ця колонія була створена наприкінці 50-х років, згодом тут діяли майстерні, а з 1961 року це вже була установа суворого режиму. Законсервувати цю виправну колонію вирішили ще у 2017 році через недостатню наповненість, а закрили її у 2018 році. Але, попри консервацію об’єкта, кошти на його утримання продовжували витрачатися з державного бюджету.
Історія виправної колонії №48 дала початок великій приватизації в’язниць. На аукціоні з приватизації колонії змагалися сім учасників, які збільшили стартову ціну майже втричі.
Її новим власником стало ТзОВ «Девелопмент інжиніринг сервіс». Підприємство впродовж багатьох років займається проєктуванням і будівництвом та входить в групу компаній SoftServe — провідної української ІТ-компанії, яка працює у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг.
SoftServe є однією з найбільших компаній-розробників програмного забезпечення у Центральній та Східній Європі та входить в трійку найбільших ІТ-компаній України. Близько 10 000 співробітників працюють у 38 офісах, що розміщені від Сан-Франциско до Сингапуру. Головні офіси компанії розташовані у Львові та Остіні (штат Техас, США). Розробницькі центри компанії знаходяться у Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Рівному, Івано-Франківську, Чернівцях, Софії (Болгарія) та Вроцлаві, Білостоку, Глівіце та Варшаві (Польща).
Компанія працює над понад 900 активними проектами для клієнтів у країнах Північної Америки, ЄС, та Азії. Клієнтами SoftServe є такі компанії як IBM, Cisco, Panasonic, Cloudera, Henry Schein, Spillman Technologies та ін. SoftServe є партнером Google Cloud Platform, Amazon Web Services, Microsoft Azure та інших великих технологічних компаній.
Результатами приватизації львівської колонії ділиться Олег Денис, співзасновник та член Ради директорів компанії SoftServe:
Як ви дізналися про можливість приватизації об’єкту?
З відкритих джерел. За повідомленням ЗМІ і за рекомендаціями друзів, знайомих. Також через ті комунікації, які розіслали Мін’юст і Фонд держмайна.
Чи вся інформація, яку ви отримали, була доступною і відкритою? Чи не виникали проблеми на етапі збору інформації?
Проблем не виникло, Фонд і Мін’юст відкрито попрацювали. Фонд підготував необхідну документацію та інформацію, але комунікували ми і з Фондом, і з Мін’юстом. Була також презентація об’єкту у Львові ще до аукціону, на якій ми були. На ній ми мали можливість задати питання, що нас цікавили, і змогли отримати на них відповіді.
Ви були одними із перших, хто приватизував об’єкт в рамках «Великої приватизації в’язниць», які були Ваші враження?
Однозначно було цікаво. Це було для нас щось нове: новий проєкт, новий досвід. Але приємні враження, що держава таким відкритим і прозорим шляхом дає можливість взяти участь в приватизації. Звичайно є моменти на законодавчому рівні, які варто підправити, щоб було ще прозоріше і легше для інвестора. Тому що вже буде скоро півроку як ми займаємося питанням землі і було б добре, щоб це вже було включено в процес приватизації.
Чим вас зацікавив об’єкт?
Він відповідає всім нашим критеріям, які ми закладаємо в філософію розвитку компанії і створення офісу майбутнього. Це і розмір, і локація, і підходи до придбання. А також відкритість і прозорість аукціонів – це якраз і стало вирішальним фактором для участі.
Чи довго ви шукали відповідний об’єкт?
В нас не було планів. Ми натрапили на інформацію про об’єкт з відкритих джерел у ЗМІ. І коли вже подивилися, подумали і вирішили взяти участь. Це для нас було достатньо несподівано.
Компанія SoftServe має амбітні плани щодо використання приватизаційного активу, а саме звести кампус на ділянці в 10 гектарів, який стане креативним центром Львова та зразком офісів майбутнього, що стане великою трансформацією як території, так і цілого району міста, а також матиме великий вплив на розвиток ІТ-індустрії в регіоні.
У кампусі мають намір об’єднати частину львівських офісів, а також розташують об’єкти, необхідні для роботи, відпочинку, розвитку талантів та проведення різноманітних заходів. Окрім місця концентрації технологічних талантів та креативного простору для роботи, кампус SoftServe також стане знаковим футуристичним об’єктом Львова.
За попередніми планами кампус SoftServe міститиме:
– сучасні офіси;
– приміщення корпоративного університету;
– конференц-зали та виставкові площі;
– музей Науки та технологій;
– англомовні школа та дитсадок;
– житлові об’єкти;
– громадський простір з зеленою зоною.
А це не лише нові робочі місця та податки. Це нова якість життя та нові можливості для самореалізації.
Як наразі у вас з бізнес-планом?
Ми ніколи не відступаємось від своїх слів і маємо на меті реалізувати ці плани. На даний момент, ми працюємо над розробкою візії і концепції проєкту. Процес достатньо непростий і він базується на філософському сприйнятті тих ідей і місії, яку ми закладаємо в цей проєкт. Це трохи вимагає часу, так як в консалтингових фірмах є також своє бачення, ми намагаємося залучати і міжнародний досвід, але головне не помилитися у візії. Ми орієнтуємось на світові проєкти, тому це не буде лише бачення українське, а й глобальне.
Розкажіть детальніше, будь ласка, про етап, на якому Ви зараз?
Етап розробки візії та концепту, спілкування з консалтинговими компаніями, які допоможуть нам це зробити. Після того буде проведений міжнародний агентурний конкурс.
Результат роботи розробки візії – це правильно і детально прописане технічне завдання для проведення архітектурного конкурсу. Це займе ще 2-3 місяці. Потім буде розгляд пропозиції. Тому про результат архітектурного конкурсу можна говорити не раніше ніж за півроку, зазвичай це займає стільки часу. Поки не будемо забігати наперед і говорити скільки в нас це часу займе, так як в першу чергу пріоритетним є правильно побудувати концепцію. Плануємо по результатах організувати брифінг, на якому вже покажемо наші ідеї більш деталізовано. Наразі ці всі філософські ідеї закладені в тих месенджах, які ми давали вже на презентаціях.
Чи є вже якісь рішення?
Поки ні, лише довготривалі дискусії стосовно філософії. Зайняло багато часу завершення оформлення документів по аукціону, ще тривають роботи із земельним питанням. Тому поки в нас немає повного пакету документів, важко говорити конкретно і детально про рішення. Єдиним проханням до Фонду в майбутньому в організації аукціонів таких великих об’єктів буде, щоб в пакет документів входили і вирішені документи по землі.
Якщо з’явиться цікавий об’єкт для приватизації, чи взяли б Ви участь в аукціоні?
Поки зосереджені на реалізації цього проєкту, але ми завжди з зацікавленістю дивимося на пропозиції Фонду держмайна. І якщо до нас будуть звертатись інші дружні компанії щодо цікавих об’єктів за рекомендаціями, досвідом, то в нас є чим поділитися.
Щоб ви порадили людям, які тільки планують брати участь в онлайн-аукціонах і хочуть розпочати власну справу?
Ми завжди відкриті до спілкування і співробітництва. Наш набутий досвід дуже детальний, тому готові поділитися знаннями, зможемо підказати, на які деталі звертати увагу, як оцінити правильно пропозицію, зважити ризик. Бо це дійсно мистецтво і я радий, що наша компанія здобула такий досвід і ми готові ним ділитися.
Чи рекомендували б Ви Вашим колегам, знайомим звертатися в ФДМУ і теж взяти участь в аукціонах?
Безумовно, це не так страшно як здається з першого погляду.
Приватизація майна непрацюючої Львівської виправної колонії №48 – це виграшна історія для всіх: Міністерство юстиції отримало кошти для будівництва нової інфраструктури, цілий район Львова отримає можливості для розвитку, у місті з’являться нові робочі місця, а бюджет отримає додаткові надходження від податків.