У холі Львівської облдержадміністрації представили пересувну фотовиставку «Граф у монашому каптурі», присвячену 70-тим роковинам від дня смерті блаженного священномученика Климентія Шептицького.
Виставка складається із 8-ми інформаційних стендів, які детально розповідають про найважливіші етапи життя блаженного Климентія Шептицького. Вона створена працівниками Львівського музею історії релігії.
«1 травня 1951 року після поневірянь, слідства та знущань у російській в’язниці відійшов у вічність фактичний, на той момент, керівник української греко-католицької церкви, архімандрит монахів-студитів, 81-річний Климентій (в миру – Казимир) Шептицький. На жаль, до сьогоднішнього часу не вдалося знайти його могили, оскільки в’язнів ховали у братській могилі. 27 червня 2001 року, коли до Львова приїжджав папа Іван Павло ІІ, Климентій Шептицький був беатифікований і офіційно став блаженним мучеником греко-католицької церкви. У 1996 році науково-дослідним інститутом Ізраїля йому також присвоєно звання праведника народів світу, адже в роки війни Климентій Шептицький брав активну участь у порятунку євреїв», – розповів директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць.
Відкриття виставки у Львівській ОДА відвідали заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, заступниця директора департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Тетяна Плугатор та представники департаменту.
«Братів Климентія та Андрея Шептицьких вшановуємо як зразок саме української політичної національної еліти. Представники українського дворянства, які зробили свідомий вибір визнати себе українцями. Вони не були українськими націоналістами, але вони відстоювали християнську демократію європейського зразка», – зазначив Іван Собко.
До того, як потрапити в ЛОДА, виставку експонували в зоні ООС, а також у Польщі та інших країнах.
Довідково:
Блаженний священномученик Климе́нтій Казими́р Шепти́цький ( 17 листопада 1869 – 1 травня 1951) — блаженний Католицької Церкви, церковний діяч і архімандрит монахів Студійського уставу, брат Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького. Був послом до Галицького сейму та Віденського парламенту. Народився в аристократичній родині Шептицьких. Навчався у Польщі та Франції, в 1892 отримав ступінь доктора права у Ягеллонському університеті (Краків). Одночасно закінчив Інститут лісництва.
Започатковував дитячий сиротинець у с. Унів Перемишлянського р-ну. Під час німецької окупації там переховували дітей євреїв, за що Климентія Шептицького визнали Праведником світу. Зіграв значну роль в історії греко-католицького чернецтва в XX столітті. Зокрема, брав участь у створенні жіночих студитських монастирів у Польщі і Канаді, спільно з Андреєм Шептицьким склав статут для монахів Студійського уставу, відомий під назвою «Типікон», який апробував папа Пій ХІІ.
До посвячення у монахи був членом галицького сейму, депутатом австрійського парламенту, співавтором «Загального австрійського закону про ліси». В 1912 р. у греко-католицькому монастирі Студійського уставу (Студитів) у Кам’яниці в Боснії приніс монаші обіти і отримав ім’я Климентій. В 1915 став ієромонахом. Настоятель монастиря, що знаходився в Уневі, ігумен Студитів Свято-Успенської Унівської лаври.
5 червня 1947 архімандрит Климентій був заарештований більшовиками в своїй келії під час вечірньої молитви і засуджений на 25 років. Після року слідства засуджений до восьми років позбавлення волі і відправлений у Владимирську в’язницю у Росії, де 1 травня 1951 помер у тюремній лікарні. На міському кладовищі Владимира є його меморіальна могила.
